Видатні особистості у Тернополі. Олександр Альохін

Практично всі, хто хоч трошки цікавився грою в шахи чули про цього визначного шахового гравця. Але лише дехто з них знає, що одну з визначних своїх партій, що увійшла у всі шахові підручники світу, зіграна Олександром Альохіним (Мал.1) у 1916 р. у нашому тоді ще Тарнополі. Не знає про це і більшість «не шахових» тернополян.
Тоді майбутній чемпіон світу пішов добровольцем на фронт. Одинадцята армія, в складі якої і воював гросмейстер стояла в районі Малишевців і вище по течії р.Серет, ула посилена козацьким полком росіян які раніше воювали на Кавказі. Для війни на Кавказі було закуплено партію рушниць Арісака ( вони були легкі і дальнобойні що саме те для гірської місцевості) , ось тому наші шукачі з подивом знаходять багнети форми японського меча( з півметровою довжиною) та з клеймом зброярів Токіо. Альхін був двічі контужений під час Брусиловського прориву (Мал.2.). Він двічі лікувався у госпіталі, що знаходився у Тарнополі у будинку (Мал.3) по вул. Лелевеля (зараз Січових стрільців). До війни у споруді була народна школа ім. Казімежа. Росіяни пристосували її під військовий шпиталь. Зараз будова відноситься до лялькового театру (Мал.4), а за радянських часів у ній дуже недовго була школа №7 (Мал.5), потім будинок піонерів і станція юних техніків.
Сенсаційна партія (Мал.6.) була зіграна Альохіним з Фельдтом під час сеансу одночасної гри всліпу на п’яти дошках. Група відомих шахматистів відвідала тоді Альохіна у госпіталі. Всі партії він виграв! Спеціалісти не раз відмічали оригінальність і новизну рішення переможця, яке привело до гарантованої поразки Фельдта. Коли Альохін зіграв цю знамениту партію, він ще не був чемпіоном світу, але вигравав у декількох значних європейських турнірах і лише мріяв про світову корону.
Подальша доля Альохіна була неоднозначною – поперемінно у нього чергувались злети і падіння. В Росії він дорослим практично не жив. У 1927 р. Альохін стає чемпіоном світу. Вирішальний титанічний поєдинок у Буенос- Айресі з кубинцем Хосе-Раулем Капабланкою завершився його впевненою перемогою.
Потім була страшенна депресія з поклонінням «зеленому змію», через що, вважають, він у 1935 р. у Амстердамі виграючи програв і поступився чемпіонством голландцю Максу Ейве. Як не дивно, але це надало Альохіну сил. Депресія була подолана, він впевнено бере у Ейве реванш і у 1937 р. знов у Амстердамі стає вдруге чемпіоном світу. Були ще турніри, олімпіади, цікаві зустрічі з видатними світовими майстрами, але проведенню матчу з радянським шахистом Михайлом Ботвінніком за шахову корону у 1939 р. завадила війна. У лютому 1946 р. Ботвіннік знов викликає Альохіна на поєдинок. Але і йому не було суджено збутися, бо Альохін раптово помирає, помирає на своєму посту, займаючи трон нездоланого чемпіона світу, як він того собі й бажав. У цьому відношенні він єдиний в світі! Похований був Альохін під Ліссабоном, а потім перепохований у Парижі на цвинтарі Монпарнас (Мал.7.) Поки будуть жити шахи, залишиться й пам’ять про шахового віртуоза і чаклуна Олесандра Олександровича Альохіна.

Олександр Столяров.

Мапа бойових дій під час Брусиловського прориву
Сучасне фото будинку, де розміщувався у 1916 р. госпіталь, в якому гралася сенсаційна партія з Фельдтом.
Партія Альохін – Фельдт, що стала світовою новинкою.
загрузка...

Comments are closed.