Люди з буремних 90-х допоможуть побороти Божий суд та тернополян?
24 червня о 7 ранку з благословення Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора відбулась посвята хреста на дитячому майданчику по вулиці Гнатюка.
Освячення проводив отець Ярослав. А на святому дійстві були присутні мешканці прилеглих будинків.
– Бог благословляє нас на добру справу. Бо там де зібрані во ім’я Господнє, то там і є Він посеред них. І навіть якщо ви Бога тут не бачите, то Він тут є, – сказав отець.
За словами одного з мешканців прилеглого будинку Євгена Голоюха, тиждень назад маленькі діти, граючись у піску, зробили на цьому дитячому майданчику три маленькі хреста (детальніше про це можна прочитати ТУТ).
– Коли у них запитали, навіщо ви це робите, вони відповіли, щоб ці хрести захистили їх дитячий майданчик від тих людей, які хочуть тут будувати. І це стало основою того, що ми освятили хрест, який став символом Божої правди на землі, тобто є в нас суд людський – це продажні прокурори, міліціонери, продажний артбудконтроль та інші, які дали висновки, незважаючи на те, що ця ділянка в генплані є дитячим майданчиком. Ми давали запити в обласну і в міську архітектуру. В обласній є чітко написано, що це дитячий майданчик, а в міській – що це пустир. І це суд людський. А суд Божий – це суд по совісті, по правді. По совісті – цей майданчик 50 років як вже дитячий. Тому цей хрест буде охороняти нас від цих зазіхань цих ненажерних людей.
А вже близько 10 години на дитячий майданчик завітали “гості” в особі Ігоря Музики (чоловік має прозвисько з 90 років – Патіфон) та міліціонерів.
– Ігор Музика нам сказав, що він журналіст. Обіцяв, що прийде завтра (вже сьогодні, – прим. ред.) з міськрадою, разом з юристами з того боку, бо він представляє тих людей, які відчужили цю земельну ділянку на родича Гладкого і буде по їхній правді вирішувати ці питання. Але ми будемо боротись, доки не відстоємо дитячий майданчик, – каже Євген Голоюх.
– Років 13 тому ця ділянка мала призначення громадської забудови. Вона не була дитячим майданчиком, вона не мала юридичного статусу, – каже один з співвласників земельної ділянки Павло Ільчук.
Хоча, як вже писав “Погляд”, ще у 2012 році після того, як знищили всі дитячі споруди на майданчику, сам заступник мера Стемковський, обіцяв відновити її в короткий термін. Тобто не заперечував статусу майданчика, як дитячого.
Представник громадської організації “
– Ця ділянка продавалась. Вона має правовий статус у звичайного громадянина України (чия ця ділянка була, детальніше можна почитати ТУТ, – прим. ред.). Ця земля мала призначення для будівництва. Мною були сплачені всі податки. Це звичайний продаж. Мені міська рада нічого не виділяла, я ні за ким не ходив. Після чого я отримав всі дозволи. Я отримав все законним шляхом – легально. І я повноцінно маю право починати тут будівельні роботи, що я відповідно роблю. Бо це є моє майно. Я хочу тут збудувати собі будинок. Я не є будівельною організацією. Я звичайний громадянин, який собі будує свій будинок, – каже пан Павло.
Забудівника запитали чи він розуміє, що його просто підставили. На що Павло Ільчук відповів, що ця ділянка не мала статусу дитячого майданчику і все. А в генеральному плані вона взагалі рахувалась як пустка, – наголосив він.
Освячення хреста забудівник назвав самовільним захопленням його приватної власності і він вимагатиме аналювання цієї дії.
Також Павла Ільчука запитали чому на місце події приїждав представник угрупувань 90-років так званий Патіфон – Ігор Музика.
– Він просто громадянин. Я нікого не кликав. Він проїжджав. Я не знаю чому він там зупинився, – запевнив забудівник.
Нагадаємо, саме з подачі міської ради дитячий майданчик на вулиці Гнатюка перетворився спочатку на пустку, а тоді потрапив у “руки” родича чиновника – Михайла Гладкого (більше про людину, яка отримала у приватну власніть цю землю ТУТ).
30 квітня 2014 року відбувся суд на якому тернополяни програли міській раді. А вже 1 травня під охороною людей у військовій формі почали різати дерева. Мешканці прилеглих будинків викликали міліцію, яка вияснила всі деталі та склала відповідний акт.
Зараз активісти звернулись з апеляційною скаргою на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду. В ході цього з’ясувались цікаві деталі. Те, що міська рада так старано приховувала від тернополян, показали в управлінні містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації. У документі, підписаному начальником управління Володимиром Харченко, чітко видно, що дана ділянка була дитячим майданчиком, яку згідно з Законом України не мали права передавати у приватну власність.
Підготувала Надія Греса
А Павло Ільчук -то не той Ільчук часом,що є власником напіврозваленої будівлі на вул.Микулинецькій(у районі цукрового заводу)-що роками стоїть розвалюхою ,аж сором бере,що люди,приїжджаючи в тернопіль,бачать таке позорисько?Там десь півроку тому також мешканці жалілися у всі інстанції ,бо ті залишки будівля валяться і заростають бур’янами .Так власник Ільчук(той самий.чи ні?)сказав,що грошей не має на відновлення.Тепер приміщення дошками забили.Краса-невимовна.Милуйтеся,людоньки.
а що? в1н займае земл1, це нерухом1сть, яка завжди буде мати ц1ну, а як це виглядае його не ц1кавить. це справа мера сл1дкувати за порядком. в москв1, наприклад, е постанова, якщо чиесть прим1щення, чи там кусок земл1 не в1дпов1дае потр1бним умовам, його зразу конф1скують постаноою сес11 м1ськради 1 в1н йде вже власн1стю м1ста. а тут чиновники не бояться втратити свое робоче м1сце 1 зразу, як займають посаду – вир1шують що вони цар1 в цьому м1ст1 1 закону 1 людсько1 сов1ст1 мати не повинн1. а люди нахабн1 цим користуються 1, дореч1, коритувалиь завжди. правда. тод1 масштаби були 1нш1 та 1 в1дпов1дальн1сть строга.
А чого ПатІфон, а не ПатЕфон?