Лілія Проць зробила виклик школам Тернополя

Поки ви переймаєтеся буденними справами, відома тернопільська спортсменка Лілія Проць «штампує» і впроваджує у Файному місті нові прогресивні ідеї. Що новенького вже на конвеєрі реальності, читайте у нотатках із розмови зі спортсменкою. P.S. Вона навіть на вибрики осінньої погоди не скаржиться, от би перейняти урок:).

Гумачки і «шуршинг» як осіння терапія

– Люблю осінь, якою б вона не була. Якщо дощ – залюбки взуваюся в гумачки. А як терапію використовую «шуршинг» – пошелестіти помаранчевими листочками в парку.

Понад місяць перебуваю у профізкультурному стані. Вивчаю стан фізичної культури, причини нинішньої неоптимістичної ситуації зі спортом, планую. Останні місяці часто спілкуюся з батьками школярів, відвідую школи міста і Тернопільського району. Лейтмотив – всі потерпають за вітчизняну «недосвіту».

Якою має бути сучасна українська школа нового зразка?

Скільки людей – стільки думок, очевидно Міністерству освіти України не вдасться догодити всім. Але: сучасна школа мала б мати за результат, коли випускник за межами поля уваги вчителів і батьків вмітиме зробити щось важливе, цікаве, креативне, у тому числі і в спорті. На уроках фізкультури учень повинен навчитися, як цікаво гратися з дітьми у дворі, щоб вмів підказати і батькам якийсь «девайс» для проведення вільного часу.

Ажіотаж сильно дискредитував уроки фізичної культури

Кілька років у суспільстві триває ажіотаж довкола летальних випадків на уроках фізкультури. Вважаю, не слід у всьому звинувачувати фізкультуру. Так склалися обставини. Часто буває, коли стан здоров’я школяра належно не вивчили медики, багато дітей погано харчуються, бувають індивідуальні проблеми організму. Але коли сталася біда, беруть до уваги лише місце події, а не попередні фактори. Відтак цей ажіотаж сильно дискредитував уроки фізичної культури. Батьки почали «виробляти» дітям медичні довідки, які звільняють від занять спортом в школі. І дарма. Учні, які мають проблеми зі здоров’ям, мають ходити на уроки фізкультури, де вчитель підбере для них окремий, цікавий комплекс вправ: не обов’язково бігати, можна просто покопати м’яча, виконати вправи на орієнтацію тощо. Звільнити від уроків – найлегше.

Це не настільки недоступно, як здається

Уроки фізкультури, передусім, мають бути цікавими. На жаль, більшість шкіл навіть міських, не мають спортивного інвентаря. Бо не може бути один м’яч на 30 учнів в класі. За таких умов навчитися чогось практично неможливо. Мали би бути м’ячі різної форми, ваги, об’єму. Немає як займатися гімнастикою. Стадіони теж у плачевному стані.

У центральних школах міста все ще більш менш, у спальних районах – катастрофа. Це не настільки недоступно, як здається. Тільки вже багато років поспіль у школах передусім фінансують ремонтні роботи та комуналку, суцільне перефарбовування меблів і стін, а що на спортзали? Коридори, приміром, можуть почекати з новими вікнами.

Перелік спортивного інвентаря, потрібного на уроках, невеликий. Для молодшої школи насамперед потрібно фішки для оббігання, тенісні м’ячі, бар’єри, мати. Баскетбольні м’ячі у школах зазвичай тільки великі, мають бути і маленькі, так само футбольний і гандбольний. У спортзалах обручі зазвичай тільки металеві і великого діаметру, які й дорослим важко використовувати.

Якщо б батьки школярів давали по гривні щомісяця на спортивний інвентар, за рік у школі з 1000 учнями можна було б назбирати 12 тис. грн., за ці гроші можна було б суттєво оновити інвентар. Якщо б.

Уроки фізкультури у початковій школі

Не відкрию секрет, що вчителі початкових класів не готові вести уроки фізкультури. Інколи педагоги бувають із зайвою вагою, не дотримуються дрес-коду на уроці, маю на увазі спортивний одяг і взуття, аксесуари, такі як свисток. Бо: на уроці важливо показувати правильний приклад.

У молодшій школі закладається любов до спорту, де вчитель бачить задатки дітей і пропонує батькам розвивати їх.  Вчитель фізкультури також має бачити, приміром, викривлення постави, плоскостопість, відтак рекомендувати відповідні вправи.

Якщо ж фізичну культуру викладає лише вчитель початкових класів, втрачаємо кілька років, поки учень не перейде у старші класи, де є повноцінний викладач предмету. Цю часову прогалину потім ой як важко заповнити.

Спортивний аніматор-нянь – тепер і в Тернополі

Нещодавно я побувала у селах Байковецької об’єднаної територіальної громади. Розповіла школярам про свої досягнення, показала кубки, заохотила ставити цілі. Спілкувалася з вчителями фізкультури, які приємно вразили власними здобутками, це фанати своєї справи. Оглянула спортивні зали в школах. Особливо вразила Лозівська ЗОШ, де вчитель подбав про інвентар, туристичне обладнання, самі мають багато кубків. Бо людина (вчитель) на своєму місці. У деяких міських школах такого немає, як у цих селах.

У «Школі здоров’я Лілії Проць» є ряд безкоштовних послуг. Але в силу обставин будуть і платні. Скажімо, спортивний аніматор-нянь на кілька годин для Вашої дитини, або під час дня народження – діти мають можливість корисно розважатися, наблизить до здорового способу життя.

Записала Ірина Юрко.