Світлини тернополянина Євгена Кокольського потраплять у міністерства усіх країн світу
Фотограф Євген Кокольський, який мешкає у Львові та є уродженцем Тернополя, каже, що про фотомистецтво можна говорити довго… І це правда. Він надзвичайно тонко відчуває жінок, красу їхнього внутрішнього світу, вміє професійно вловити найінтимніший момент – коли модель відкриває частинку своєї душі.
Саме тому його роботи високо оцінили та відзначили медалями на IIX Міжнародному салон-турне художньої фотографії “З любов’ю до Жінки-2013″. Окрім цього, за умовами конкурсу, світлини Євгена Кокольського увійшли до каталогу, який розповсюджується у всіх країнах світу, в дипломатичних представництвах, міністерствах, бізнес колах, національних федераціях фотомистецтва всього світу.
Конкурс
Заявку учасника на престижний міжнародний салон-турне художньої фотографії “З любов’ю до Жінки” фотограф відправив в останній день.
– Сам не знаю чому це зробив, адже до конкурсів відношусь скептично, оскільки мистецтво – суб’єктивне, і дуже складно визначити яке фото є сильнішим. Мабуть, хотілось логічного завершення певного періоду творчої діяльності.
Згідно умов участі, в одну категорію «Портрет» можна було відправити максимум чотири роботи. Але усі його роботи, обрані для конкурсу, були в портретному жанрі, тому він вирішив кілька фото надіслати в іншу категорію – «Мода і Гламур».
– Яким же було моє здивування, коли одна з них теж була відзначена медаллю.
Від репортажу до портрету
– Раніше фото було лише захопленням, та в 2008 році переїхав у Львів, і саме в цей час захоплення фотографією стало професійним. Спочатку я віддавав перевагу репортажу, тоді я й гадки не мав, що колись займатимусь художнім портретом. Тим паче , що братиму участь у міжнародних фотоконкурсах.
Постійно експериментує і відшуковує свій власний стиль і підхід до зйомки. З 2011 року портрет став його улюбленим жанром.
– Я люблю жіночий портрет. Мабуть, через любов до жінок… Дуже важливо знімати те, що ти любиш, адже результат тоді значно кращий.
Принципи роботи
Євген Кокольський поділився з «Поглядом» принципами, якими керується при фотографуванні. Стверджує, що кожен повинен займатись тим, що робить його щасливим. Хоче створити щось більш довговічне, ніж одноденне фото на аватарку в соцмережі.
– Кожного разу ти йдеш на зйомку і не знаєш – вдасться тобі вловити душу людини, чи ні? Чи будуть ці фото цікаві через 100-200 років? І що саме буде цікавим? Сподіваюсь, це буде душа, а не одяг чи ще щось з матеріального і швидкоплинного в цьому житті. Так, звичайно якусь частинку душі можна впіймати, а Душу? Мабуть, не в тій мірі, в якій мені хотілось би. Мені подобається відображати жіночу сексуальність на фото.
– Справа взагалі не в тілі, а в почуттях, емоціях. Кожного разу ти закохуєшся, і коли настає якась дивна близькість, душевна гармонія, тоді і виходять найбільш проникливі та відверті портрети.
Який сенс в красивій картинці, якщо не переживаєш глибоких почуттів?
– Головне, щоб очі не були пустими, адже досить часто зустрічаються люди, в очах яких пустота, їм потрібна лише яскрава картинка їх персони, та не фото частинки їх душі. Бачити себе такими, якими вони самі себе ніколи не побачать; пізнати те, що вони самі не можуть знати – ось що буде важливим та цінним і зараз, і в майбутньому.
Прекрасне тіло може бути нецікавим
Світ дуже змінився, реальності більше не існує, тепер її можна придумати, намалювати, сфальшувати. Єдине, що залишилось – це частинка душі, яка час від часу виривається на волю, і саме в ці лічені секунди дуже важливо вловити цей ключовий момент.
– Я не люблю коли модель грає, надто позує. В неї може бути прекрасне тіло, та цього недостатньо… Мені подобається, коли обличчя і тіло виражають якісь емоції, коли вдається вловити певні елементи непередбачуваності, випадковості, коли в кадрі присутнє те, що я називаю “Елементом Чуда”. Хочеться зафіксувати ту таємничу, унікальну і неповторну сексуальність, яка завойовує чоловіків. Модель завжди пропонує настрій, поведінку, жести, і з цього всього потрібно вирвати і показати саму суть. Пластика, поза, вираз обличчя, характер дуже сильно впливають на результат. Не завжди можеш зняти те, що хочеш, з тих чи інших причин, та завжди можна зняти щось, що буде цікавим і цінним через багато років.
