97-річна тернополянка Марія Бочан виграла справу проти України в Європейському суді

Історія боротьби  мешканки Тернополя Марії Іванівни Бочан в судах за свої права заслуговує на написання книги або зняття драматичного фільму. На цей час цій жінці вже виповнилось 97 років і це найстарший вік, який відомий громадськості при здійсненні правосуддя.

Марія Іванівна намагається захистити своє право власності на помешкання. Мова іде про семикімнатну квартиру в двоквартирному триповерховому будинку площею 350 кв. метрів та земельну ділянку площею чотири сотки. Цей будинок зводився за кошти та силами родини Бочанів і його будівництво закінчилось у 1994 році. Не вдаючись до усіх подробиць спору зазначимо, що вже багато років у цій квартирі проживають інші люди, які колись мали відношення до будівництва будинку і мали попередні домовленості на придбання половини будинку, тобто квартири, а головне опоненту Бочан у справі вдалося в Тернопільській міській раді оформити на себе частину земельної ділянки, на якій розташований будинок.

Спочатку спір вирішувався в Тернопільський міський раді, далі в українських судах  починаючи с 1994 року. Спочатку місцевий та апеляційний суди приймали рішення на користь Бочан, проте Верховний Суд України скасовував це рішення і направляв справу на новий розгляд. Так відбувалось неодноразово.

Останнього разу ВСУ за незрозумілих обставин направив справу на новий розгляд до Чемеровецького районного суду Хмельницької області, де Бочан програла справу. Її апеляційна та касаційна скарги цього разу були залишені відповідними судами без задоволення, і це дало  правові підстави звернулися до Європейського суду з прав людини.

Вперше Марія Бочан виграла справу проти України в Європейському суді з прав людини у  травні 2007 року і вже тоді їй було 90 років. ЄСПЛ  вставив порушення Україною права на справедливий суд – стаття 6 Європейської конвенції з прав людини та присудив компенсацію в сумі 2 тис. евро.

Незважаючи на рішення ЄСПЛ права громадянки Бочан відновлені не були. Верховний Суд України в березні 2008 року не став переглядати своє попереднє рішення, як і рішення судів нижчих інстанцій, і відмовив заявниці. ВСУ навіть не надав Бочан можливість прийняти участь в засіданні, хоча зважаючи на її вік та усю попередню історію питання повинен був це запропонувати. І тут має місце факт невиконання Україною рішення ЄСПЛ, при цьому як показує сьогоденна правова реальність непоодинокій.

Марія Іванівна довго не знала, що ще можливо зробити і звернулась повторно до суду у Страсбурзі. На цей раз заяву Бочан розглядала Велика Палата і  це перший такий випадок в історії України з моменту визнання юрисдикції ЄСПЛ.

В рішення від 5 лютого 2015 року ЄСПЛ повторно встановив порушення Україною права Бочан на справедливий судовий розгляд та присудив компенсацію нематеріальної шкоди в сумі 10 тис. євро.  Велика Палата ЄСПЛ зокрема констатувала, що: «своєму рішенні від 14 березня 2008 року Верховний Суд грубо спотворив висновки Суду, викладені в його рішенні від 3 травня 2007 року».

Цей випадок є унікальним в історії здійснення правосуддя в нашій державі  оскільки поєднує в собі 97-річну жінку та перше рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини проти України. Але цей випадок є і ганебним оскільки демонструє невиконання Верховним Судом України рішення ЄСПЛ та продовження порушення прав громадянки Марії Бочан.

Отже чекаємо на рішення Верховного Суду України цього разу та бажаємо Марії Іванівни Бочан повернутися до свого помешкання, цивілізовано вирішити майнові питання з опонентами та жити довго і радісно.
Протокол