Ексклюзивне інтерв’ю голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука

З новопризначеним головою Тернопільської обласної ради Віктором Овчаруком спілкувалися напередодні Нового року. Говорили про насущні проблеми області, стан справ та про особисте.

— Вікторе Вікторовичу, 8 грудня ц. р. за результатами таємного голосування Вас обрано головою Тернопільської обласної ради. Чи не втратили оптимізму станом на сьогодні (29 грудня – ред.)?

— По правді кажучи, оптимізму поменшало (усміхається – ред.). Втім, я на це не зважаю, бо серед моїх обов’язків немає місця для аналізу власного емоційного стану. Люди спочатку довірили мені мандат депутата Тернопільської обласної ради, а 8 грудня депутати обрали на посаду голови обласної ради. Це – колосальна відповідальність, треба багато працювати, щоб виправдати цей кредит довіри.

— Ви – представник політичної сили «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Як свідчить історія, бути у пропрезидентській партії досить ризиково, оскільки саме її звинувачують у першу чергу, якщо щось піде не так. То чому Ви, все-таки, «солідарний»?

— Для мене головне не назва партії чи особистість, якій вона підпорядкована. Передусім, важливі суть і напрямки роботи згуртованого кола людей. Важлива команда, яка може поставити правильні цілі та реалізувати їх. Мені імпонує стиль роботи «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Саме тому з приходом Петра Олексійовича до влади вирішив стати учасником його політичної сили.

— Нещодавно в ЗМІ подейкували про Вашу причетність до Партії регіонів. Прокоментуйте, будь ласка, цю тему.

— До вступу в партію «БПП «Солідарність» не був учасником жодної політичної сили. Немає жодних доказів моєї участі у Партії регіонів, вступати в яку я ніколи не мав наміру.

— Як змінилося Ваше розуміння своїх обов’язків, як голови обласної ради, з того часу, відколи призначені на цю посаду?

— До 8 грудня ц. р. працював у виконавчій владі – в департаменті охорони здоров’я Тернопільської ОДА на посадах начальника відділу організаційно-методичної та кадрової роботи, заступником директора департаменту, заступником голови Тернопільської облдержадміністрації. Це інша компетенція, можливо, з меншим набором інструментів впливу на ситуації, які можуть мати вирішальне значення для цілих громад. Наприклад, той факт, що обласна рада попереднього скликання, можливо, внаслідок політичних спекуляцій, необґрунтовано відмовлялася проголосувати за перспективний план розвитку Тернопільщини. А йдеться про фінансування 26 об’єднаних громад області. На першій сесії депутати шостого скликання затвердили перспективний план розвитку області. До прикладу, Підволочиська об’єднана територіальна громада отримає у свій бюджет 23 мільйони гривень. Коли таке було, щоб на одну громаду виділяли таку велику суму?! Уявляєте, що б втратили люди, якби перспективного плану знову не затвердили? А так громада має можливість розвиватися, адже на ці кошти можна чимало зробити.

— Чи проводили вже «аудит» можливостей Тернопільської області, які прагнете реалізувати, скажімо, у 2016-му році?

— У Тернопільській області усі галузі проблемні. Тож працювати доведеться над кожною. У 2016-му як голова обласної ради, лікар і свідомий громадянин, все ж, багато уваги акцентуватиму на сфері соціального захисту населення, охорони здоров’я, бо лише здорова нація зможе підняти економіку країни.

— Прокоментуйте, будь ласка, резонансну тему в місцевих ЗМІ щодо Тернопільського районного територіального медичного об’єднання в аспекті нововведень уряду щодо передачі закладів вторинної ланки медицини на баланс обласного бюджету.

— Я б не називав це резонансною подією. Це звичайні господарські питання, які виникають в результаті впровадження реформ в медицині. Вторинна ланка медицини – це спеціалізована стаціонарна медична допомога, яка повинна надаватися цілодобово. На сьогодні вторинна ланка підпорядкована місцевим радам. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, всі районні і міські лікарні мали би перейти на фінансування з обласного бюджету. Але цю постанову днями відмінили, Уряд вирішив не форсувати обставини і впродовж року напрацювати відповідні нормативні документи щодо передачі закладів вторинної ланки медицини. Як на мене, медицина не повинна підлаштовуватися під реорганізацію органів місцевого самоврядування, а залишатися єдиним медичним простором. Повинна бути одна організаційно-управлінська структура, яка б могла оперативно реагувати щодо надання медичної допомоги на своїй території. Бо якщо в одному районі утворюється три-чотири об’єднанні громади, в одній з яких залишається районна лікарня, а в інших – лише первинна ланка (ФАПи, амбулаторії), це не правильно і несправедливо. Як вони співпрацюватимуть між собою? Тож це цілком реально може вирішити формат підконтрольності вторинної ланки медицини обласному бюджету.

