Андрій Грицишин: Активна громада – запорука змін

Сьогодні, 7 грудня, в Україні відзначається День місцевого самоврядування. З цього приводу хочу поділитися власними роздумами на тему реформи місцевого самоврядування, якій було дано старт після Революції Гідності. Самоврядування підкреслює притаманний українцям спосіб суспільного життя, в основі якого – самоврядне суспільство.

Тернопільщина є лідером за кількістю об’єднаних територіальних громад – наша область займає перше місце в державі. Їх налічується аж 36. Не в останню чергу це зумовлено тривалими традиціями самоврядування у нашому краї, які своїм корінням сягають 1389 року, коли місту Теребовля було надано магдебурзьке право. У 1548 році право організувати самоврядну громаду отримав Тернопіль. Хоча в рамках нинішньої реформи жоден обласний центр, у тому числі і Тернопіль, ще не створили об’єднаної територіальної громади, але все ще попереду.

Серед основних причин чому процес об’єднання навколо обласних центрів затягнувся: відсутність необхідної законодавчої бази та недовіра людей. Тепер про реформу децентралізації детальніше.

Необхідність поліпшення законодавчого регулювання

Як і раніше, центральна влада всіма силами, як в народі кажуть «руками і ногами», тримається за свої повноваження і будь-які уступки в сторону місцевого самоврядування здійснює здебільшого під тиском громадськості, експертного середовища та міжнародних партнерів. Незважаючи на те, що в нас, ледь не щодня, відбуваються форуми із децентралізації, а в уряді браво звітують про її успіхи, від суспільства не можна приховати очевидний факт: прийняття важливих для місцевого самоврядування законів затягується. Втім, коефіцієнт корисної дії українського парламенту і по інших питаннях бажає бути вищим. Народні обранці можуть в короткі терміни, за лічені тижні прийняти вигідний для президентської вертикалі документ (як от внесення змін у законодавство проходження державної служби, яким відмінено конкурс при призначенні на посади голів та заступників голів РДА), а інші документи чекають своєї черги роками (приміром, про надання права об’єднаним територіальним громадам розпоряджатися землями поза населеними пунктами). І це при тому, що децентралізація проголошена пріоритетною в діяльності уряду. Децентралізація за красивими словами високопосадовців вже названа новим магдебурзьким правом для українських об’єднаних громад.

Що ми маємо насправді на законодавчому полі? 16 листопада Верховна Рада прийняла за основу важливий для формування спроможних громад в Україні законопроект щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення. Він має розблокувати процес формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення; прирівнює територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад та запроваджує механізм добровільного приєднання громад до цих міст.

Законопроект є суто технічним, бо виправляє помилку, допущену під час прийняття закону про добровільне приєднання громад на початку березня цього року, з якого випала норма, що дозволяла приєднуватися громадам до міст обласного значення за спрощеною процедурою. Однак підтримка парламентом цього проекту закону вирішує лише частину проблеми. Наступним кроком має бути прийняття закону про міські агломерації, те, що запропонувала «Самопоміч». Законопроект передбачає, що села, які увійдуть в агломерацію, не втрачатимуть свого самоврядного статусу. Тобто, якщо зараз формується об’єднана сільська громада, то лишається один центр, де є староста, а інші населені пункти розчиняються – не залишається ні ради, ні бюджету. В рамках агломерації вони збережуть свій бюджет, причому він формуватиметься на тих засадах, що мають і міста обласного значення. Передбачається, що вони продовжать виконувати свої обов’язки до наступних чергових виборів. Бо зараз, коли формується нова громада, то фактично одразу проводяться вибори.

Що стосується надання більших повноважень громадськості в рамках реформи децентралізації, то зараз на часі прийняття парламентом у другому читанні законопроекту «Про регулювання містобудівної діяльності». Законопроект передбачає введення місцевих правил регулювання забудови для встановлення порядку планування, забудови та іншого використання територій та об’єктів, вдосконалення проведення громадських слухань для врахування громадських інтересів та зняття напруги при плануванні територій і будівництві об’єктів.

Без довіри реформи не працюють

Будь-яка реформа означає зміни, а більшість людей по своїй природі консерватори. Однак, завдячуючи Революції Гідності ми отримали шанс втілити у життя сміливі і необхідні для розвитку країни перетворення. Адже більшість людей готові деякий час потерпіти, щоб потім стало краще. Однак очікування з часом змінюються розчаруванням і реформи, які відкладені на пізніше провести вже неможливо.

Тернополяни, як і мешканці навколишніх населених пунктів, потребують роз’яснень та відповідей на питання: навіщо їм та децентралізація? Стільки ж років жили без неї. При проведенні реформи місцевого самоврядування важливе значення має довіра, яка формується в процесі спілкування. Серед успішних прикладів результативності спілкування із людьми, які знайомі тернополянам, згадаю діяльність голови Громадської спілки «Ради голів ОСББ м. Тернополя» Сергія Лупака, який кожного дня комунікує з мешканцями по такому непростому питанню як управління багатоквартирними будинками і ми бачимо, що люди йому довіряють. Так само авторитетом користуються ті депутати, які працюють на власних округах. Ці приклади свідчать про необхідність спілкування із мешканцями Тернополя та сільських населених пунктів на тему спільних вигод від формування об’єднаної громади. Адже хочемо ми того чи не хочемо місто і населені пункти поруч становлять єдину агломерацію і мають об’єднувати зусилля. Це еволюційний процес.

Фінансова спроможність громад

Сьогодні, 7 грудня, у Верховній Раді заплановано розгляд головного фінансового документу держави на 2018 рік. Як ми вже раніше зазначали з ініціативи фракції «Самопомочі» депутати Тернопільської міської ради звернулися до уряду та парламенту врахувати в Держбюджеті-2018 інтереси місцевої громади. Бо у випадку прийняття основного фінансового документа в урядовій редакції, яка була проголосована парламентом у першому читанні, Тернопіль втратить близько 150 мільйонів гривень. Тобто по 700 гривень із кожного тернополянина. Ці кошти повинні бути спрямовані у розвиток міста.

У нинішньому році центральна влада передала на місцеве самоврядування фінансування оплати праці непедагогічних працівників шкіл та вишів, оплату енергоносіїв та комунальних послуг на утримання закладів освіти та охорони здоров’я тощо. У наступному – згідно з проектом Державного бюджету – на місцеві громади хочуть покласти оплату пільги за житлово-комунальні послуги (електроенергію, газ, послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення), а також перевезення пільговиків, фінансування медицини і освіти. Це наруга над місцевим самоврядуванням. Щоб відійти від політики влади формувати бюджети для отримання політичних дивідендів в подальшому важливо запустити трирічне бюджетування. Це дозволить позбутися такого ганебного явища як підкуп виборців за кошт бюджету і перейти до реалізації довгострокових програм розвитку, ефект від яких буде в рази вищий.

Підсумовуючи зазначу, що незважаючи на свою незавершеність реформа вже змінила сутність і призначення місцевої влади. Раніше влада уособлювала у собі недосяжність, а нині влада розгяладається громадою як сервісний центр, який надає послуги жителям за кошти платників податків. Якщо місцева влада не справляється зі своїми обов’язками, то в громадян з’явилось набагато більше можливостей змусити владу виконувати свої безпосередні обов’язки. Вважаю, що грамотно розроблена і успішно реалізована реформа децентралізації призведе до активізації політичного процесу, ширшого залучення тернополян до управління містом.