Інтерв’ю з ректором ТНМУ, професором М.Кордою про здобутки, перспективи, плани на 2020 рік
Чим запам’ятався 2019-ий студентам, викладачам, працівникам та яким рядком впишеться у славний літопис нашого університету? Поза всіляким сумнівом, рік, що минув, для великої родини вишу був успішним – насиченим цікавими подіями та новими проєктами, наполегливою працею науковців і студентів, подарував нові можливості для професійного розвитку. З якими здобутками та планами ввійде команда ТНМУ в новий, 2020 рік, з’ясовували в ректора Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Михайла Корди.
«Статус національного – це ще й стимул до якісної роботи»
– Здається, всім уже кортить перегорнути нову сторінку, але є ще трохи часу, аби озирнутися та пригадати всі найкращі миті 2019 року. Яким він був для нашого університету, Михайле Михайловичу?
– Продуктивним. Було багато досягнень і здобутків, але найбільш знаковою подією, без перебільшення, вважаю, присвоєння нашому вишу статусу національного. До цього часу наш навчальний заклад йшов 60 років. За останні шість років, це звання не вдалося отримати, по суті, жодному з вітчизняних ЗВО. Це вагоме визнання заслуг університету перед медичною спільнотою й на ниві медичної освіти в Україні. Зараз, коли всі труднощі вже пройдені, то, звісно, гордість переповнює, але згадалося, як ми подавали цю пропозицію у МОЗ України. Там погодилися з думкою, що наш університет гідний отримати статус національного й надіслали документи на погодження до чотирьох інших міністерств, які ретельно вивчали наше питання. Після затвердження у міністерствах «наша справа» потрапила до Кабміну, спочатку її розглядали в комітеті, а згодом на розширеному засіданні уряду. Наступною сходинкою стала Адміністрація Президента України. Шість різних департаментів вивчали діяльність нашого вишу й після всіх погоджень документи нарешті надійшли на підпис до очільника держави. І ось згідно з Указом Президента 17 квітня цього року Тернопільський державний медичний університет імені І.Горбачевського отримав статус національного. Отож, зрозуміло, що це не був проєкт одного дня чи місяця, а справа, яка вимагала поетапної довготривалої та копіткої праці. І хочу особливо підкреслити, що це заслуга всього колективу університету, хто раніше чи зараз трудиться в нашому виші, бо кожне з поколінь працівників, професорсько-викладацького складу своєю самовідданою працею наближувало цю історичну мить. Я, звісно, вітаю усіх з цією радісною подією, але, отримавши це звання, тепер мусимо його ще й утримати. Бо статус національного – це ще й стимул до якісної роботи. Відтепер щороку повинні звітувати у Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти про те, як виконуємо обов’язкові критерії підтвердження цього статусу. Це доволі велика група критеріїв, з переліком завдань, які чітко прописані, а побачити річний звіт університету про їх виконання можна буде на нашому сайті наприкінці кожного року. Через сім років на нас чекатиме процедура підтвердження статусу національного, тобто ми маємо надати в Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти моніторингову справу на підтвердження статусу національного. Якщо ж вищий навчальний заклад за якимось критеріями «не вписався» чи не виконав певні вимоги, то цього звання можна й позбутися. Це я до того, що статус національного не є пожиттєвим і його потрібно щоразу підтверджувати, наповнюючи новим змістом, тобто новими досягненнями. Отож почивати на лаврах не доведеться, тим більше, що новостворена структура – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти контролюватиме, як зреалізовуємо ці вимоги.
– Можливо, й не варто особливо перейматися з цього приводу, бо вже багато років ТНМУ утримує високі рейтинги серед вітчизняних вишів.