— 4 січня 2016 року відбудеться так звана «бюджетна» сесія Тернопільської обласної ради. Який діагноз поставите основному фінансовому документу області на прийдешній рік?

— Справді, це головний документ Тернопільщини, за яким працюватимемо впродовж наступного року. Ми докладаємо чимало зусиль  для максимального оприлюднення і обговорення бюджету області. Над ним ретельно працює Тернопільська облдержадміністрація, постійні комісії обласної ради, відбуваються і громадські слухання. Всі пропозиції будуть опрацьовані та враховані. Цей документ важливо прийняти, не зволікаючи. Звісно, проблемні питання виникатимуть, але ми готові вносити зміни, коли у цьому буде потреба. Вважаю, бюджет Тернопільщини на 2016 рік збалансований, спрямований на розвиток, а не лише на виживання, як це було раніше. Традиційно, найбільше ресурсу буде спрямовано на сферу соціального захисту населення.

— Вас особисто торкнулися події на сході України? Допомагаєте українській армії?

— З початку антитерористичної операції на Сході,  організовував збір та передачу медикаментів на суму близько 100 тисяч гривень, трьох  машин швидкої медичної допомоги військовим і добровольцям з Тернопільщини. Реагував на окремі запити представників батальйонів. Нещодавно особисто побував на Сході, відвідав бійців 44-ої бригади і батальйону «Тернопіль». Можу констатувати, що бійці, яких навідав, мають відповідний одяг, їжу. Показували мені свої продуктові «запаси»: риба хек, яка мішками надходить з Канади, м’ясо, масло… словом, все необхідне. Втім, кращими хотів би бачити побутові умови наших захисників.

— Вікторе Вікторовичу, крім того, що Ви з головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Степановичем Барною представляєте одну політичну силу, вас обох назвали на честь батька. Як це пояснюють у Вашій сім’ї?

— Такою могла б бути наша сімейна традиція. Мій тато головний у сім’ї, за фахом – вчитель сільської школи, до мене був дуже вимогливим у шкільні роки. Але і його життєва наука не пройшла для мене намарно. На жаль, мені назвати свого сина Віктором не дозволили (усміхається – ред.).

— В інтерв’ю для газети «Номер один» Ви сказали, що Ваша улюблена страва – мамин борщ. Як на це відреагувала дружина?:)

— Цілком спокійно. До речі, коли я збираюся додому до батьків, мама зазвичай запитує, що мені приготувати. Завжди прошу тільки борщ, і стільки, щоб його ще можна було з собою в Тернопіль взяти (усміхається – ред.).

— Чи є у Вашій родині новорічні традиції?

— Головна традиція – бути в колі родини. Зазвичай, зі своєю сім’єю на всі найважливіші свята їдемо до моїх батьків в с. Іване-Пусте Борщівського району.

— Ви маєте свій профіль у соціальних мережах.

— У Фейсбуці є моя сторінка.

— Знаю, Ви поєднуєте роботу голови обласної ради з посадою практикуючого лікаря. Як Вам це вдається?

— Я віддав багато власного здоров’я і часу для вдосконалення у професії лікаря, тому не розглядаю можливість покинути  цю справу. Враховуючи те, що в межах робочого часу заборонено поєднувати роботу голови облради  з медичною практикою, акушером-гінекологом працюю в позаробочий час.

— На Вас, як голову обласної ради, покладені серйозні обов’язки і відповідальність. Яка за це компенсація?

— Я приступив до обов’язків з 14 грудня, тож зарплати за місяць ще не отримував. Був аванс у розмірі 3000 грн.

— На що витратите першу зарплату?

— Зроблю подарунок дітям, як своєрідну компенсацію за свою тривалу відсутність у сім’ї під час виборчої  кампанії та зараз, коли багато роботи під кінець року.

— У новорічну ніч прийнято загадувати бажання. Чи збулася Ваша мрія-2015?

— Моя заповітна мрія – виспатися. Очевидно, вона перейде у 2016 рік (усміхається – ред.).

— Дякую за розмову, Вікторе Вікторовичу! Веселих свят!

Розмовляла Ірина Юрко.

Фото з приватної галереї Віктора Овчарука.