Від яких наркотиків залежний Ігор Побер

Коли він проходить вулицею, усі звертають шиї: як жінки, так  і чоловіки.  Голова Тернопільської обласної організації ПП “УДАР”, начальник управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації Ігор Побер не лише презентабельно виглядає, але й має чимало перемог та звершень. Як йшов до них і яке значення мають вони для нього – читайте у ексклюзиві.

Пив холодну воду, щоб захворіти

Майбутній чемпіон світу із пауерліфтингу та жиму штанги лежачи  народився у селі Королівка Борщівського району. То ж не з чуток знає, у якому занепаді перебуває спорт у селах. Зізнається, що у роки його юності все було значно краще, а от зараз можливості для занять спортом у молоді та школярів дуже обмежені.

–          Багато спортсменів, які досягли певних висот – вихідці із сіл. Однак не завжди у селах збережена та інфраструктура, яка сприяє спортивним звершенням. Для того, щоб мати якісь результати, потрібно їхати принаймні у районний центр, – ділиться роздумами Ігор Побер, – Раніше по селах були спорт-інструктори, зараз така практика втрачена.

Під час навчання у школі, відмінником не був, хоча вчився добре.  Справжнім авторитетом для нього був вчитель фізкультури Верещага Володимир Михайлович.

Однокласники часто хворіли, а я – завжди ходив до школи. Іноді навіть образливо було. Пригадую, як три дні навчання  пропустив, коли мені аденоїди вирізали.  А ще, коли горло боліло – пив холодну воду, щоб продовжувати «хрипіти», хотілося похворіти подовше, – посміхається Ігор Побер.

Пригадує, як грав футбол,  бігав на лижах, щовечора займався на турніках…   В радянські часи культуризм, бодібілдинг були забороненими видами спорту, їх вважали буржуазними.  Негоже було радянській людині дбати про красу тіла.  То ж мало хто взагалі знав, що  щось подібне є у світі. Професійно займатися культуризмом  Ігор Миколайович почав під час служби в армії, де вперше побачив Арнольда Шварценегера у фільмі «Командо».

Після першого курсу навчання у Тернопільському державному педагогічному інституті імені Володимира Гнатюка вступив у Збройні сили Радянського Союзу.  Ігор Побер служив у Оренбурзі.  Саме там з’явилася можливість займатися на тренажерах, при чому -вдосконалюватися самеу тому напрямку, в якому хотілося.

–          Був у нас в армії командир роти («качок»), який «вижимав» сто кілограм. Коли робив це, то  так кричав, що всі збігалися, – сміється спортсмен.  – Для прикладу скажу, що із сотнею кілограм я можу хіба розігріватися, моя робоча вага в жимі лежачи  зараз – двісті кілограм. Однак в армії я одного разу прийшов у зал і попросив дозволу спробувати. Тоді зняв свою шинельку і «вижав» … сто тридцять кілограм. Потім всі ще довго переказували один одному, як «один солдатик підняв сто тридцять кілограм». В Оренбурзі я вперше  побачив «надутих», але особливе враження на мене справив Шварцнегер у фільмі «Командо». Там є епізод, де він сідає у човен  і, коли працює веслами, його м’язи відблискують, «грають»…  В цей момент я піднявся з крісла!..

 

З появою сина усі медалі «переїхали» у спортзал

По поверненню з армії Ігор Миколайович продовжив навчання у вузі, але вже почав відвідувати спорт-клуб «Аякс», який був розташований неподалік від дев’ятої школи на Дружбі.

На початку дев’яностих, як і, зрештою, за  зараз, бодібілдинг був доволі дорогим видом спорту.  Тоді доводилося брати участь у різних чемпіонатах на рівні області, але не більше. Серйозно цим спортом Ігор Побер зайнявся вже у тридцятирічному віці і от вже дванадцять років тренується, не пропускаючи тренувань.  Навіть коли їде на відпочинок закордон – все-одно шукає можливості позайматися. Однак зараз робить це не задля перемоги, а для власного комфорту.  А їх, перемог, до слова, було чимало. Особливо вражаючою для Ігоря Побера є перемога у Лас-Вегасі, де він здобув титул чемпіона світу з жиму лежачи.

–          Може хтось думає, що перемоги у подібних змаганнях приносять якійсь неймовірні фінансові заохочення. Насправді ж це не так. У мене є чимало кубків та медалей (які зберігалися на почесному місці у домі до того моменту, поки ними не зацікавився дворічний син – тоді вони перемістилися у спортзал).  Я як підприємець сам оплачував свої поїздки.  Коли ж після перемоги на чемпіонаті світу міська влада мені виділила десять сотих землі поблизу Тернополя, громадськість міста просто «вибухнула» недоброзичливістю на адресу мою та моєї дружини. Мало кого цікавило те, що ми – чемпіони світу, що прославили Тернопіль.  

