Штучність, фальш, “безсценарність” бачить Віктор Долішній у відзначенні Нового року
“Погляд” поцікавився у тернополян, які спогади, пов’язані із Новим роком, залишилися у них з дитинства. Про найцікавіші моменти новорічної фейєрії минулого століття, та прогнози від земляків на наступний рік читайте у нашій підбірці.
Віктор Долішній цьогоріч планує зустріти 2012-ий вдома.
-Я навіть не планую інших варіантів. Все ж таки, мені ближче “наше Різдво” – і “наш Новий Рік”, хоча наші пращури були більш символічні у відзначенні приходу нового року – або восени зі збором врожаю і періодом одружень чи весною (згадайте, який наймолодший брат в казці “12 місяців”). Може це тому, що світ святкує Різдво 25 грудня і Новий Рік відмічає з 23.45 по 0.15 а далі спати – таке спостерігав в Штутгарді, коли їздив на зустріч релігійної молоді “Тезе”. А взагалі найцікавіше я зустрічав 2005 Новий Рік. Це було на Майдані Незалежності в Києві (вперше за межами приміщення) – було дуже світло, приємно, чисто і привітно!
Що ж стосується дитячих вражень, то для мене було суцільною “каторгою” вдавати, що так звані “дєдушка Мароз» і «Снєгурочка» (навіть в Тернополі чомусь саме вони проводили ці “утрєнікі” в садочках і в школі російською мовою) мені подобаються. Справа в тому, що мій батько працював художником-декоратором в театрі – тому я багато знав про накладні бороди і вуса, грим і костюми. Тому, що дитячі, що юнацькі, що нинішні, трішки зріліші відчуття, практично співпадають – відчуття штучності, фальшивості, гучного, довгого, “безсценарного” відзначання (слово «святкування» навіть не вимовляю) дати переходу в новий рік. Це подібно до переходу в нову добу – а чого б це не святкувати, чим не свято?
Три слова, з якими для мене асоціюється прихід Нового року, це “З Новим Роком!”, але у виконанні гурту «ABBA» – це звучало веселіше, бо там було ще “Хеппі”! Що ж стосується страви, з якою в мене асоціюється Новорічна ніч, то їх аж дві: «Олів’є» та «Шампанське». Помітьте – обидва слова – запозичені і також штучні.
Що ж стосується планів на майбутній рік, то, що характерно і традиційно – ніяких. Наші плани – це вже здійснене іншими народами і країнами (які нам подобаються), тому допоки не намалюємо власного плану, так і буде – ніяк!
Коментарі вимкнені.