До відома керівників підприємств, установ, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів

У відповідності до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що затверджені наказом МВС України від 26.07.2004 № 822, для організації роботи з видачі чи продовження свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів необхідно звернутися в територіальні сервісні центри МВС в Тернопільській області.

Для цього необхідно подати такий перелік документів:
– заявку з зазначенням переліку транспортних засобів (марка, номерний знак транспортного засобу, № ООН, у разі необхідності транспортна назва та (або) група пакування, клас(и) або найменування групи вантажів, для перевезення яких буде використовуватися транспортний засіб);
– копію ДОПНВ-свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;
– копію свідоцтва про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів;
– на кожний транспортний засіб додатково:
– копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
– копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів;
– копію поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
– квитанцію про сплату за бланк свідоцтва та послугу з оформлення свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.
Суб’єкт звернення має право подати вхідний пакет документів до ТСЦ особисто або через уповноваженого представника.
Для огляду транспортних засобів й видачі Свідоцтв призначається працівник ТСЦ до функцій якого фходить проведення додаткових занять, у т.ч. із залученням викладачів Регіональних сервісних центрів з підготовки водіїв до перевезення небезпечних вантажів, з вивчення Законів України «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», наказу МВС від 26.07.2004 № 822 «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів».
Під час перевірки закріплений працівник ТСЦ проводить огляд кожної одиниці транспортних засобів згідно заявки, де звертає увагу на відповідність конструкції транспортних засобів та спеціального обладнання шляхом їх візуального огляду та за допомогою наявного вимірювального обладнання без розбирання та втручання в роботу вузлів та агрегатів, за результатами якого складається відповідний Акт про відповідність комплектності транспортного засобу, який і є підставою для видачі Свідоцтва.
Нове Свідоцтво видається за результатами позитивної перевірки та надання повного пакету документів, а також повернутого Свідоцтва у якого закінчився термін дії. У разі неможливості його повернути, у заяві зазначається причина відсутності Свідоцтва.
Для продовження строку дії Свідоцтва перевізник може надати до ТСЦ документи, без оригінала Свідоцтва. У такому випадку відмітка про продовження Свідоцтва проставляється при наданні перевізником оригінала Свідоцтва, але не пізніше десяти робочих днів з моменту реєстрації його заяви за умови прийняття позитивного висновку за результатами її розгляду.
Відповідальний працівник ТСЦ засвідчує Свідоцтво особистим підписом та печаткою ТСЦ.

Козачук 374-10-30

Додаток
АКТ
Про перевірку відповідності конструкції спеціалізованого транспортного засобу та його спеціального обладнання вимогам Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що затверджені наказом МВС України від 26.07.2004 № 822.

Найменування та адреса заявника:_______________________________________________
VIN або номер кузова (рами): ___________________________________________________
Дозволена максимальна маса транспортного засобу, т: ______________________________
Рік реєстрації транспортного засобу: _____________________________________________
Тип(и) спеціалізованого транспортного засобу (EX/II, EX/III, AT, FL, OX, MEMU): _____
Номерний знак транспортного засобу: ____________________________
На час перевірки встановлено:
№
з/п Предмет контролю EX/II EX/III MEMU AT FL OX Встановлені порушення
1. Електропроводка. Надійність кріплення, захист від механічного і термічного впливу Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
2. Акумуляторна батарея. Розміщення, ізоляція клем Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
3. Головний вимикач акумуляторної батареї. Наявність, розміщення, ступінь захисту контактів п Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
4. Захисна оболонка головного вимикача акумуляторної батареї. Наявність, ступінь захисту Х  Перевірено
 Встановлено порушення
5. Пристрій керування головним вимикачем акумуляторної батареї. Наявність, розміщення, марковання, захист від випадкового спрацьовування Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
6. Пристрій обмеження максимальної швидкості. Наявність, відповідність, захист від несанкціонованого втручання* Х Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
7. Антиблокувальна гальмівна система. Наявність * Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
8. Зносостійка гальмівна система. Наявність, ефективність * Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
9. Захист цистерни від наїзду. Наявність. Відстань між бампером та цистерною (арматурою цистерни) Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
10. Додаткове обладнання. Наявність Х Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення
11. Засоби пожежогасіння. Наявність, пломбування, придатність до експлуатації Х Х Х Х Х Х  Перевірено
 Встановлено порушення

