Міліціонер збив на дорозі людину: винуватець трагедії чи жертва системи?

 «Їхав тверезий і швидкості не перевищував… Збив уже лежачого та й розгледіти щось у цілковитій темряві не міг…»

Так стверджує колишній дільничний інспектор й теперішній підозрюваний у резонансній дорожньо-транспортній пригоді, що сталася влітку минулого року. Чоловік просить вибачення у рідних і близьких загиблого. Переконує, що якось запобігти трагедії було просто не реально і на його місці міг би опинитися кожен.

Експертиза доводить вину підозрюваного

Нагадаємо: аварія, внаслідок якої загинув 19-річний Микола Брегін сталася торік у ніч на 8 липня поблизу села Стриївка Збаразького району. Після скоєного правоохоронець втік з місця події. Хлопець був ще живий, коли друзі знайшли його на дорозі, однак медики вже нічим зарадити не могли.

Щоправда, наступного ж дня підозрюваний у скоєному Степан Старицький сам прийшов у міліцію зі щиросердним зізнанням. Чоловіка взяли під варту, що стало для нього несподіванкою. Він переконаний: на такий радикальний крок не було жодних підстав. Того ж дня його за дискредитацію звільнили із органів внутрішніх справ. А через місяць випустили під заставу в 35 тисяч гривень. Зараз чоловік перебуває на підписці про невиїзд.

Цікаво, що тієї ж ночі на дорозі між Тернополем та Підволочиськом, спочатку сталося інше практично ідентичне ДТП — машина збила перехожого і водій з місця аварії теж поспішив втекти. Відтак, аби встановити винуватця аварії і авто, за яким він перебував, була задіяна значна кількість міліції.

«Повертаючись з місця аварії до Збаража, керівник слідчого підрозділу Збаражчини дорогою розминувся з автомобілем дільничного інспектора, на якому виднілися пошкоджені бампер і фара, — коментував тоді  перший заступник начальника, начальник слідчого управління обласної міліції Олександр Богомол. — Трохи далі він побачив хлопця, який лежав на дорозі, а біля нього — іншу машину. Це були свідки, які побачили тіло. Вони зупинилися й викликали «швидку». Наш працівник теж зупинився і викликав міліцію. Під’їхали експерти, слідчі і почали шукати автомобіль, який збив хлопця. До дільничного подзвонили, він відповів щось незрозуміле, а потім зв’язок із ним обірвався. На ранок ми знайшли авто в одному з сіл, в будинку родини цього інспектора. У нього взяли кров на з’ясування вмісту алкоголю».

Як повідомляв прокурор області Юрій Гулкевич, експертиза таки довела вину Степана Старицького. Мовляв, за висновками експертів, хлопець на момент зіткнення перебував у вертикальному або наближеному до вертикального положенні. Тобто стояв на дорозі, а не лежав. Експертиза також підтвердила, що водій їхав зі швидкістю 109-118 км/год, тоді як мав право їхати зі швидкістю не більше 85 км/год.

Стверджує, що наїхав на хлопця, бо той… лежав посеред дороги

Степан Старицький поділився з «Поглядлом» зі своїм баченням даної ситуації. Чоловік переконує, що йому доводиться… протистояти всій правоохоронній системі.

«Місце, де сталася аварія, являє собою спуск з горба вниз, — розповідає він. —Коли їдеш машиною, вниз падає тінь, що створює ілюзію рівної дороги. Щось темне лежить побачив, що ж саме — розгледіти не зміг. Загальмував, машина не зупинялася й продовжувала сунутись по траєкторії свого руху. Коли наблизилась до якоїсь перешкоди, зрозумів, що то — тіло людини. В загальмованому стані машина наїхала на постраждалого і по інерції ще протягнула його за собою декілька десятків метрів. У тій ситуації я нічого вдіяти не міг…

Після того, що сталося, мене охопив шок, думаю, на моєму місці кожен би злякався. Зрозумів, що після такого вже нічим не зможу тій людині допомогти.

Родичі загиблого зараз налаштовані проти мене. Але я не пропонував їм гроші за мовчання. На другий день після ДТП я справді зателефонував до родичів постраждалого, у нього хвора мама, а батька немає. Я хотів лише запропонувати допомогти з організацією похоронів. Підняла трубку тітка загиблого хлопця, сказала, що грошей нема, тож якщо є змога — допоможіть. Спитав куди під’їхати — відповіли, що маму хлопця забирають з лікарні, можна зустрітися там. Приїхав до центрального входу онкодиспансеру, вийшов з машини, почекав. Їх було троє – тітка, мама і чоловік. До матері родичі не дали підійти. Підійшов чоловік тітки. Я сказав, що їхав вночі, а хлопець вже лежав на дорозі. Натомість мені відповіли, мовляв, грошей не братимуть. Ніхто не знав, скільки я мав при собі, та потім в Інтернеті ходили чутки начебто я пропонував три тисячі гривень, а інші казали — п’ять…»

Зараз Степан Старицький перебуває у скрутному становищі — на Тернопільщині його на роботу не беруть, а підписка про невиїзд забороняє покидати межі області. Дружина не працює також, у них зростає чотирьохрічна донька. На утриманні ще батьки дружини, інваліди та родичка, яка також має групу інвалідності.

«Дана справа, сфабрикована під тиском людей, які пікетували прокуратуру, — переконаний Степан Старицький. — Я опинився наодинці з правоохоронною системою і це, безумовно, важко. На даний час не можу розголошувати таємниці слідства. Але моя думка така: я знаю, я переконаний, що постраждалий таки лежав на дорозі, а не стояв. За власний кошт я замовив ще одну незалежну експертизу, бо прокуратура не хотіла проводити всіх експертиз.

Проведена експертиза, у якій підтверджується факт того, що я був тверезий. Прокуратура хотіла маніпулювати й цим. Коли поїхали у лікарню брати забір крові для експертизи, слідчий забув зробити відповідну постанову. А я настояв щоб працівники Державтоінспекції написали направлення від себе й таки взяли у мене зразки крові для експертизи».

Перед смертю хлопець повідомив, що його переслідують міліціонери

Тим часом стали випливати на поверхню нові подробиці даної аварії. Так, у крові загиблого знайдений алкоголь, стверджує підозрюваний колишній міліціонер.  Микола, виявляється, незадовго до своєї загибелі ще встиг зателефонувати до своєї знайомої і сказати, що за ним женуться міліціонери. Натомість підозрюваний перебував за кермом не службової, а своєї приватної машини. Чому досі не з’ясований факт, з якої причини хлопець опинився вночі посеред поля, а його мотоцикл пізніше знайшли у лісопосадці?.. Багато ще не розставлених крапок над «і»…  Обидві сторони — підозрюваний у скоєному і родина загиблого — все ще сподіваються, що справедливість та об’єктивність розслідування у даній справі таки візьмуть верх.