– Як відомо, університет – це освітній заклад і тому наше головне завдання – готувати висококваліфікованих спеціалістів та дбати про якість підготовки студентів. Критерієм того, як добре це робимо, є результати навчального процесу. Справді, маємо чим похвалитися. Пригадуєте, скільки галасу наробив цього літа IFOM? Студенти з усієї України протестували, знімали ролики для телебачення, навіть до міністра дійшли. Наші також хвилювалися з цього приводу, та й ми переживали. Але, як з’ясувалося згодом, з понад 12 тисяч студентів-медиків із 21 закладу вищої освіти України за оцінками NBME, найкраще склали цей тест студенти третього курсу спеціальності «Медицина» саме нашого університету. Відтак університет вийшов у лідери серед медичних вишів України за результатами цього міжнародного іспиту з основ медицини.
Подібна ситуація з ліцензійним інтегрованим іспитом «Крок». Уже кілька останніх років і тут утримуємо одні з лідерських позицій серед медичних вишів України. Всю інформацію в межах газетного матеріалу важко висвітлити, але, для прикладу, ось деякі показники. Серед вітчизняних студентів, які складали «Крок-2», наші п’ятикурсники-фармацевти посіли 1-е місце, серед іноземних студентів перші місця в Україні отримали наші студенти і медичного, і стоматологічного факультетів. Щодо результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту, який складали студенти-третьокурсники: і вітчизняні, і іноземні студенти, які навчаються за спеціальністю «Медицина», здобули перше місце в Україні за результатами іспиту з іноземної мови за професійним спрямуванням; іноземні студенти стоматологічного факультету склали «Крок-1» й іноземну мову за професійним спрямуванням найкраще в Україні, а вітчизняні студенти-стоматологи – іноземну мову найкраще в Україні; і вітчизняні, і іноземні студенти фармацевтичного факультету склали «Крок-1» та іноземну мову за професійним спрямуванням найкраще в Україні. І, як я вже згадував, ми лідери за результатами складання міжнародного іспиту з основ медицини. За результатами складання іспиту «Крок-3. Загальна лікарська підготовка» університет посів 3 місце в Україні, а «Стоматологія» – 2 місце.
Не можу не згадати в цьому контексті й здобутки наших студентів, які беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах. Уже другий рік поспіль наш університет не здає позиції та є найкращим за кількістю призових місць серед медичних закладів вищої освіти. Цього навчального року 20 студентів університету стали призерами Всеукраїнських предметних олімпіад. Ці досягнення засвідчують, що навчання студентів у ТНМУ відбувається на доволі високому рівні й ми гідні звання лідерів освітнього процесу в Україні.
Узагалі ж у напрямку підготовки кадрів необхідно орієнтуватися на світові стандарти. Вимога часу – впровадження в освітній процес нових технологій, але, крім сучасних засобів навчання, новомодних ґаджетів, актуальності не втратили й друковані видання, зокрема підручники. Гарним подарунком до Миколая для наших студентів стали міжнародні підручники, за якими навчаються студенти в університетах Європи, США та інших країн, зокрема «Harrison’s Principles of Internal Medicine», «Robbins and Cotran Pathologic Basis of Disease» та багато інших. Це найновіші та найвідоміші у світі видання з медичних наук англійською мовою, навчальний матеріал у яких відповідає вимогам Міжнародного іспиту з основ медицини. Бібліотека та завідувачі кафедр університету отримали ці підручники, і, сподіваюся, викладачі впроваджуватимуть матеріали з цих видань у навчальний процес.
«Приємно констатувати, що нам вдалося втілити чимало міжнародних проєктів, в яких університет узяв активну участь»
– Нині університети не лише виконують освітні завдання, але й формують свій науковий потенціал, виховують наукову еліту….
