Біля Тернополя стріляли заради розваги

Понад тисяча мисливців прибули на Івачівське водосховище удень відкриття сезону полювання на пернату птицю 13 серпня. Сезон відкрили гучною канонадою пострілів, – пише “20 хвилин”

Того дня, як розповідали наші мисливці, чекали з великим нетерпінням

– Нарешті сьогодні, попри всі перепони від уряду та й місцевої влади, відкрили сезон полювання, – ділиться радістю голова Тернопільської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок В’ячеслав Веселяк. – Адже ходили чутки, що чекати ще довго. І лише минулого тижня нас повідомили, що можемо працювати над організацією відкриття. Відтак ми кинули усі сили для, того, аби забезпечити мисливців усім необхідним.

За словами пана Веселяка, у районну організацію входять 1300 мисливців, а на відкриття сезону з’їхалась тисяча. Мовляв, дехто відведе душу уже у період зимового полювання.

– Право на полювання дає у першу чергу, згідно із законом про полювання, державне посвідчення мисливця, картка до нього, дозвіл на користування зброєю та картка на відстріл, – пояснює пан Веселяк. – Протягом останнього тижня усі районні мисливські організації працювали для того, щоб дати людям ці картки.

 

Приїхали за відпочинком, не за м’ясом

За словами голови спілки, більшість мисливців приїхала на полювання не задля м’яса, а заради відпочинку.

– Івачівське водоймище – багатюща на дичину місцевість, – продовжує пан Веселяк. – Тут є качка сіра, крижень, лиска, курочка водяна. Усього вдосталь. Та я категорично проти думки, що люди приїжджають, аби заготувати м’яса, або постріляти. Сюди їдуть, аби відпочити.

Трофеєм же для мисливця може стати два-три крижні. Хоч загалом, кожна здобич – це трофей.

– Мисливська юшка має особливий рецепт, – зауважує чоловік. -Адже складається з трьох компонентів – впольованої качки, чистої води і найголовніше – гарного товариства. Бо погане – зіпсує смак як полювання, так і юшки. До речі, мало хто з мисливців намагається вполювати усю дозволену норму – двох-трьох птахів для багатьох достатньо. Проте є й інший тип – заготівники. Вони сидять на водоймі чи не до смеркання.

Мисливцям важко дочекатись 16-ї години

Після короткої розповіді про організацію пан Веселяк разом з онуком сідає у човен та поспішає вибрати собі схованку у плавнях. Адже її, за словами чоловіка, потрібно було обрати так, аби відстань між кожним човном у плавнях сягала б хоча 50 м. Ближче до 16.00 водосховище повністю розділили мисливці.

– Ось там, на сусідньому березі, ще від четверга на відкриття сезону чекають приїжджі із Львівщини, Хмельниччини, – говорить заступник голови районного осередку Товариства мисливців та рибалок Ігор Парадівський. – Мисливці з Тернопільщини – переважно із сторони від бази. Найважче усім буде дочекатись 16.00, адже птиця, яка кружляє над головами, так і спокушає не втриматись та зробити постріл. А після першого, навіть передчасного пострілу, можуть почати й інші.

Таких “першовідкривачів” зазвичай, за словами пана Парадівського, штрафують. Однак вистежити їх не легко.

Але 13 серпня мисливці біля Івачева таки дочекались потрібної години. Уже тоді зі всіх сторін залунали постріли. Подекуди почали перегукуватись мисливці між собою – дехто вирішував, хто ж саме вцілив у здобич, дехто виказував невдоволення або ж навпаки – задоволення щодо впольованої здобичі. Ближче до 17.00 мисливці почали підпливати до берега – ділились враженнями, захоплено розповідали про відстань, з якої “взяли” пернату. А дехто взявся ще й порибалити. Згодом чоловіки, розділившись на групи, взялись святкувати – готували шашлики, варили юшку. У кожного з них до речі – свій рецепт.