На Тернопільщині з’являться чиновники, які матимуть більше повноважень, ніж у прокурорів

Ми кудись наполегливо крокуємо і щось реформуємо. Точніше: нас реформують. Не питаючись. В нас так прийнято віддавна. Ми спочатку щось робимо, а потім думаємо, що з цим робити.

Не встигла Росія повимагати в нас федералізуватись, як Порошенко заявив про плани децентралізації влади. Дуже швидко процес було запущено і перші “квіточки” уже з`явились. На те воно й весна, мабуть.

Підписання на початку березня Президентом України закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» стало ще одним кроком на шляху до децентралізації влади в Україні. За прогнозами експертів Реанімаційного Пакету Реформ, які брали участь у розробці документу, реалізація його положень дасть змогу сформувати спроможні, самодостатні територіальні громади. Передбачається, що саме такі громади самостійно розпоряджатимуться матеріальними, фінансовими ресурсами, територією та об’єктами соціальної інфраструктури.

Методикою формування дієздатних громад передбачено, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади повинен бути населений пункт, який має розвинену інфраструктуру і розташований, як правило, найближче до географічного центру об’єднаної громади. Відстань від адмінцентру об’єднаної територіальної громади до найвіддаленішого населеного пункту цієї громади не може перевищувати 30 км шляхами сполучення з твердим покриттям. В процесі об’єднання громад постане питання її спроможності, яке і визначатиме держава.

Об’єднана територіальна громада повинна відповідати умовам, визначеним Перспективним планом формування громад. Цей документ, відповідно до Закону, розробляється облдержадміністрацією, затверджується облрадою та погоджується Урядом.

Як зазначає директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи Юрій Ганущак, саме Перспективний план буде лакмусовим папірцем спроможності громад. Громади, які об’єднаються відповідно до Перспективного плану до 15 липня цього року, можуть розраховувати на додаткові кошти з державного фонду регіонального розвитку для власних потреб.

«Всі, хто не об’єднався, переходять у режим чистого місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату. Тільки ті, які повністю впишуться у Перспективний план, виходять на більш високий рівень, матимуть те, що зараз мають міста обласного значення і райони в цілому», — зазначив Юрій Ганущак.

При добровільному об’єднанні громад можуть виникати актуальні і гострі питання про утримання периферійних, погано розвинених сіл. Такі одиниці вважаються тягарем для будь-якої громади.

Методика Перспективного плану, виключає існування таких топографічних і економічних маркерів на мапі України.

“У цих районах визначаються інші центри — це селища, колишні районні центри, які теж стають громадами, щоб з обласного бюджету через державний фонд регіонального розвитку отримувати кошти на укріплення інфраструктури», — пояснив Юрій Ганущак.

Важливі зміни в рамках реформи децентралізації планується реалізувати і шляхом внесення змін до Основного Закону. Так, новий проект Конституції передбачатиме введення посади спеціально уповноваженої особи – префекта, або державного урядника, який призначатиметься Президентом за поданням Уряду.

Планується, що в Тернопільській області буде три райони і відповідно три префекти – в Тернополі, Кременці та Чорткові. В обов`язки префекта входитиме контроль за легітимністю актів місцевого самоврядування.

“Зараз органи прокуратури перевіряють, чи не суперечить те чи інше рішення органів місцевого самоврядування чинному законодавству і, наприклад, через три роки можуть «прозріти» і оскаржити його. Префект повинен буде зробити це протягом місяця», – пояснив експерт.

Така модель дозволить відслідковувати законодавчі невідповідності дуже швидко і повністю виключатиме корупційну складову, адже за невиявлення порушень чи виявлення їх із запізненням, перфект відповідатиме власною посадою.

«Корупція з’являється тоді, коли є приватний інтерес. У даному ж випадку префект судитиметься з органом публічної влади (з органом місцевого самоврядування), а там немає грошей. Рішень, що стосуються конкретних людей, префект не приймає. Такий контакт є в обраної влади в органах місцевого самоврядування, але цей контакт під контролем, оскільки силові структури будуть підпорядковані префекту. Дана модель децентралізації діє, наприклад, у Франції. Як вона працюватиме в Українських реаліях – важко сказати. Адже, виходячи з закону, котрий підписав Президент, вимальовується посада префекта, як такого собі арбітра між громадою і владою, котру ця громада обирає в якості місцевого самоврядування. Чи знизить це рівень корупції, припинить бюрократичне свавілля і вдосконалить систему управління – покаже час. А поки що громадянам потрібна буде навчитись, власне, організовуватись у територіальні громади і обирати ті самі органи місцевого самоврядування з відповідальних і чесних людей