– Для ТНМУ наукові досягнення – це важлива частина його успішного іміджу. У світі саме університети є центрами наукового процесу в тій чи іншій країні, зараз тенденція така, що і в Україні незабаром буде так само. Ми також рухаємося, і доволі успішно, в цьому напрямку. І допомагають нам зреалізувати ці плани ґрантові проєкти, зокрема й міжнародні. Цей рік був доволі продуктивним – ТНМУ став переможцем у міжнародних конкурсах та отримав міжнародні ґранти, зокрема, за програмою Еразмус+ «Інноваційна реабілітаційна освіта – запровадження в Україні нових магістерських програм». Ще один потужний та значимий для нас українсько-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти в Україні», де університет представлений як заклад, що проводить підготовку і лікарів, і медичних сестер. Великою підмогою для наших учених став ґрант на отримання лабораторного обладнання зі США в рамках програми «Instrumental Access» від неприбуткової організації «Seeding Labs», що в Бостоні, штат Массачусетс. У межах програми Erasmus+ Key Action 2 – Capacity Building спільно з медичними університетами Португалії, Вірменії, Грузії реалізовуватимемо проєкт «СейфМед» – Basic Clinical Skills for Patient Safety Iмprovement in Мedical Education (SAFEMED). Цього року, а саме у жовтні, наш університет набув повноцінне членство в Асоціації регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології (RECOOP (The Association for Regional Cooperation in the fields of Health, Science and Technology – RECOOP HST Association). Уже кілька місяців триває активна робота в обширі цього проєкту.
Також нам вдалося започаткувати цьогоріч і низку спільних міжнародних науково-дослідницьких програм.
Маю на увазі нещодавнє від-криття китайсько-українського центру з регенеративної медицини та стовбурових клітин. Напередодні Нового року стала до ладу науково-дослідна лабораторія фармацевтичної розробки на фармацевтичному факультеті. Ми давно планували цей проєкт і приємно, що він став реальністю. Студенти зможуть отримувати тут потрібні практичні навички, а науковці здійснюватимуть свої дослідження.
Ще одна площина наукових здобутків, де нам вдалося вийти на лідируючі позиції – винахідницька діяльність. Ми на першому місці за кількістю патентів і винаходів в Україні. Це доволі вагомий та значимий показник.
Не можу не згадати й організацію всеукраїнських і міжнародних наукових форумів, місцем проведення яких став ТНМУ. Серед двадцяти таких заходів найбільш потужним цього навчального року був XVII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств, учасниками якого стали лікарі-українці Німеччини, Франції, США, Аргентини, Польщі, Австрії, Бразилії та медики з усіх регіонів України. Статусним форумом, що вперше за свою історію відбувся на теренах нашого університету, є також Український біохімічний конгрес. Це визначна подія, на яку прибули біохіміки, спеціалісти молекулярної та клітинної біології, біофізики, лікарі та фахівців суміжних спеціальностей з усього світу. Приурочили цей захід 165-річчю від дня народження Івана Яковича Горбачевського, яке відзначали у травні.
Узагалі ж ТНМУ повсякчас перебуває у постійному динамічному русі. Приємно констатувати, що нам вдалося втілити чимало міжнародних проєктів, в яких університет взяв активну участь. З року в рік кількість міжнародних партнерів ТНМУ зростає. Наразі наш університет співпрацює з 76 закордонними партнерами. Цього року ми підписали 10 угод про міжнародну співпрацю. До нас приїздять іноземні фахівці, а наші науковці їдуть читати лекції до університетів зарубіжжя, беруть участь у міжнародних форумах. Наш виш надав можливість викладачам багатьох дисциплін пройти стажування в кращих медичних університетах США та країн Євросоюзу. Вважаю, це правильним шляхом, зорієнтованим на інтеграцію у світовий медичний освітній простір. Це допомагає нам вдосконалювати освітні методики та запроваджувати досвід передових університетів. Скажімо, нинішнього року складання об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) відбулося за новою методикою й вдосконаленою системою, яку наші викладачі освоїли в закордонних університетах-партнерах.
«У найближчій перспективі – впровадження в навчальний процес віртуальної медицини»
– Цього року й надалі оновлювали кафедри, клінічну базу ТНМУ?