Транспортний засіб: відповідає / не відповідає Правилам дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

(посада відповідального працівника ТСЦ) ____________ підпис ПІБ

Дата_________
у пунктах 1 – 11 ставиться «галочка», у результативній частині підкреслюється «відповідає чи не відповідає»
Пам’ятка по типам спеціалізованого автотранспорту
Транспортний засіб АТ – транспортний засіб, крім транспортних засобів FL чи ОХ, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, а також транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

Транспортний засіб EX/II або EX/III – транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів;

Транспортний засіб FL – транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60° С у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3; транспортний засіб, призначений для перевезення легкозаймистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3; транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м3, призначений для перевезення легкозаймистих газів;

Транспортний засіб MEMU – те саме, що й змішувально-зарядна машина;

Транспортний засіб ОХ – транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60 % (клас небезпеки 5.1 № ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1м3.

(*) Примітки до деяких пунктів Акта стосовно конструктивних особливостей

п.3 якщо для розірвання електричного ланцюга використовується однополюсний вимикач, то він повинен бути розміщений на дроті живлення, а не на заземленні для транспортних засобів, що уперше зареєстровані з 01.06.2005.

п.6 відноситься до транспортних засобів з дозволеною максимальною масою більше 12 т. і транспортним засобам, які уперше зареєстровані після 31.12.1987, а також до транспортних засобів дозволеною максимальною масою більше 3,5 т., але не більше 12 т., які зареєстровані після 31.12.2007.

п.7 відноситься до транспортних засобів з дозволеною максимальною масою більше 16 т. і транспортним засобам, які допущенні до буксирування причепів максимальною масою більше 10 т.

п.8 відноситься до транспортних засобів з дозволеною максимальною масою більше 16 т. і транспортним засобам, які допущенні до буксирування причепів дозволеною максимальною масою більше 10 т.

Пам’ятка працівникам ТСЦ під час огляду транспортних засобів та видачі свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів

Загальні вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання
1. Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не повинна включати більше одного причепа або напівпричепа.
2. На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають бути такі засоби пожежегасіння:
а) на кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів А, В і С ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші), придатного для гасіння пожежі в двигуні або в кабіні транспортного засобу;
б) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 7,5 т, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 12 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші), принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;
в) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 3,5 т, але не більше 7,5 т, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 8 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші) і принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;
г) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3,5 т або менше, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 4 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші).
Значення ємності вогнегасника(ів), необхідного(их) відповідно до пункту 2а, може бути відняте від значення мінімальної сукупної ємності вогнегасників, необхідних відповідно до підпунктів б), в) чи г).
3. Конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню токсичних газів вогнегасних речовин, що в них містяться, як у звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури, що виникає при пожежі.
4. Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує дату (місяць, рік) закінчення терміну придатності.
5. Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях у легко доступних місцях, а також бути захищеними від впливу погодних умов з метою збереження їх експлуатаційної надійності.
6. Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов’язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:
а) незалежно від номерів зразків знаків небезпеки, зазначених для них у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ:
не менш як одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;
не менш як двома попереджувальними знаками (пристроями) з власною опорою (конусами із світловідбивною поверхнею, або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням, або знаками аварійної зупинки). Транспортна одиниця може комплектуватися будь-якою комбінацією із зазначених попереджувальних знаків (пристроїв);
жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;
захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;
переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;
засобами захисту очей (наприклад, захисними окулярами) для кожного члена екіпажу;
б) під час перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 1, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 або 2.3, – додатково рідиною для промивання очей;
в) під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1, – додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного покидання транспортного засобу, для кожного члена екіпажу транспортного засобу (наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу A1B1E1K1-P1 або A2B2E2K2-P2 згідно з європейським стандартом EN 14387);
г) під час перевезення рідких та твердих небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ, зазначені номери зразків знаків небезпеки 3, 4.1, 4.3, 8 або 9, – додатково:
лопатою;
покриттям для каналізаційних колекторів;
ємністю для залишків небезпечних вантажів.

