Без світла, у підвалах, просто неба: тернопільські барбери стрижуть військових на передовій
Кожен на своєму місці має бути корисним Україні та підтримувати армію, переконана команда тернопільських барберів. Вони пів року їздять на передову стригти захисників. Загалом вже п’ять разів побували на фронті. Нещодавно повернулися із чергової поїздки, де тиждень провели із нашими захисниками, спілкувалися з ними, підтримували та стригли. Адже знайти майстра на передовій практично нереально, відтак на стрижки є великий запит. Про свою добру справу та мотивацію, барбери розповіли журналістам Терену.
Мене мотивувало поїхати на фронт бажання, по-перше, на власному досвіді побачити щось нове, адже навіть живучи тут, я не можу усе дізнатися через новини. По-друге, я можу бути корисним, і отримавши досвід на передовій, можу передати його людям тут, – розповідає майстер тернопільського барбершопу Frisor Богдан Пелих.
Коли живеш звичайним цивільним життям, ти не розумієш, що насправді там відбувається, додає його колега Ілля Зінчук.
Ти читаєш новини і не розумієш, чи це правда чи ні. А коли приїжджаєш на передову, то розумієш, що там звичайні люди, які жили своє життя і так склалося, що зараз вони захищають Україну.
Цього разу барбери змогли постригти військовослужбовців на Авдіївському, Купʼянському та Лиманському напрямках. Іноді працювати доводилося за небезпечних обставин. Бували ситуації, коли прилітало за кількасот метрів від них.
Була ситуація, коли ми стригли військових за 700 метрів від позиції ворога і коли від’їжджали, то було 2 прильоти недалеко від нас. Не було страшно, але відчуття з не надто приємних, – каже Ілля Зінчук.
Усі необхідні інструменти барбери брали з собою, а ось замість крісел могли використовувати усе, що було навколо.
На умови взагалі уваги не звертав, адже розумів, яку справу я роблю. Були моменти, коли стриг бороду, а спина вже дуже боліла, тож я ставав на коліно і так продовжував працювати, — пригадує Богдан Пелих
Майстри розповідають, страшно не було, адже розуміли, що роблять добру справу. Постригтися на передовій є проблематично, відтак бійці дуже чекають на їхній приїзд.
Найкраща подяка – це коли військові з гарним настроєм. Коли ти стрижеш його, він може розслабитись і просто поговорити з тобою та розказати про свої проблеми, – каже Ілля Зінчук.
Невдовзі барбери знову вирушать на фронт, адже роблять це кожного місяця. Возить їх тернопільський волонтер, директор Громадської організації “Молодь з місією” Ярослав Яготін. Як розповідає він, така ініціатива з’явилася влітку 2023 року. Під час кожної поїздки ще й везуть гуманітарну допомогу, враховуючи запити, які надходили від бійців.
У нас є така тенденція — ми обʼєднуємось на дуже короткий час. А я хочу цей міф зруйнувати і показати, що Україна може обʼєднатися на довгий час. Я їжджу, аби обʼєднувати людей та прийняв ту думку, що це моя війна, а не когось іншого, — говорить Ярослав Яготін.
Умови в яких приходиться стригти військових бувають дуже різними, розповідає волонтер.
Якщо ми приїжджаємо на місце, де хлопці відпочивають, то там є світло або ж генератор. Якщо ж ми їдемо ближче до позиції ворога, там звичайно світла немає і стрижемо в підвалах, і з ліхтариками, – каже волонтер.
Попри труднощі, барбери планують і далі їздити на передову та допомагати захисникам. Адже це, як кажуть вони, найменше, що можуть для них зробити.
Фото Ярослава Яготіна, відео Руслана Жирова
Коментарі вимкнені.