– Стараємося постійно поліпшувати матеріальну базу кафедр. Робимо це заради того, щоб студенти могли краще засвоювати теоретичні знання та оволодівати практичними навичками. Завжди восени разом з проректорами відвідуємо всі кафедри університету, вислуховуємо побажання й пропозиції викладачів і впродовж року стараємося їх реалізувати. Ось місяць тому відкрили новозбудований навчальний корпус у нашому центрі симуляційного навчання. З боксом для заїзду «швидкої» та відповідно оснащеним автомобілем, відділом екстреної медичної допомоги (Emergency department), залою для дебрифінгу, лекційною залою, внутрішнім двором, де можна симулювати різні ситуації. Тепер студенти-медики та студенти-парамедики мають можливість відшліфувати свої вміння в наданні екстреної медичної допомоги. Це перший в Україні такий навчальний центр невідкладної допомоги.
На симуляційний центр покладаємо великі надії. Маємо бачення та ідеї, як його розширювати, облаштовувати, впроваджувати нові методики, щоб поліпшити практичну підготовку студентів, а також розвантажити клінічні бази нашого вишу. Отож з’являться в новому році нові навчальні кімнати, симуляційні зали. І надалі активно використовуватимемо симульованих пацієнтів. У цій ролі бачимо наших лікарів-інтернів або ж студентів кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету, з яким вже провели перемовини. Майбутні актори уживатимуться в роль, граючи пацієнтів чи постраждалих у різних надзвичайних ситуаціях. Хочемо запросити до співпраці й реальних хворих, звичайно, з їхньої згоди.
Серйозним викликом для нас нині є певна недостатність навчальних площ, особливо на клінічних базах. Маємо низку ідей, як можна поліпшити ситуацію. Зокрема, вже провели попередні перемовини й сподіваємося, що наступного року до наших університетських приміщень вдасться долучити ще один корпус на вул. Чехова. Маємо обґрунтовані сподівання, що Міністерство освіти та науки нам дозволить це зробити. Крім того, вдалося отримати дозвіл від обласної ради на надбудову ще одного поверху над хірургічним корпусом університетської лікарні з передачею цього приміщення на баланс університету. Це б кардинально вирішило питання розміщення хірургічних кафедр, які знаходяться нині на базі університетської лікарні. Отримано попередню згоду від міського голови на будівництво навчального корпусу на території 2-ї міської лікарні. Цей корпус також мав би стати власністю університету, що розв’язало б проблему нестачі навчальних кімнат для наших кафедр, які розміщуються на цій базі.
Ще один важливий напрямок, який продовжуватимемо в найближчій перспективі – це впровадження в навчальний процес віртуальної медицини, за якою, вважаю, майбутнє. Інші університети вже також розпочали освоювати цей напрямок. Отож, аби утримувати першість у цій галузі, маємо активно втілювати в навчальний процес 3D-технології, зокрема, у вивченні анатомії, топографічної анатомії, хірургії. Використання 3D-формату значно поліпшує якість засвоєння матеріалу, тому розширюватимемо пошук відповідних навчальних програм і збільшуватимемо арсенал технологічного обладнання.
Наступне питання, до якого хотів би привернути увагу та яке давно витає в повітрі – створення університетської клініки. У нас давно ця ідея на порядку денному, але справа в тому, що й донині не відпрацьовані відповідні механізми та відсутня нормативна законодавча база, щоб такий заклад створити. Ми ж наразі як навчальна установа не можемо надавати медичні послуги та отримувати за це кошти. Але не втрачаємо надії. В процесі продовження медичної реформи, можливо, й знайдуться механізми, коли, приміром, Національна служба здоров’я оплачуватиме медичну послугу, незважаючи, де пацієнт її отримав – в комунальному закладі охорони здоров’я чи університетській клініці. Для цього маємо вже й приміщення, підготували проєкт університетської клініки, останнє слово за державою, яка повинна врегулювати юридичні аспекти цього питання. Маємо сподівання на слова міністра охорони здоров’я України Зоряни Скалецької, яка в своєму нещодавньому інтерв’ю газеті «Ваше здоров’я» запевнила, що «нині напрацьовується низка положень, де зокрема, одне з ключових – положення про університетську клініку». Днями з’явився пост пані міністра, де вона зазначає: «Я маю принципову позицію щодо створення університетських клінік, які зможуть укладати договори з НСЗУ з надання медичних послуг населенню з одного боку, а з іншого – бути базою для навчання студентів, інтернів, резидентів та для проведення наукових досліджень. Міністерство всіляко буде сприяти цьому…». Отож сподіваємося на позитивний результат.