Справжнє натхнення відчуваю, коли працюю з непрофесійними моделями, тоді більш яскраво можна відобразити історію душі і витонченість натури, однак моя мета – вдосконалення техніки портретної фотографії і, крім шаблонного крупного плану, внесення сюжетної лінії, стилю, емоції, зерна ідеї. Це вже свого роду режисура, але це ж і є мистецтвом: синтез наук, культур, образів і душ.
Під час роботи з професійними моделями Євгену подобається можливість створювати свій власний фото-театр, де грають професійні актори, яких любить камера. Саме тоді і з’являється можливість акцентувати увагу не тільки на тому, як виглядає людина на даному фото, а й на світло, лінії обличчя, тіні…
– Фотографія – це погоня за ідеалом, своїм ідеалом! Немає змісту натискати на кнопку, якщо результат не буде більш значущим, ніж те зображання, що є перед очима.
9 листопада Євген Кокольський святкує день народження. Редакція “Погляду” приєднується до усіх побажань, котрі лунали сьогодні на адресу іменинника та бажає щирих моделей, невтомного заряду для фотоапарата та незліченну кількість творчого потенціалу для митця!
Довідка:
Кокольський Євген Іванович народився в 1982 році в м.Тернопіль.
Освіта технічна.
З 2008року проживає у Львові.
Влітку 2013 року подав заявку на участь в 8-й Міжнародний Салон-турне художньої фотографії “З любов’ю до Жінки” – 2013.
Отримав дві медалі: Silver Medal FIAP в секції “Портрет” та Gold Medal RPS в секції “Мода і Гламур”.
У 2013 році турне виставки Салону “З любов’ю до Жінки” пройде в столицях і великих містах: Запоріжжя, Одесса, Миколаїв, Київ, Донецьк, Львів, Харків, Сімферополь, Москва (Росія), Пафос (Кіпр), Будапешт (Угорщина), Пекін (Китай) та інші.
Салон проходить під патронатом провідних федерацій фотомистецтва:
– Всесвітня федерація фотомистецтва – FIAP (www.fiap.net)
– Фотографічне товариство Америки – PSA (www.psa-photo.org)
– Королівське фотографічне товариство – RPS (www.rps.org)
– Європейський фотографічний Союз – ISF (www.image-sans-frontiere.com)
– Міжнародний союз фотографів – UPI (www.upiphoto.com)
– Товариство Австрійського союзу фотоаматорів – VÖAV (www.voeavsteiermark.at)
Реалізує проект Фотогалерея Юрія Тітовця громадської організації “Галицький Клуб “Інтеграція”.
Загалом були відзначені ще такі автори у цих двох номінаціях:
Winners |
|||||
Author | Country | Title | Award | ||
Section Portrait |
|||||
Lorraine Gilligan | Ireland | The Gladiator | Gold Medal FIAP | ||
Yevhen Kokolskyy | Ukraine | Lilit | Silver Medal FIAP | ||
Lorraine Gilligan | Ireland | Nefretiti | Bronze Medal FIAP | ||
Sergey Borisov | Russia | Portrait 2 | Gold Medal PSA | ||
Yaroslav Monchak | Ukraine | Look | HM FIAP | ||
Sergey Borisov | Russia | Girl With Beads | HM FIAP | ||
Jun Liu | China | Lily | HM FIAP | ||
Ross Mc Kelvey | United Kingdom | One Black One, One White One | HM FIAP | ||
Leonid Goldin | Israel | Pearl Beards | HM FIAP | ||
Henry Nguyen | USA | Amazing Gaze | HM FIAP | ||
Section Fashion & Glam |
|||||
Vitaliy Markov | Russia | Lady X | Gold Medal PSA | ||
Yevhen Kokolskyy | Ukraine | Fashion Victim №1 | Gold Medal RPS | ||
Alexander Shevchenko | Ukraine | No Name | Silver Medal RPS | ||
Sergey Borisov | Russia | Girl In White | Bronze Medal RPS | ||
Sio Hong Fong | Macau | Noble Lady | HM UPI | ||
Sio Hong Fong | Macau | Geisha Secrets | HM UPI | ||
Ruslan Demskiy | Ukraine | Emili | HM UPI | ||
Lingxiang Zhou | China | Portrait 2 | HM UPI | ||
Hanju Zhu | China | The Red Rose | HM UPI | ||
Henry Nguyen | USA | Beauty And A Hat | HM UPI |
Любов Вовк, новини Тернополя “Погляд”
Чудово!Бажаю і надалі успіхів у творчості)