Чи готовий Тернопіль до опалювального сезону?

У Тернополі підготовка до опалювального сезону у розпалі. Голови ОСББ перевіряють будинки, системи комунікацій, готуються до зими.  Паралельно із використанням звичних джерел опалення у місті застосовують альтернативну сировину, як от деревну щепу та торф. Якщо перша заперечень не викликає, то торфяні котельні спричинили чималий резонанс. У матеріалі розбираємося, яка система теплопостачання безпечніша – індивідуальна чи централізована та що потрібно знати про торф як паливний матеріал.

Що ж краще індивідуальне чи централізоване опалення?

Згідно із законодавства перейти на індивідуальну систему опалення можна тоді, коли всі власники будинку погоджуються. Від’єднання від центральних тепломереж несе за собою додаткові витрати, тому ,що окрім нового обладнання потрібно замінювати і труби та інші частини, які застаріли та не підходять для нових функцій. І не кожному це по кишені.

Ситуації бувають різними. Сергій Лупак, голова правління ОСББ, пригадує, що був такий випадок, що мешканці будинку вирішили перейти на індивідуальне опалення, але коли підрахували витрати, то одна власниця квартири відмовилася його встановлювати, бо не мала грошей. У результаті, щоб все таки від’єднатись від централізованого теплопостачання, люди вирішили сплатити витрати за неї і весь будинок обладнати індивідуальним опаленням. В інших ОСББ, навпаки, через те, що декілька квартир не бажають переходити на індивідуальне, весь будинок мусить залишитись із централізованими тепломережами.

Зі слів голови правління ОСББ, у Тернополі за програмою співфінансування можна замінити мережі: «Місто сплачує 70 відсотків вартості, а співвласники – 30 відсотків. Це хороша можливість, щоби замінити мережі, запірну арматуру».

Хоча, ця зима показала і свої нюанси індивідуального опалення. Через війну та перебої зі світлом багато тернополян не могли добре обігріти оселю, в той час, як помешкання, які обслуговувались центральним теплопостачанням були у теплі.

У свою чергу, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюкстверджує, що приклад Європи показав: централізоване теплопостачання є безпечнішим за газове та дешевшим. Але через низьку якість послуг та необгрунтовані тарифи люди вирішили переходити на індивідуальне. Якщо індивідуальне опалення функціонує за рахунок газу, воно потребує ретельної перевірки фахівців, адже необережне з ним поводження може викликати вибух. Розглядаючи реальний стан речей, зношену тепломережу та нове обладнання індивідуального опалення, висновки приходять не на користь загальної мережі.

Типовими елементами підготовки до опалювального періоду є перевірка будівель, трубопроводу, утеплення фасадів, даху та підвальних приміщень. Вікна та двері мають бути полагодженими, добре зачинятись.

Позитивним кроком для обліку та економії тепла у Тернополі є встановлення в будинках індивідуально-теплових пунктів (ІТП).Сергій Лупак пояснює, що це обладнання регулює подачу тепла у будинок залежно від температури, тобто мешканці сплачують тільки за фактично спожите тепло.

Як повідомляла раніше Тернопільська міська рада  програма реалізується  за фінансування Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). На початку 2021 року  пункти працювали у 200 багатоповерхових житлових будинках, а ще понад 680 будинків підключених до системи централізованого опалення планують ними оснащувати.

Ризики війни враховують і в «Тернопільміськтеплокомуненерго». Першочергову увагу звертають на соціальні структури: лікарні, школи. Як розповів Михайло Горбань, начальник виробничо-технічного відділу котельні у місті оснастили спеціальними перетинками, які дозволяють забезпечувати місто теплом у разі аварійних ситуацій. Перетинки не впливають безпосередньо на роботу котелень, але якби якась із котелень раптово вийшла з ладу, дозволяють її замінити роботою іншої.

Через війну Фонд енергоефективності призупинив прийом заявок від ОСББ на участь у Програмі «Енергодім» у рамках якої термомодернізовували житлові будинки. Роботи із термомодернізації проводились у житлових будинках,якістали учасниками програми ще до оголошення воєнногостану. Програма передбачала термомодернізацію житла на умовах співфінансування:70% – кошти державної установи «Фонд енергоефективності», 10% – кошти бюджету громади,20% – кошти співвласників будинку.