– Доволі успішний нинішній рік вселяє надію в майбутні перспективи. Впевнена, що вже накреслені завдання на 2020 рік.
– Так, у нас чимало задумів, планів та ідей, надалі утримуватимемо й ті показники, яких досягли наші студенти в навчанні. Багато маємо також наукових проєктів на наступний рік. Зокрема, великі плани покладаємо на членство в науковому товаристві Асоціації регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології – RECOOP. Наші науковці отримали змогу брати спільну з європейськими вченими участь у роботі цього товариства та подавати заявки на отримання ґрантів від цієї організації. Необхідно підвищувати рівень публікацій та цитованості наших викладачів у журналах, які входять до міжнародних баз даних. До речі, за останні п’ять років нам вдалося збільшити індекс Хірша університету в 2,3 рази, а кількість публікацій у журналах, які входять до бази даних SCOPUS – у багато десятків разів. Цю тенденцію маємо зберегти. Це завдання дуже важливе на найближчі роки. Бо індекс цитованості та те, як публікуються результати досліджень у міжнародних базах даних, є одним з елементів позитивного іміджу й репутації університету. За цими показниками, які входять до українських і багатьох міжнародних рейтингів, оцінюють рівень університету, його успішність як в Україні, так і на міжнародній арені. Розвиватимемо 2020 року такий науковий та практичний напрямок, як регенеративна медицина, який є надзвичайно перспективним і для наших науковців, що працюють у сфері фундаментальної медицини, і для клініцистів. Отримали ліцензію на банк пуповинної крові, клітин і тканин людини, а наша лабораторія клітинних культур є нині однією з кращих в Україні. Маємо намір розширити обрії проєкту з Лайм-бореліозу, за кілька років праці ми зайняли в цьому напрямку свою нішу і тепер, без перебільшення, в Україні глибше та досконаліше цією проблемою не займається ніхто. Наразі наші науковці готують проєктну про- позицію до великої ґрантової програми «Горизонт-2020», яку фінансує ЄС. Вже знайшли закордонних партнерів, які долучаться до цього проєкту й, сподіваємося, що цей ґрант буде успішним. Усіляко сприятимемо, в тому числі й матеріально, науковцям, які мають бажання готувати матеріали та публікувати їх у наукових міжнародних журналах.
«Волонтерський рух у нашому університеті є дуже розвиненим, а доброчинну діяльність підтримує адміністрація вишу»
– Хочеться привернути увагу до того, як ви зуміли налагодити співпрацю зі студентським парламентом. Які найважливіші проєкти вдалося зреалізувати цього року?