Вимоги, що стосуються базових транспортних засобів
1. Базові транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, OX та AT, допущені до перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 105-00-2002 „Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження транспортних засобів, призначених для перевезення небезпечних вантажів, стосовно конструктивних особливостей”.
2. Додаткові вимоги до транспортних засобів EX/II та EX/III, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами 1-го класу:
2.1. У конструкції кузовів забороняється використовувати матеріали, здатні утворювати небезпечні сполуки з вибуховими речовинами, що перевозяться.
2.2. Опалювальні пристрої:
а) на транспортних засобах можуть встановлюватись тільки опалювальні пристрої, призначені для обігріву кабіни водія або двигуна. Забороняється встановлювати опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортного засобу;
б) опалювальні пристрої мають відповідати таким вимогам:
міжнародних Правил № 122 ЄЕК “Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення” з дотриманням зазначених у них строків застосування;
пристрої та їх система випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;
пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;
в) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;
г) не дозволяється встановлювати опалювальні пристрої в кузовах транспортних засобів. Паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні.
2.3. Транспортні засоби EX/II.
Транспортні засоби EX/II проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого або накритого типів. Матеріал покриття не повинен промокати, має бути міцним до розриву, важкозаймистим і під час перевезення натягнутим таким чином, щоб перекривати борти з усіх боків. Вантажне відділення закритих транспортних засобів не повинно мати вікон, а всі отвори повинні мати щільні двері або кришки, що закриваються. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка.
2.4. Транспортні засоби EX/III.
Транспортні засоби EX/III проектуються та виготовляються так, щоб захистити вибухові речовини та вироби від зовнішньої небезпеки та впливу кліматичних умов. Транспортні засоби повинні бути закритого типу. Між кабіною водія та вантажним відділенням має бути суцільна стінка. Поверхні, що стикаються з вантажем, виготовляються суцільними. Усі з’єднання мають бути герметизовані. Усі двері, кришки обладнуються запірними пристроями та конструюються у такий спосіб, щоб забезпечити їх закриття з перекриванням один одного та отворів. Кузови можуть обладнуватись пристроями для закріплення вантажу.
Кузови мають виготовлятись із жароміцних та вогнестійких матеріалів завтовшки не менше 10 мм. Якщо кузов виготовлений із металу, вся його внутрішня поверхня покривається матеріалами, що відповідають зазначеним вимогам.
2.5. Двигун транспортного засобу повинен знаходитись попереду вантажного відділення. Розміщення двигуна під вантажним відділенням допускається за умови, що тепло при його роботі не створює небезпеки для вантажу та не нагріває внутрішню поверхню вантажного відділення вище 80° С.
2.6. Конструкція транспортних засобів EX/II та EX/III повинна забезпечувати захист внутрішньої поверхні вантажного відділення від нагріву вище 80° С.
2.7. Номінальна напруга не повинна перевищувати 24 В.
Електрообладнання, розміщене у вантажному відділенні транспортних засобів EX/II, має бути захищеним від механічного впливу. Освітлювальні пристрої, встановлені у вантажному відділенні цих транспортних засобів, повинні розміщуватись у стельовій частині і мають бути закритими. Не дозволяється наявність незахищених дротів та ламп розжарювання.
Електрообладнання, розміщене у вантажному відділені, повинно бути пилонепроникним (зі ступенем захисту IP54 або рівноцінним йому). У разі перевезення небезпечних вантажів 1-го класу небезпеки групи сумісності J воно повинно мати ступінь захисту не менше IP65 (наприклад, вибухонебезпечна оболонка ЕЕхd).
3. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення вантажних одиниць з небезпечними вантажами (окрім транспортних засобів EX/II та EX/III).
3.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:
вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С.
3.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1, 1.4, 1.5, 1.6, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, установлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.
4. Додаткові вимоги, що стосуються конструкції кузовів транспортних засобів, призначених для перевезення навалочних небезпечних вантажів:
4.1. Опалювальні пристрої, призначені для обігріву вантажного відділення транспортних засобів, мають відповідати таким вимогам:
вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С.
4.2. На транспортних засобах, призначених для перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 4.1, 4.3 або 5.1, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні. Забороняється перекривати вантажем отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.
4.3. Кузови транспортних засобів мають задовольняти відповідні вимоги глави 7.3 додатка А до ДОПНВ, передбаченим для небезпечних вантажів, які будуть у них завантажуватись.
5. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури.
Ізотермічні транспортні засоби, транспортні засоби-льодовики та транспортні засоби-холодильники, призначені для перевезення речовин, що вимагають регулювання температури, повинні відповідати таким вимогам:
конструкція та обладнання повинні забезпечувати підтримання температури у вантажному відділенні не вище контрольної температури, приписаної для речовини, що перевозиться. Загальний коефіцієнт теплопередачі не повинен перевищувати 0,4 Вт/м-2К;
пари речовин чи холодоагенту не повинні проникати в кабіну водія;
кабіна водія обладнується пристроєм, який дозволяє водію постійно контролювати температуру у вантажному відділенні;
якщо при перевезенні небезпечного вантажу у вантажному відділенні може зрости тиск, воно має обладнуватись вентиляційними отворами чи клапанами, які не повинні створювати перешкоди для охолодження;
для експлуатації холодильного обладнання повинні використовуватись тільки спеціальні незаймисті холодоагенти;
конструкція холодильної установки транспортного засобу-холодильника повинна передбачати можливість його функціонування в автономному режимі незалежно від роботи двигуна транспортного засобу.
6. Додаткові вимоги до транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів підвищеної небезпеки.
Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, які є вантажами підвищеної небезпеки, мають обладнуватися системами телеметрії або іншими пристроями, що дозволяють відстежувати переміщення цих вантажів.
7. Додаткові вимоги, що стосуються автоцистерн, транспортних засобів-батарей, а також транспортних засобів, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів у знімних цистернах, контейнерах-цистернах, переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах (транспортні засоби типів EX/III, FL, OX та AT).
7.1. Вбудовані цистерни, знімні цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, елементи транспортних засобів-батарей, багатоелементні газові контейнери мають задовольняти відповідні вимоги частини 6 додатка А до ДОПНВ та вимоги інших нормативних документів.
7.2. Кріплення цистерн до транспортного засобу повинні бути такими, щоб витримувати статичні та динамічні навантаження, що виникають при звичайних умовах перевезення. Для автоцистерн, транспортних засобів-батарей і транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни, навантаження розраховуються згідно з вимогами ДОПНВ.
7.3. Металеві цистерни, цистерни, виготовлені з армованих волокном пластмас, автоцистерни типу FL та елементи транспортних засобів-батарей типу FL повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.
7.4. Стійкість автоцистерн до перекидання:
а) ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90% від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача з завантаженим напівпричепом;
б) автоцистерни місткістю понад 3 м-3, які реєструються вперше, призначені для перевезення небезпечних рідин або небезпечних вантажів у розплавленому стані та випробувані під тиском менш ніж 4 кгс/см-2, повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ECE R 111-00: 2002 “Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження автоцистерн категорій N і О стосовно стійкості до перекидання” (міжнародних Правил № 111 ЄЕК) відносно поперечної стійкості.
7.5. Захист автоцистерн, транспортних засобів-батарей, транспортних засобів, які перевозять знімні цистерни.
Зазначені транспортні засоби обладнуються ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою (кран, клапан, вимірювальні прилади тощо), що стикається з небезпечною речовиною та задньою частиною бампера, повинна становити не менше 100 мм.
Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом та транспортні засоби з вакуумними цистернами, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер.
7.6. Опалювальні пристрої:
а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:
міжнародних Правил № 122 ЄЕК “Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення” з дотриманням зазначених у них строків застосування;
пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб уникнути будь-якої небезпеки перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливний резервуар і система випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;
пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;
б) опалювальні пристрої, встановлені на транспортних засобах типу FL, повинні відключатись:
вручну – з кабіни водія;
після вимкнення двигуна транспортного засобу (у цьому разі опалювальний пристрій може бути знову ввімкнений вручну водієм);
після приведення в дію на транспортному засобі насоса для завантаження (розвантаження) небезпечних вантажів;
в) допускається робота опалювальних пристроїв, встановлених на транспортних засобах типу FL, у режимі інерції після їх відключення. Після вимкнення двигуна або ввімкнення насоса подача повітря в камеру згоряння повинна бути припинена за допомогою відповідних засобів після циклу роботи в режимі інерції протягом не більше 40° С. Дозволяється використовувати лише ті опалювальні пристрої, теплообмінник яких витримує скорочений цикл роботи в режимі інерції протягом 40° С при звичайних умовах їх експлуатації;
г) на транспортних засобах, призначених до перевезення небезпечних вантажів, для яких застосовуються знаки небезпеки зразків 1.5, 3, 4.1, 4.3, 5.1 або 5.2, паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище 50° С.
7.7. Електрообладнання:
а) будь-які додаткові елементи електрообладнання транспортних засобів типу FL та їх модифікацій повинні відповідати вимогам, які залежно від речовин, що будуть перевозитися, застосовуються до електричного обладнання відповідної групи і відповідного діапазону температур;
б) електрообладнання транспортних засобів типу FL, розміщене у вибухонебезпечних зонах, розраховується на експлуатацію в таких зонах та має відповідний ступінь захисту.
8. Додаткові вимоги до змішувально-зарядних машин.
8.1. Змішувально-зарядні машини мають встановлюватися на базові транспортні засоби типу EX/III.
8.2. Цистерни, контейнери для масових вантажів, встановлені на змішувально-зарядних машинах, мають задовольняти відповідні вимоги глави 6.12 додатка А до ДОПНВ та вимоги інших нормативних документів.
8.3. Цистерни, контейнери для масових вантажів, спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу, виготовлені з металу або армованих волокном пластмас, повинні з’єднуватись із шасі транспортного засобу не менш як одним електричним кабелем. Необхідно уникати будь-якого контакту, що здатний викликати електрохімічну корозію.
8.4. Ширина опори на ґрунт, яка визначається відстанню між зовнішніми точками контакту з ґрунтом правої і лівої шин однієї осі, має становити не менше 90% від висоти центру ваги завантаженої автоцистерни. Для завантаженого напівпричепа навантаження на осі не повинно перевищувати 60 % повної ваги тягача із завантаженим напівпричепом.
8.5. Зазначені транспортні засоби повинні обладнуватись ззаду по всій ширині цистерни захисним бампером. Відстань між задньою стінкою цистерни або арматурою, що стикається з небезпечною речовиною, та задньою частиною бампера повинна становити не менше 100 мм.
Вимога щодо обладнання транспортного засобу захисним бампером не поширюється на транспортні засоби з цистерною-самоскидом, які розвантажуються через задню стінку, а задня арматура корпусу таких цистерн обладнана засобами, що забезпечують той самий захист, що й бампер. Ця вимога не поширюється на змішувально-зарядні машини, якщо цистерни, встановлені на них, захищені від ударів ззаду іншим обладнанням (наприклад, механізмами, трубопроводами тощо), що не містить небезпечні вантажі.
8.6. Опалювальні пристрої:
а) опалювальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:
міжнародних Правил № 122 ЄЕК “Правила, що стосуються офіційного затвердження типу системи опалення та транспортного засобу щодо його системи опалення” з дотриманням зазначених у них строків застосування;
пристрої та їх системи випуску відпрацьованих газів мають конструюватись, розміщуватись, захищатись чи закриватись у такий спосіб, щоб унеможливити небезпеку перегріву та займання вантажу. Ця вимога вважається виконаною, якщо паливні резервуари і системи випуску відпрацьованих газів цих пристроїв задовольняють вимоги, установлені для паливних баків і систем випуску відпрацьованих газів транспортних засобів;
пристрої повинні вмикатися тільки вручну;
вимикач може бути встановлений за межами кабіни водія в легкодоступному місці;
пристрої можуть вимикатись із зовнішнього боку вантажного відділення;
теплообмінник за звичайних умов експлуатації може мати цикл роботи в режимі інерції понад 40° С;
б) використання опалювальних пристроїв, що працюють на газоподібному паливі, забороняється;
