Мені важко говорити сьогодні про Незалежність, бо я не взмозі забути ні на мить, що моя країна окупована, – Майя Карлаш

Любов і люта ненавість, вірність і зрада, пекельне коло, по якому моя Україна тупо товчеться вже кілька сотен років і питання, що гризе душу – чи вийдемо ми колись з нього…
Мені важко говорити сьогодні про Незалежність, бо я не взмозі забути ні на мить, що моя країна окупована – рашистами та бидлогопотою, манкуртами та ненажерливими ублюдками в системі.
Я хочу побажати нам всім вирватись нарешті з цього кола і мати право вітати один одного з реальною незалежністю. Побажати всім нам завоювати нарешті своє достойне місце в цьому світі.
І бачити в стрічці новин не чергову маячню мордорських вилупків та наших перевертнів, а досягнення українців у всіх сферах життя, від творчості та спорту до бізнесу та права.
Ми не маємо права не відвоювати нашу Незалежність цього разу.
Ми не маємо права залишити в цьому пекельному колі наших дітей і внуків.
Ось про що я думаю сьогодні…