Пантеон Героїв: Павло Бугайський загинув за щасливе майбутнє України

23 лютого під час штурму біля Бахмуту  на Донеччині загинув 28-річний Павло Бугайський з Тернополя.  

Вчився захисник у Тернопільській школі №19. Потім – у   Тернопільському технічному коледжі. Згодом хлопця запросили на навчання до Китаю у Шанхай, де він провчився п’ять років. Він успішно закінчив там університет, але хотів жити тільки в Україні.  

– Син мав дуже багато запрошень на роботу перекладачем в Одесу та Київ, але там все російською мовою. Казав, що йому буде важко перекладати з російської на українську, а потім на китайську. Ще й до всього його дуже нервувала російська мова, тому й вирішив працювати у Львові. Він там пробув  чотири роки, – розповідає мама загиблого захисника Любов Богданівна  Бугайська.

За словами мами, син їздив по відрядженнях всюди: Арабські емірати, Німеччина, Гонконг – об’їздив весь світ. 

– Завжди казав, що так жити не можна, як в Україні, треба краще. Ми, українці, заслуговуємо на мирне і щасливе життя в своїй державі. І за це будемо боротися.  Він в армії не служив. Коли почалась війна, то хлопців, які працювали з ним, викликали до військкомату по повістках. Він казав, що  йому соромно буде їм просто в очі дивитись, – каже Любов Богданівна.

Батьки, звичайно, не хотіли, щоб син йшов у військо. 

– Я просила, сварилася, плакала, казала, що то не для нього і він поняття не має в армії. А Павло сказав, що всього там навчиться і у жовтні 2022 року пішов до війська. 

Павло служив у 77-ій бригаді (десантно-штурмові війська), гранатометником. Був 4 дні в бою під Бахмутом, в населеному пункті Дубово-Василівка. На четвертий день штурму 23 лютого 2023 року він загинув. 

А зараз захисник знайшов останній прихисток на військовому кладовищі «Пантеон Героїв Тернополя».

– Розумієте, ми всі тут батьки. Звичайно, я хотіла би інакшого пам’ятника, але я розумію, що це війна, що це солдати і, що це наша історія. Цю історію ми повинні лишити для наших наступних поколінь, а не лише для мене. Звичайно, ми теж маємо можливість поставити і двохповерховий, і різнокольоровий. Але це буде особисто для мене, як для мами: прийшла пил повитирала і мені приємно. А я ще хочу лишити для історії, щоб то для дітей майбутнього покоління. От одного разу прийшла, два тижні тому, а тут була вчителька з дітьми, 13-14 років. Хочеться прийти, походити по рядах, подивитись і побачити, що всі загиблі захисники   пов’язані однією ідеєю, – каже Любов Богданівна.  

 Павло Бугайський вже посмертно отримав звання «Почесний громадянин міста Тернополя»

Нагадаємо,  у Тернополі облаштовують військове кладовище «Пантеон Героїв Тернополя», метою якого є гідне вшанування загиблих воїнів, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України  та віддання їм належних військових почестей.

 Це не просто кладовище, а урочисте місце вшанування, комплекс поховань. Пантеон витриманий в єдиному стилі, з алеями, з уніфікованим виглядом поховань. Це міжнародна традиція, адже через століття можна буде прийти і бачити, хто тут похований. Буде видно, що був гурт людей з певною ідеєю, за яку вони загинули. І навіть після того, як поховали захисників має бути видно, що ця ідея була спільна для всіх.

Надія Греса