в) паливні баки, джерела живлення, повітрозбірники та вихлопні труби, що використовуються для функціонування опалювального пристрою, не повинні встановлюватись у вантажному відділенні із цистернами. Забороняється перекривати отвір для випуску нагрітого повітря. Опалювальні пристрої, встановлені у вантажних відділеннях, повинні мати таку конструкцію, яка б унеможливлювала займання вантажу та його нагрів вище температури 50° С.
8.7. Змішувально-зарядні машини обладнуються автоматичним стаціонарним пристроєм для гасіння пожежі у двигуні.
Вантаж, що перевозиться на змішувально-зарядній машині, захищається від тепла, яке може виділитись у разі загоряння коліс, металевими теплозахисними екранами.
8.8. Технологічне обладнання та спеціальні відділення змішувально-зарядних машин повинні мати запірні пристрої.
8.9. Спеціальні відділення для вибухових речовин та виробів 1-го класу повинні мати таку конструкцію, яка забезпечить ефективне відокремлення детонаторів та їх зборок від вибухових речовин або виробів групи сумісності D і при цьому унеможливить передачу детонації від детонаторів та їх зборок речовинам та виробам групи сумісності D. Цього можна досягати шляхом використання ізольованих відділень або розміщенням одного із цих двох типів вибухових речовин і виробів у спеціальну систему утримання. Конструкція спеціальних відділень та систем утримання повинна затверджуватись компетентним органом.
Якщо відділення виготовлено з металу, то вся його внутрішня поверхня має покриватись жароміцними та вогнестійкими матеріалами.
Спеціальні відділення розташовуються таким чином, щоб бути захищеними від ударів та пошкоджень під час руху транспортного засобу, а також від впливу інших небезпечних вантажів, що перевозяться, та джерел займання (наприклад, вихлопних труб).
9. Перевірка придатності транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів.
9.1. На всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Територіальними сервісними центрами МВС (далі – ТСЦ) оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі – Свідоцтво).
9.2. Свідоцтво видається або продовжується ТСЦ за результатами перевірки відповідності конструкції та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам Правил перевезення небезпечних вантажів (далі – Правил).
9.3. Для отримання Свідоцтва власник транспортного засобу або уповноважена ним особа подає до ТСЦ укомплектовані відповідно до призначення транспортні засоби, а також визначені п.2 вказівки ГСЦ від 22.12.2015 № 27/390 документи.
9.4. Працівники ТСЦ не мають права вимагати від власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи надання інших документів.
9.5. Перевірка відповідності конструкції транспортних засобів та спеціального обладнання проводиться шляхом візуального огляду. Під час перевірки доукомплектованих транспортних засобів перевіряються тільки ті елементи конструкції, які були додані або модифіковані.
9.6. За результатами перевірки працівник ТСЦ видає (продовжує) власникові транспортного засобу або уповноваженій ним особі засвідчене особистим підписом та печаткою ТСЦ свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.
9.7. Підставами для відмови у видачі (продовженні) свідоцтва є:
подання власником транспортного засобу або його уповноваженим представником неповного транспортного пакета документів, визначених п.2 вказівки ГСЦ від 22.12.2015 № 27/390;
виявлення в документах, поданих власником транспортного засобу або його уповноваженим представником, недостовірних відомостей (невідповідність транспортного засобу даним, що вказані у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу; невідповідність конструкції та/або спеціального обладнання транспортного засобу вимогам Правил).
9.8. У разі виявлення порушення вимог, встановлених до конструкції та/або комплектації транспортного засобу предметами спеціального обладнання, транспортний засіб після усунення виявлених недоліків може повторно подаватись на перевірку до ТСЦ.
Під час проведення повторної перевірки інспектуються елементи конструкції транспортного засобу та (або) предмети спеціального обладнання, що не відповідали встановленим вимогам або були відсутніми під час проведення попередньої перевірки.
9.9. Свідоцтво видається на строк, який не повинен перевищувати строку дії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю.
9.10. Відомості про всі видані та продовжені свідоцтва вносяться до журналу.
9.11. У разі пошкодження або втрати свідоцтва протягом строку його дії ТСЦ за зверненням власника транспортного засобу або його уповноваженого представника видає нове свідоцтво на підставі інформації, що знаходиться в ТСЦ.