Мафія? Ні піцерія у Тернополі

Фото Романа Голубєва.

Вже звичним видовищем біля першої в Тернополі піцерії (з 20-літньою історією) стали черги. На Шашкевича,1 наче в СРСР за ковбасою. Вірогідно, бо “дешево і сердито”. Час на фото: 12.00 год., останній день червня 2015-го. 

У відкритому інтренет-джерелі знайдено, вочевидь, першу публікацію про історичний для міста заклад харчування у газеті “Ровесник” №10 (за березень 1990 р.). Назва статті: МАФІЯ? НІ ПІЦЦЕРІЯ… Автор Сергій Сінкевич. Фото Б. Приймака. Матеріал знайшов і опублікував Віталік (Суна) Конько.

Ми вже навіть якось звикли: якщо пише преса про громадське харчування, — критичних зауважень вистачає. А, врешті-решт, де їх, недоліків, немає сьогодні? А от про закусочну, або, як кажуть зараз, пункт швидкого обслуговування «Піццерія», що на вулиці Кучеренка, 1 (тепер Шашкевича,1 – ред.) у Тернополі, хочеться сказати тільки добрі слова: смачно, сито, оригінально навіть. От тільки, на жаль, не завжди зручно…
Дещо з недалекого минулого: до 1985 року це приміщення займала «Домова кухня». Ледь-ледь «збирала 4 тисячі карбованців виручки у місяць. «Піццерія» ж тепер дає 2 тисячі в день. Сюди їздять з усього міста, щоб покуштувати національні італійські страви: спагетті по-міланськи, піццу. Остання, до речі, користується найбільшою популярністю і продають її в день близько двох з половиною тисяч порцій. Робітнича молодь і школярі — основні відвідувачі, — випивши склянку томатного соку і з’ївши одну (а як на мене, то можна й дві) піцци, якщо й не отримують шансу протриматись на цьому цілий день, то у всякому випадку, як сказав мені один з відвідувачів, хоч не псують собі шлунок, як в інших їдальнях.
 Популярність «Піццерії» росте і кожним днем. Навідуються іноземні делегації, проводило зйомки Українське телебачення, з багатьох областей республіки приїжджають переймати досвід. І всі одностайно стверджують: таких смачних піцц, як в Тернополі, немає ніде. До речі, я також куштував цю страву в багатьох обласних центрах України і навіть за її межами — в Саратові, наприклад, — і можу засвідчити: ні, не те.. А справа в тім, що існує технологічна таємниця. Одним словом, «секрет фірми»…
 Рецепт приготування піцци розробляли наші тернопільські спеціялісти-харчовики. Взявши за основу італійські «поради» на зразок: «Піцца — хліб із начинкою з того, що є в дамі», експериментували цілий місяць. І не безрезультатно… Тепер пропонують покупцям піццу «Маргареті» з яйцем, з ковбасою.
 А ЩО Ж ТАЄМНИЦЯ?
 — За досвідом приїжджають до нас кухарі з інших областей, — розповідає завідуюча виробництвом Марія Миколаївна Шинке. — Ми їм все показуємо. Дозволяємо навіть попрацювати кілька днів на кухні. Але один, головний секрет, не відкривали і не відкриємо нікому. Вам, до речі, — також. А листи з проханням вислати рецепт надходять навіть з Іркутська…
 Два роки тому настала змога відчути себе господарями: колектив піццерії вирішив працювати на орендному підряді. До 280 карбованців зріс середній заробіток. Люди зрозуміли: треба кожну копійку рахувати. Відключили половину газової плити, встановили більш економний водонагрівач, зайве світло почали вимикати на кожному кроці.
 Черга перед «італійською кухнею» не зникає практично ніколи. Але не так вже й важко постояти в ній хвилин 10—15. Складніше з’їсти те, що купив. Приміщення дуже маленьке. Тісно. У часи «пік» стоїш у черзі, щільно притиснувшись до сусіда, або, зігнувшись над тарілкою за одним з шістьох столиків, кожної миті ризикуєш, що хтось випадково зачепить тебе і покропить соусом чи обіллє стравою.
 Не легше і працівникам «Піццерії. У зміні працюють одинадцять жінок. Праця — фізична, важка. Жарко. А приміщення кухні теж дуже маленьке: літом, наприклад, ніяка вентиляція не допомагає — кухарі у підвал бігають, щоб охолонути.
 Хіба в таких умовах має годувати людей підприємство, яке і прибуток дає і клієнтам до душі?
 Мимоволі згадується американський ресторан «Макдоналдс», що нещодавно відкрився у Москві. Особисте враження: тернопільська піцца нічим не гірша всесвітньовідомих «біг-маків», «гамбургерів» та «чизбургерів», навіть якщо запивати їх «Кока-колою», і хоча в черзі за «їхніми» бутербродами можна вистояти і годину, умови там і для персоналу, і для відвідувачів, за нашими мірками, — ідеальні. А нещодавно Центральне телебачення повідомило, що заповзятливі керівники «Макдоналдс» домовляються вже з місцевим московським керівництвом про виділення їм для розширення приміщення бібліотеки (!)…
 Факт ганебний, і я зовсім не агітую створити для «Піццерії» нормальні умови за рахунок установ культури. Але вирішувати питання необхідно. Тим більше, що, як розповіла мені виконуюча обов’язки генерального директора торгово-виробничого об’єднання громадського харчування Валентина Михайлівна Сашко. Міськвиконком у принципі підтримує відкриття таких фірмових закусочних і в нових мікрорайонах міста. Але… Я не буду перераховувати всі ті варіанти приміщень, які пропонувала харчовикам міська мерія, — жодне не влаштувало. Що ж, спеціалістам видніше. Тому треба ще думати, вирішувати. Для «марки міста», для людей.
 А поки що спеціалісти «ПІццерії» працюють над тим, щоб піцца була ще смачнішою і дешевшою. Приймають за договором на роботу студентів, щоб ті могли підзаробити під час канікул. І завжди чекають вас, шановні тернополяни, з 9 до 21 години, з бажанням смачно нагодувати і піднести настрій”, – кінець цитати.

 

 

 

 

загрузка...

Comments are closed.