Альтернативний торф: про особливості видобування та споживання цього палива

У Тернополі переводити котельні на альтернативний торф почали ще із 2018 року. Це викликало масові протести та обурення мешканців прилеглих будинків. Справа дійшла до суду. Люди скаржилися на постійний шум та сморід. Як розповідає Юлія Мамчак, громадська активістка, яка активно брала участь у мітингах та судових позовах проти торфяних котелень: «Котельні на торфі не працюють там, де люди піднялись із протестами, як от на вулиці Київській та у центрі міста».

Назарій Рацкий, еколог ТОВ «Геологічна інвестиційна група» звертає увагу на те, що використання будь якого палива має свої переваги та недоліки. Важливим є ремонт,утримання обладнання котелень у належному стані, дотримання будівельних вимог. Найбільше шкідливих викидів із торфу виникає через осушення торфяних родовищ. У 60-х роках активно осушували болота для майбутньої розробки родовища, а висушений торф виділяє діоксид вуглецю. «Якщо видобувати торф, а потім ділянку надр наводнити, тобто зробити природне середовище – і торф буде відновлюватися, і це середовище дуже добре буде поглинати вуглець. Тому має бути цілісний підхід. Альтернативне паливо нам зараз дуже необхідне, але  перед видобуванням потрібно оцінити плюси,мінуси та можливості наступної рекультивації ділянки, щоб потім вона була наводнена та могла відновитись».

Про шкідливість процесу видовбування торфу в Україні розповідає екологиня Катерина Борисенко: «Сьогодні про кліматичні зміни ми говоримо не лише теоретично, а і можемо їх спостерігати особисто – це теплі безсніжні зими, тривалий посушливий період навесні та рекордно високі температури влітку, які раніше не спостерігалися. Всьому цьому сприяють антропогенні (спричинені людиною) викиди парникових газів (по об’єму у першу чергу – діоксиду вуглецю) в атмосферу. Звідки він береться? Від спалювання викопного палива, в тому числі торфу».

Зі слів екологині, небезпека добування торфу проявляється у трьох основних аспектах: вивільнення зв’язаного у ньомувуглецю в атмосферу, вимирання видів та забезпечення водними ресурсами.

Щоб обмежити викиди вуглецю, Україна приєдналася до Кіотсього протоколу та подальших міжнародних ініціатив і взяла на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів. У всьому світі визнано, що збереження торфовищ є гарним механізмом протидії змінами клімату оскільки дозволяє залишити вуглець, який в них міститься, у зв’язаному, «законсервованому» стані і запобігти його надходженню в атмосферу.

«Видобування торфу для інших цілей, ніж паливні – наприклад для садівництва – призводить до того самого ефекту – адже діоксид вуглецю з торфовища не виділяється за умови його знаходження у обводненому стані. У добутому торфі у будь якому випадку досить швидко (протягом кількох місяців) відбуваються процеси мінералізації – розкладу його органічної частини з вивільненням діоксиду вуглецю в атмосферу. Тобто ефект той самий, що і при спалюванні, тільки процес відбувається протягом кількох місяців», – продовжує Катерина Борисенко.

На торфовищах зростають специфічні види рослин та мешкають види тварин, які не зустрічаються у інших типах екосистем. Саме через це багато з них є рідкісними, адже торфовидобуток та осушення постійно скорочує площі, де вони могли б мешкати.

«Для прикладу, комахоїдні рослини росички зустрічаються лише на болотах. Багато видів птахів приурочує своє розмноження до боліт, оскільки туди важче дістатись хижакам, які можуть нести загрозу пташенятам. Через це, торфовища активно використовуються птахами під час перельотів – як місця надійного прихистку в надмірно освоєному людиною ландшафті», – розповідає екологиня.

Осушення торфовищ, яке передує торфовидобутку,призводить до скорочення кількості водних ресурсів. Під час опадів торфовища вбирають в себе воду і зберігають її дляпідтримки рівня ґрунтових вод. При осушенні – сховище води зникає і вода не затримується. А це викликає нову проблему – горіння осушених торфовищ.

Таким чином, аналізуючи підготовку Тернополя до зими та використання ним різних джерел енергії можна означити такі тенденції:

 

                                                                                               Марічка Карабин

 

Матеріал підготовано за підтримки Австрійського бюро кооперації у Львові

Для ілюстрації матеріалу фотографії взяті  із Depositphotos, підприємства «Житомирторф» та Центру біорізноманіття «Натураліс».