Лікарі у Тернополі є, але доїхати до пацієнта вони часом не мають чим
– Минулого тижня викликала швидку до бабусі – тиск раптово впав, – розповідає тернополянка Надія Ленько. – Ніби й недовго лікарів чекали – хвилин п’ять чи більше… Однак поки їхала швидка, секунди видавалися годинами!
– Це добре, що медики встигли, – додає тернополянка. – Навіть не уявляю собі, що ми робили б, якби не номер 103.
На станції швидкої допомоги у Тернополі нині працює 20 бригад медиків. Із якими проблемами вони стикаються, найкраще знає головний лікар Тернопільського міського комунального закладу “Станція швидкої медичної допомоги” Михайло Джус, – пише “20 хвилин“.
70% машин – зношені
– Швидка допомога – це ургентна цілодобова служба, адже вона на чергуванні – постійно, – каже пан Джус. – Звісно, що і наші машини їздять цілодобово. І це вже не секрет, що за актами 70% автопарку – повністю зношені. Відтак щодня від двох до п’яти машин – на ремонті. “Мінус” – і в тому, що ми витрачаємо значні кошти на ремонтні роботи, і в тому, що можуть виникати затримки із виїздом до пацієнтів.
Щоденно швидка обслуговує від 180 до 200 тернополян. Під час епідемій грипу, наприклад, – до 360! За рік, як каже медик, ця цифра сягає маже 83 тисяч викликів.
– Поновлювати нам треба не лише автопарк, а й обладнання, – додає він. – Тому ми сподіваємося, що тернополяни, які долучаться до благодійної акції “Я хочу жити!”, допоможуть придбати не просто два нових авто, а машини, оснащенні новим медичним обладнанням. Врешті це бодай частково усуне проблеми. Лікарі зможуть скоротити час, за який вони доїжджають на виклик, і поліпшити саме обслуговування пацієнтів.
До речі, найнапруженіший для бригад час – від 18.30 до 22.30. Тоді люди повертаються з роботи додому і викликають лікарів. Трапляється, машини не встигають на виклик.
У казні немає коштів
– Автопарк швидкої сьогодні складається із 20-ти машин, – розповідає головний лікар. – Останніми роками ми закуповували не більше двох нових авто на рік, хоча раніше опинялися у гаражах і по шість “свіжих” машин. Я працюю головним лікарем із 1994 року, тому знаю це достеменно. Тепер – далеко не так… Фінансування – недостатнє. Вистачає грошей лише на заплати, сплату за енергоносії та найнеобхідніше – ті ж запчастини. Тому цього року автопарк взагалі не поновлювали.
Востаннє станція швидкої отримала “поповнення” із двох автівок завдяки благодійній акції “Я хочу жити!”, яку ініціювала і проводила власними силами Медіа Корпорація RIA. Підтримала її коштами і міськрада попереднього скликання.
– Іноді якесь медобладнання для станції купують меценати, – пригадує пан Джус. – Причому вони переважно просять не розголошувати свої імена. Так вчинив якось і один місцевий підприємець, який прийшов і просто подарував нам новий автомобіль. Але сподіватися лише на такі презенти неможливо.
Уже зараз швидкій бракує близько 200 тис. грн, необхідних на пальне та запчастини.
– Звісно, якби всі машини були новими, така сума не набігала б, – визнає Михайло Джус. – Міській владі знайти нині кошти, аби допомогти нам, дуже важко. Дофінансовувати їй тепер треба й інші лікувальні заклади, навіть усю гуманітарну сферу загалом.
Тому пан Джус дуже сподівається на підтримку акції “Я хочу жити!” широким колом тернополян. Якщо ми зберемо 500 тис. грн на дві нові машини, то швидкі точно вкладатимуться у норматив за часом доїзду до пацієнта – до 10 хвилин у місті, і до 20-ти – у районі. І хворі не залишаться без медичної допомоги.
Довідка
Якщо хочете зробити благодійний внесок на акцію “Я хочу жити!”, запам’ятайте такі реквізити: код 14034994 МФО 300023, р/р 26003000257277, ПАТ “Укрсоцбанк”. Обов’язковою є примітка: “Благодійний внесок на акцію “Я хочу жити!”. Телефон “гарячої лінії”: 43-76-09.
Коментарі вимкнені.