Тривкі, як пластик. Чортківська майстриня Христина Глухан та її паперові вироби
З паперу можна зробити все. Або майже все. Про це знає чортківчанка Христина Глухан. Працює вона з цим матеріалом більше десяти років, застосовує техніку модульного оригамі. Серед виробів співрозмовниці — макети чортківських храмів і школи №7, де пані Христина працює педагогом-організаторкою, а також декоративно-ужиткові вироби вази, кошики, скриньки. І річ не тільки в тому, що такі вироби довго зберігають вигляд і є практичними, а й в тому, що сам процес їх виготовлення терапевтичний: “Мене моє модульне оригамі дуже заспокоює: під час складання модулів можна впорядкувати думки, сконцентрувати увагу на чомусь іншому, віддалитись від негативу та проблем”, — каже пані Христина.
Я поспілкувала з майстринею про її хобі, розпитала про деталі, а також особливості речей, виготовлених таким чином.
— Що можна виготовити з паперу?
— Папір — це настільки практичний та пластичний матеріал, що з нього можна виготовити буквально все: картини, фігури людей (навіть у повний зріст), макети будівель, фігурки казкових героїв, букети, макети автомобілів, літаків тощо. У мене вдома є ікони, вази із сухоцвітами (вже два роки прикрашають кухню), а для донечки виготовила алфавіт і, до речі, кольори вона вчила теж за допомогою модулів.
Найбільше, я люблю створювати роботи, які потрібно ще якось декорувати. Наприклад, велосипед-кашпо, дзвіночки, підставки для спиртного, кошички, пару лебедів чи молодят на весілля. Ну а найбільше захоплення — це створення новорічного декору та ялинок.
— Які переваги таких декоративно-ужиткових речей? Ось мені зараз подумалося про те, що вони вписуються у моду на дружні до зовнішнього середовища речі, бо ж, на відміну від пластику, папір швидко розкладається?
— Так, це правда, пеперові роботи є екологічними, а роботи із модульного оригамі можуть скласти конкуренцію пластику за міцністю. Якщо робота не складається з частин, які проклеєні між собою гарячим клеєм, то вона служитиме вам понад 10 років. Чому так? Бо гарячий клей у холодному середовищі втрачає клейові властивості та деталі просто можуть відклеїтися, хоча робота не пошкодиться. Частини знову можна склеїти тим же гарячим клеєм.
Важливі й умови зберігання. Не можна зберігати під прямими сонячними променями (роботи втрачають колір), у холодних приміщеннях (саме через те, щоб склеєні частини не відклеїлись під дією холоду). Протирати слід вологими серветками або здувати пил пензликом.
— А про що передовсім йдеться вам, коли працюєте над своїми виробами?
— Насамперед ідеться про якість паперу. Про товщину, про щільність тощо. Що саме мається на увазі? Візьмемо для прикладу виріб у якому є п’ять кольорів. Папір світлого кольору тонший, а от папір темного кольору — щільніший. І коли ці кольори поєднувати, треба відповідно вставляти ті модулі, бо світлі модулі тонші, а темні — товстіші, а тоді ряд може викривитися.
Є навіть різні техніки складання модулів. Їх використовують саме для того, щоб надавати роботі об’єму (випуклості).
— Ви лакуєте свої рукотвори, тож так вони стають довговічними. Але, думаю все ж ставитися до них треба з обережністю. Що можна робити з такими виробами?
— Так, вироби можна вкривати спеціальними лаками. Але наносити його слід обережно, бо інколи від лаку роботи можуть розмокнути. Вибирати потрібно саме той лак, який підходить для паперових виробів. Полакована робота стає в рази міцною, нею сміливо може грати дитина, вона не пошкодиться навіть при падінні.
— Пам’ятаю, що ви працюєте у техніці модульного оригамі. Що потрібно для того, аби опанувати її?
— Для цієї техніки потрібно терпіння, бажання і посидючість. А вже тоді папір, клей, лак, ножиці або ножик і пензлик. Цю техніку легко опанує і першокласник, але таким маленьким діткам потрібно допомагати виготовляти модулі, їм легше складати готову роботу, бо саме через монотонність під час заготівлі модулів, багато учнів покидають навчання. А от п’ятикласники мають більше розвинену моторику пальців і їм уже легше дається складання модулів.
— Який декоративно-прикладний виріб не складно виготовити початківцеві?
— Розпочинати я пропоную із сердечка (40 модулів), плоских іграшок на ялинку, а потім і об’ємних. І якщо дитина вловить суть під час складання цих робіт, то повірте інші будуть даватися їй із легкістю.
Спершу треба нарізати папір, потім скласти модулі, а відтак — почати складати роботу, а для того — переглянути майстер-класи. Початківцям раджу не використовувати клей, поки не відчуєте, що спроможні скласти роботу самостійно. Якщо у вас щось не виходить, зверніться до людей, які вже робили й знають цю техніку. Напишіть до мене, я завжди рада допомогти та підказати як краще зробити ту чи іншу роботу.
— Бачила, що ви створюєте святкові вироби, зокрема, до дня закоханих. Розкажіть про них.
— Коли у людей різдвяні свята, я виготовляю пасхальні роботи; коли Пасха — готуюся до першовересневого свята тощо. У моєму арсеналі для до дня Валентина є сердечка-топери, корзинки-валентинки, пара лебедів, пара молодят. От, наприклад, на цей час у мене є замовлення на пару лебедів для освічення.
— І наостанок, як гадаєте, чому важливо робити щось власноруч, опановувати нові техніки, заняття?
— Тепер рекомендую всім займатися хендмейдом, щоб відірватися від навколишньої суєти. Адже є ймовірність того, що це стане справою вашого життя. Колись моя викладачка вокалу мені говорила: «добре все вміти, але не все робити», от такого принципу треба притримуватися. Тим більше зараз є дуже багато можливостей для розвитку: матеріали, майстер-класи, нові техніки. Навіть якщо і щось піде не так, то вам вдасться з кимось познайомитись, дізнатися щось нове та й хендмейд — це повне розвантаження нервової системи.
Інна Віконська.
Фото надала Христина Глухан
Краса! Мені б напевно не стало терпіння. Вже вишивати пробувала, потім купила на віоліті готову вишиванку, потім було малювання, але то все не те, мені треба рух
Вистачило б терпіння. Головне спробувати зробити щось невелике. Тоді з’явиться азарт)