Наталка Михно розповіла про скарби Микулинців

Цими днями у Тернопільському прес-клубі реформ вона репрезентувала свою нову книгу «Скарби твого міста: Микулинці», яка продовжила серію «Мандрівка Україною».

Нагадаємо, що подорожі цим містечком передувала книга «Скарби твого міста: Теребовля». У ній двоє школярів Софійка та Славко відкривали таємниці підземелля та скарбів свого рідного міста князя Василька. З часу виходу цієї книжечки минуло не так багато часу, але, як розповіла авторка, історію вже прочитали багато діток та їх батьків. Пані Наталія каже, що часто їй телефонують та розпитують, куди далі поїдуть Софійка та Славко.

А їх маршрут склався сам собою. На репрезентації «Скарбів…» про Теребовлю авторка познайомилася із Богданом Буртаком. Він запропонував створити книгу про його рідні Микулинці. Ідея так захопила Наталку Михно, що буквально через кілька днів вона вже писала про нові пригоди своїх героїв. Потім відвідала містечко, познайомилася з ним ближче, працювала в архівах, спілкувалася з неординарними людьми і знайшла багато цікавинок.

— Перш за все хотіла у легкій та доступній формі розповісти історію Микулинців, — пояснює жінка. — Пригадую, як мене схвилювало, коли ще давним-давно моя учениця підготувала на урок поетичну історію родини графів Реїв, котрі жили у Микулинцях. Там ішлося про їх дочку, котра покохала садівника. Він просив її руки, але батьки не дозволяли їм одружитися. Нарешті графиня погодилася на шлюб, але з умовою, що хлопець виростить дерево догори коренем. І він зробив то. Але батьки знову відмовили у згоді на шлюб. Коли дівчина почула це, то, за однією з легенд, пішла до себе в кімнату, зачинилася там і отруїлася. У день її похорону їхала чорна карета, а за нею молодики несли юну графиню, вбрану у весільне плаття. Коли садівник побачив те — повісився… До речі, на микулинецькому цвинтарі ще досі є надгробок із скульптурою, де відтворена дівчина, що сидить під хрестом, склавши руки.

Це — одна з найвідоміших місцевих легенд, зауважує Наталка Михно, а ось завдяки архівним документам, роботі з історичними джерелами, чимало микулинчан дізнаються для себе багато цікавого. Власне, вже дізналися.

— Книга відкрила для мене чимало нового, — зізнався меценат книги. — Найбільше запам’яталася історія про пам’ятник пожежникові. Якраз неподалік нього живе сестра, багато разів проходив повз цей монумент, але ніколи не знав його історії. Думаю, діти Микулинців теж багато дізнаються про своє рідне містечко завдяки книзі. Це мій подарунок їм.

Наталка Михно розповіла, що найбільше її вразила історія будинку чоботаря.

— Коли зайшла у той будинок, то почула дуже цікавий запах, — пригадує вона. — Є неприємні запахи старості, а цей був дуже хвилюючим. Краєзнавці, котрі працюють у будинку, розповіли, що то стара будівля. У ній колись жив чоботар, який шив взуття для графів та їх слуг. Так сильно перейнялася цим, що дещо прочитала про родину Потоцьких, про їх далеку племінницю, котра слабувала на ноги, що коли лягла одного вечора спати, побачила сон про те — чіткий, як кіно. Стала ще вдосвіта та почала записувати. Мене аж трусило від побаченого. Так народилася історія Яніни, котру вилікував чоботар, пошивши для неї чарівні черевички. Двоє цих молодих людей закохалися одне в одного. Потоцька дозволила їм одружитися. Дівчина не захотіла жити у палаці, її коханий побудував будинок для них, — власне, отой будинок чоботаря. Думаю, маю повне право у своїй книзі на казку.

Кожен населений пункт багатий на найцікавіші, найнеймовірніші, найзахопливіші історії, переконана Наталка Михно. Саме тому проект не завершується. Софійка та Славко вже мандрують Тернополем. Сюжет подорожі складений, залишилося тільки детальніше попрацювати над історичною основою. В планах — представити книгу до Дня міста. Після нього герої книги відвідають Збараж, Кременець, Бучач, Вишнівець… У планах юних мандрівників — побувати в усіх районних центрах області, а хотілося б і у всіх селах, а потім помандрувати Україною.

Анна ЗОЛОТНЮК, «Вільне життя плюс»

загрузка...

Comments are closed.