Олександр Вільчинський: “Нецікавий детектив нікому непотрібний”

Про те, чому йому подобається писати детективи, а також про нові твори, тернопільський письменник Олександр Вільчинський розповів під час презентації збірки “Шерлок Холмс на Форумі видавців” у книгарні “Є”.
До неї ввійшли детективні оповідання, створені ще до революції Гідності. Назву збірці дав однойменний текст.
– Це — мій перший мій львівський детектив, можливо, не останній. Цьогорічний — вже шістнадцятий форум, який я відвідав. Це дуже багатопланова та багатошарова подія, там вирує життя. Тож з`явилася ідея написати про нього твір, – пояснив автор. – Сюжет досить простий — є видавець, є письменник, обидва готуються до Форуму. Видавець пропонує зіграти письменникові роль Шерлока Холмса на цьому заході, мовляв, люльку маєш, моя жінка принесе кашкет і плащ – будеш ходити і вдавати з себе детектива. Ніби й нічого такого не має відбутися, але життя внесло корективи.
Крім того, у книжці є рибальський та санаторійні детективи, а ще твір про пограбування по-українськи. До речі, до збірки повернувся герой Олександра Вільчинського із “Неврахованої жертви”, “Суто літературного вбивства” та “Віагри для мера” – Андрій Грабовський.
Як зізнався автор, він уже планував “зав`язувати” із детективами, але вони його не відпускають.
– І одна з причин — мені цікаво їх писати, – сказав Олександр Вільчинський.- Я на якийсь час стаю ну не Шерлоком Холмсом, але Андрієм Грабовським. Хоча писати детективи важко — треба до останнього тримати інтригу, і чим довше вдається це зробити, тим вдаліший твір. Тому часто доводиться повертатися до написаного, щось міняти, щось переписувати. Головне, щоби детектив був цікавий читачеві, інакше в ньому немає сенсу. Нецікавий детектив нікому непотрібний. Це про інтелектуальний роман можна говорити, що він незрозумілий або нецікавий комусь, але вдалий, а детектив не той жанр, який може бути незрозумілим і нецікавим. І тому в нас не так багато письменників, котрі творять у цьому жанрі.
Пан Олександр розповів, що кожного разу написання твору супроводжує хвилювання, чи твір вдався. І найчастіше є відчуття незадоволення:
– Оце й спонукає мене писати — незадоволеність тим, що вже написане, відчуття того, що я можу написати краще. Мені здається, що я можу написати щось про те, про що ще ніхто не написав. І мабуть, поки таке відчуття є, будуть з’являтися нові твори.
Автор сказав кілька слів і про новий роман, над яким нині працює. Не розкриваючи всіх карт, зазначив, що, мабуть, текст не буде детективом, але точно буде про Тернопільщину.
– Я за те, щоби кудись їхати, але повертатися. Найкраще тут, повірте. Там нема нічого особливого, чого не може бути тут, — людських пристрастей, характерів, історії, – вважає Олександр Вільчинський.
До речі, на зустрічі пролунало цікаве запитання, чи планує письменник детектив із головною героїнею.
– Найближчим часом, може, щось таке й напишу. У мене є твір, де головний герой жінка, але я ще до кінця впевнений, що там добре виписані всі моменти. Жінка для мене ще й досі загадка.
Анна Золотнюк.
Фото авторки.