Інвесторе, прийди! Як новим громадам привабити інвестиції (приклад Вишнівецької ОТГ)

Чому навіть після реформи децентралізації інвестори не спішать в Україну?

Незважаючи на те, що у 2017 році індекс інвестиційної привабливості України становив 3,15 бала за 5-ти бальною шкалою і досягнув свого піку за останні шість років, експерти зазначають, що інвестиційний клімат після реформи децентралізації змінився у гіршу сторону.

Виною послужила не надто вдала судова реформа і відсутність дієвих інструментів захисту права власності, оскільки в Україні все ще процвітають такі явища як рейдерство, корупція, бюрократія, низька ефективність державних органів, тощо.

Але чи не найголовнішим фактором, який стримує інвесторів, є відтік кваліфікованих кадрів закордон. Працездатне населення сільської місцевості покидає межі своєї громади, або навіть країни, в пошуках більш достойної та високооплачуваної роботи.

Перед очільниками ОТГ та перед самими мешканцями громад стоять неабиякі виклики, тож варто бути готовими добре попотіти, щоб перенаправити грошові потоки у вигідне для себе русло.

Чек-ліст для ОТГ, які хочуть привабити інвестора

Перш ніж кликати до себе інвесторів, громади повинні використати власні інвестиційні ресурси, гарантовані державою (різні фонди розвитку та субвенції). Після цього варто залучити інвестиції від мешканців громади через можливість співфінансування (так званий краудфандинг).  
Наступним гравцем може бути виходець з громади або ж заробітчанин, який теж є джерелом інформації та інвестицій. Після вдалого втілення попередніх пунктів, якщо все ще буде потреба в залученні інвестицій, варто розпочати процес пошуку іноземних чи вітчизняних інвесторів на різних форумах, виставках та платформах.
Тема залучення інвестицій є критично важливою для подальшого існування громад, адже вічно їм давати кошти не будуть. Громадам, які не зможуть привабити інвесторів, доведеться зникнути або стати заповідною територією.

Інвестор має зрозуміти, який потенційний прибуток він зможе отримати, якщо вкладатиме кошти на розвиток свого бізнесу на території ОТГ. Для цього йому варто ознайомитися з документами, які має надати місцева влада, а ще краще, щоб вони були у вільному доступі в інтернеті:

• наявність “Стратегії розвитку ОТГ” на 5 років;
• наявність генерального плану;
• наявність положень, які врегульовують благоустрій;
• детальний опис інфраструктури (наявність якісних інженерних мереж, автомобільних сполучень, адміністративних будівель, тощо);
• детальний опис природних, водних, лісових, сільськогосподарських ресурсів;
• детальний опис трудових ресурсів (чисельність, віковий та статевий розподіл населення; середня заробітна плата; кількість та розмір субсидій; рівень безробіття);
• інвестиційний паспорт ОТГ українською та англійською мовами;
• наявність активного сайту ОТГ та сторінок/груп у соціальних мережах.

Над розробкою цих документів має злагоджено працювати команда спеціалістів, які  розглядають інвестора не в якості благодійника, а в якості фінансового партнера.

Успішним прикладом може слугувати робота команди Вишнівецької селищної об’єднаної територіальної громади на Тернопільщині, яку очолює Володимир Кравець.

Маючи площу всього 74,74 кв.км., чисельність населення трохи більше 8 тисяч і лише рік від моменту заснування, середній показник власних доходів на 1 жителя Вишнівецької ОТГ зріс в 3,4 рази ( з 385 грн. до 1309 грн.)

Як цій громаді вдалося досягнути такого успіху лише за рік і чи готові вони до приходу великого інвестора?

Сергій Волохатий – заступник селищного голови із проектного менеджменту, інвестиційної діяльності та розвитку – вважає молодь рушійною силою всіх змін у громаді. Основним завданням влади окреслює створення трудових та відпочинкових можливостей для молодих людей. До кінця весни поточного року вони планують створити молодіжну раду при виконавчому комітеті – дорадчо-консультативний орган, який міг би впроваджувати свої ідеї, надавати нові пропозиції і спільно з владою їх втілювали. Перший крок вже зроблено, адже 7 грудня у селищній раді відбувся День відкритих дверей для учнів старших класів – активних членів учнівського самоврядування. Влада, за результатами їхніх пропозицій, влітку планує зробити мобільний літній кінотеатр.