Одним із найважливіших змагань вважає змагання з культуризму у Москві в 2007 році. Адже перемозі у змаганнях передували виснажливі місяці тренувань та важкої дієти.  Окрім тотальних обмежень у їжі протягом півтори місяців до чемпіонату, за десять днів до нього, у спортсменів починається «сушка»:   вони фактично переходять на дистильовану воду замість звичайної (вона не містить солей, тож максимально вимивається із організму), щоб м’язи мали найвиграшніший вигляд. Після кожного змагання, розповів по-секрету Ігор Побер, спортсмени дозволяють собі розслабитися …із величезною піцою та кількома бокалами пива. То ж часто втрачають форму у період «міжсезоння».

–          Мені в цьому плані щастить, адже я не «запливаю» жиром, як дехто. Однак я й тренувань не пропускаю, і харчуватися звик правильно.  Взагалі спортсмен має їсти лише один раз на день, – посміхається Ігор Миколайович, – тобто їсти з ранку до вечора, без перерв.  Машина не поїде на поганому бензині, те ж саме і з людським організмом – продукти харчування мають бути якісними і грамотно підібраними. У раціоні людини, яка займається бодібілдингом, має бути багато яєць, м’яса, різноманітних каш. Людський організм засвоює не більше тридцяти грам білка із кожного прийому їжі. Оскільки білок – це будівельний матеріал для м’язів, то спортсмени харчуються через кожних дві години.

 

Тарілочки від Ігоря Побера

Ігор Побер починає свій день із десятка перепелиних яєць та коктейлю із пів літра йогурту та пачки сиру. Полюбляє м’ясо (телятину, курячу грудинку), яйця, сир. Споживає багато каш – несолені гречку та сир. Зізнається, що особливо любить борщ. Щоправда, його щодня їсти не може, бо «не вистачить місця у пузі». Тож «перші» страви для спортсмена є улюбленими, однак мало не делікатесними. Полюбляє Ігор Побер морепродукти, а з напоїв надає перевагу негазованій воді та зеленому чаю.

Зараз Ігор Побер не бере участі у змаганнях із бодібілдингу, тому не виснажує себе дієтами. Однак спорт не полишає, і, як зізнається сам, займається ним для власного задоволення:

–          Хтось курить, хтось вживає алкоголь… А я живу інакше – я займаюся спортом! Це –  моє життя, це – мій наркотик!

За бездоганний вигляд свого тіла чемпіон «платить» тим, що не може підшукати собі готового одягу на прилавках.

–          Я не можу дозволити собі ходити Тернополем у майці та джинсах, – розповідає Ігор Побер. – А для того, щоб пошити костюм мені потрібно понад чотири метри тканини. Я купую сорочки із комірцем п’ятдесятого розміру, а потім кравець звужує їх у талії. Ось так і одягаюся.

Із кожної поїздки Ігор Побер привозить тарілки. Саме їх колекціонує цей кремезний, завжди серйозний та розважливий спортсмен.

Зміг сам – допоможе іншим

Оскільки Ігор Побер  є начальником управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації (очолити управління йому запропонували у 2008 році, після того як повернувся із Лас-Вегаса чемпіоном світу), то добре знає про проблеми сучасного спорту.  Приїжджаючи у села із робочими візитами відзначає, як діти радіють найбанальнішому: футбольним м’ячам. Визнає, що проблем є чимало, і  робить усе, щоб допомогти їх подолати саме у сфері своєї діяльності.  Зараз у власному спортзалі «POBER GYM» дає можливість діткам займатися спортом  безкоштовно.  А для подальшого розвитку власних задумів долучився до провідної  політичної сили – Партії Віталія Кличка «УДАР», очоливши регіональний осередок.  До цього перебував у списку партії БЮТ. Та через конфлікт з керівництвом у 2007 році, коли більшість депутатів тернопільського осередку вийшли із партії, також покинув лави БЮТу.

–          Чимало моїх знайомих були скептично налаштовані щодо мого рішення, казали, що перспектив – жодних. Однак лідер партії близький мені по духу. Харизма та стійкість властива Віталію Кличку не лише у спорті.  Мені імпонує те, що члени його партії не переходять з однієї політичної сили в іншу, як це роблять у інших політичних силах.  Ця людина – сильна духом, яка вміє вигравати. Тому вважаю, що зобов’язаний долучитися до того, аби важелі у владі мали саме такі люди, – вважає Ігор Побер.

Нашого чемпіона можна відшукати у соціальній мережі «Фейсбук».  Хоча часу на сидіння за комп’ютером у нього дуже мало, однак Ігор Миколайович намагається бути активним і тут. Та левову частку свого часу він приділяє улюбленій роботі, партійній діяльності та найдорожчим: синові і дружині,найкрасивішій телеведучій нашого міста Дарії Побер.

Довідка: Багаторазовий переможець змагань з пауерліфтингу, бодібілдингу та жиму штанги лежачи. Має титули чемпіона світу із бодібілдингу (Віільнюс, 2005, та Москва, 2007), абсолютного чемпіона свтіу серед аматорів із жиму штанги лежачи   (Лас-Вегас, 2008), чемпіона світу із жиму штанги лежачи (2010), чемпіона Євразії з пауерліфтингу та жиму штанги лежачи (2011).