– І справді, в адміністрації багато спільних дотичних точок роботи зі студентським активом, що дозволяє поліпшити умови навчання, побуту, дозвілля наших студентів. Студентське самоврядування – це нині невід’ємна частина менеджменту в університеті. Дуже задоволені, що в студентів завжди багато ідей та ентузіазму. Я зустрічаюся зі студентським парламентом приблизно раз на два місяці й після кожної такої зустрічі в мене кілька сторінок списано їхніми побажаннями та пропозиціями. Скажімо, на прохання студентів встановили ландромати в пральнях гуртожитків, облаштували кімнати відпочинку в гуртожитках, де є умови для відпочинку, спілкування та підготовки до занять, у коридорах гуртожитків встановили відеокамери, обладнали спортивний майданчик біля третього гуртожитку, побудували футбольний мінімайданчик біля 1 і 2 гуртожитків. Якось члени студентського парламенту розповіли, що для них важливо, аби студентські групи формувалися за рівнем знань з англійської мови – й тут ми до них дослухалися. Тестування на знання іноземної мови вже проводимо серед абітурієнтів. Підтримали пропозицію членів студентського парламенту перенести захист виробничої практики на кінець серпня-початок вересня та створити студентське кафе у навчальному корпусі на вулиці Чехова. Університетський проєкт «Ментор», який був започаткований торік задля кращої адаптації в університеті студентів першого курсу, активно діяв і цьогоріч. Тішить й те, що студенти активно долучаються до благодійної, волонтерської діяльності. Я просто захоплююся нашими студентами-волонтерами! У Тернополі й поблизу нашого міста та навіть у Чорткові й Теребовлі вже, напевно, немає ні одного сиротинця чи будинку-інтернату, над якими б наші студенти не взяли шефство. Вони збирають кошти для цих закладів, допомагають доглядати діток чи людей золотого віку, які там живуть, готують для них художні виступи. Ось нещодавно студенти нашого вишу зорганізували благодійний Віденський бал, де зібрали майже 50 тисяч гривень на допомогу дитячому онкогематологічному відділенню. Зібрали також кошти та організували свято Миколая у Петриківському обласному геріатричному пансіонаті, в Тернопільському обласному реабілітаційному центрі, в дитячому будинку «Малятко», для стареньких неповносправних людей у жіночому монастирі, що в Петрикові. І я впевнений, що з цих наших студентів будуть чудові лікарі, тому що їхня душа наповнена добротою та милосердям.
«Нехай 2020-ий стане роком нових проєктів, цікавих міжнародних програм і виправдає всі наші сподівання та прагнення»
– Після щоденної напруженої та розпланованої по годинах праці, очікування свята особливо відчутне. Як святкуватимете Новий рік, Різдво?
– Новий рік традиційно – з дружиною в колі друзів. Син уже майже дорослий і йому не цікаво зустрічати Новий рік з нами, в нього своя студентська компанія для такої події. А от Різдвяні свята, як завжди, проведемо у батьків. На мій погляд, Різдво – це свято суто сімейне, отож й відзначати його потрібно в колі родини. Я родом із села на Львівщині й у нас збереглися давні галицькі традиції. Новий рік не особливо святкували, навіть ялинку прикрашали вже до Різдва, і це було найголовніше свято в році. На Святвечір додому до батьків обов’язково з’їжджається вся родина – діти, внуки, правнуки, а це понад 15 осіб. Цього року також зустрічатимемо першу зірку в моїх мами та тата, вони вже чекають на нас.
– Що поклали своєму синові на свято Миколая під подушку?
– Солодощі та мандаринки вже, певна річ, не актуальні, але, незважаючи на те, що він дорослий, щороку з нетерпінням очікує цього загадкового свята. Що можна подарувати студентові? Останніми роками – це сучасні ґаджети. Ось такі тепер подарунки від Миколая.
– Що побажали б колективові університету в Новоріччя, на Різдво?
– Найперше хотів би подякувати всій нашій університетській громаді за ті здобутки та успіхи, яких досягнули разом. Безсумнівно, це заслуга всього колективу. Якщо в когось були якісь розчарування чи невдачі, то нехай вони залишаться в старому, а у новий рік увійдемо зі свіжими ідеями, гарними сподіваннями та оптимістичною вірою, що наші плани зреалізуємо. В ці новорічні та передріздвяні дні хочу побажати всім найголовнішого – мирного неба та перемоги на східних рубежах України. Нехай 2020-ий принесе цю довгоочікувану звістку та стане роком нових проєктів і цікавих програм, виправдає всі наші сподівання й прагнення. Здоров’я, злагоди, сімейного затишку та душевного комфорту вашим родинам! Відзначайте Новий рік радісно та очікуйте справжнього різдвяного дива! З Новим роком Вас, друзі! З Різдвом Христовим!
Розмову вела Лариса ЛУКАЩУК
Джерело: Медична академія
Коментарі вимкнені.