В “Стратегії розвитку Вишнівецької ОТГ до 2021 року” є багато заходів, які мають на меті залишити молодь у громаді, а саме: “Ініціювання стипендій для найбільш здібних учнів”, “Впровадження у навчальні програми місцевих шкіл додаткових занять з підприємництва для дітей та молоді у привабливій формі: ігри, квести, запрошення місцевих підприємців”. Юлій Цимбалюк – заступниця селищного голови із питань діяльності виконавчих органів ради – зазначає: “Якщо брати по фінансах, то ремонт доріг, освітлення вулиць коштує дорого. Якщо проводити отакі акції, воно не вартує великих коштів, проте для майбутнього дає безцінний результат.”

Володимир Кравець: Для мене найбільшим викликом стала сама громада  

Очільник Вишнівецької ОТГ Володимир Кравець розповів, що у 2017 році селищна рада перебрала на себе обов’язки відділу освіти, якого до цього моменту не було у громаді. Основним проблемним питанням вважає Вишнівецьку школу, яка потребує реконструкції, адже стане опорною. Відповідно у ній мають бути спортзал, актовий зал, сучасні кабінети. Також невирішеним залишається питання лікарні та поліклініки, які не перейшли під керівництво громади. І, звісно ж, болюча проблема для всіх в Україні – дороги. Де важко було проїхати, то дорогу підсипали щебенем. Пан Володимир каже: “Щебня для ремонту доріг було закуплено 3 тисячі тонн. За 26 років незалежності нам стільки не закупляли”.

Попри виклики, які є зараз на часі, Вишнівецька ОТГ може похвалитися сучасним стадіоном. Побудований за 2 роки на кошти приватного аграрного підприємства “Добрий самарянин”, власником якого був нинішній очільник ОТГ, цей стадіон можна вважати внутрішньою інвестицією. За покриттям він зайняв друге місце після “Дніпро-Арена” в Другій лізі. Володимир Кравець тішиться своїм дітищем: “Цей стадіон був збудований за 5 млн. гривень. Якби будувала держава, було би мінімум 50 мільйонів. Тут є все необхідне: автоматичний полив, роздягалки, душові кабіни, парковка, 1700 посадкових місць для вболівальників, дитячий спортивний майданчик, а на весну ще будуть вуличні тренажери”.

Сергій Волохатий також поділився планами про можливість розвитку зеленого туризму навколо туристичної атракції – Вишнівецького палацу, а також про розвиток бджільництва, традиційного для Вишнівеччини. А Юлія Цимбалюк розповіла про створення “Ради підприємців” 2017 року, щоб заохотити в межах громади розвиток малого та середнього бізнесу.  

Такий стрімкий розвиток громади за словами пана Сергія став можливим також завдяки участі у програмі “DOBRE”, перемозі у соціально-культурному проекті ГО “Тут і зараз”, перемозі у проекті “Смарт-громада – створюємо разом”, співпраці з “U-Lead з Європою”, ГО “Освітньо-аналітичний центр розвитку громад”, “Тернопільським Центром розвитку місцевого самоврядування” та ГО “Центр регіонального розвитку та права”.

Для залучення інвесторів, у громаді впродовж наступних 1-2 років планують виготовити каталог інвестиційних пропозицій, завершити роботу по генплану та виготовити положення по благоустрою.    

До яких громад на Тернопільщині вже може приглядатися інвестор?

На даний момент, повним пакетом документів для приваблення інвестора можуть похвалитися 7 об’єднаних територіальних громад на Тернопільщині, а саме: Велико-Гаївська, Байковецька, Гусятинська, Микулинецька, Скала-Подільська, Заводська, Почаївська ОТГ.

Оксана Кузьменко, спеціально для “Погляду”.