Підприємці зазнають втрат

До 1 квітня в Україні діє указ президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку й звітності суб’єктів малого підприємництва», виданий ще в липні 1998 року. Але цей день уже не за горами. Що принесе він спрощенцям, а також і всій країні, що не без співчуття стежила за перипетіями податкового Майдану?

Схоже, уряд не встигає з підготовкою відповідного розділу Податкового кодексу. Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник, пообіцявши прийняти частину кодексу, якої бракує, не пізніше першого кварталу.

І при цьому спрощенців заздалегідь хочуть улестити й умиротворити. Не випадково голова Держподаткової служби Віталій Захарченко повідомив у середу, що ДПСУ заборонила проводити фактичні перевірки фізичних осіб-підприємців до кінця першого півріччя.

Одночасно долею спрощенців переймається опозиція. Голова парламентського комітету з питань регуляторної політики й підприємництва Наталя Королевська має намір наступного тижня зареєструвати законопроект про реформування спрощеної системи оподаткування.

Тим часом активізувалася і лояльна уряду частина підприємницького співтовариства. Учора в Києві Рада підприємців при Кабміні України й Польсько-українська господарська палата провели круглий стіл «Спрощена система оподаткування — європейський досвід». Характерно, що його організатори запрошували й Королевську, й Хомутинника, й заступника міністра економічного розвитку й торгівлі Анатолія Максюту. Але їм, мабуть, європейський досвід не знадобився…

А йшлося не лише про досягнення сусідки, але й про власні прорахунки. Зокрема, керівник української частини палати, екс-міністр економіки й євроінтеграції України Олександр Шлапак стурбований тим, як відбувається комунікація між урядом і платниками податків. Він не погоджується з тим, що ухвалений в Україні Податковий кодекс є компромісом, оскільки ним не задоволені ні уряд, ні платники податків. Екс-міністр навів цифри втрат, яких зазнала Україна після прийняття Податкового кодексу. За його словами, лише за один місяць дії кодексу країна втратила 3,5 тис. підприємців — юридичних осіб, що працювали на спрощеній системі. Ще гіршою, за словами Шлапака, є ситуація з фізичними особами-спрощенцями. За місяць їх стало на 206 тисяч менше. Шлапак запитує: «Що стало з цими людьми?.. І, головне, що виграв бюджет від того, що ми зазнали таких втрат? Чи отримали ми додаткові прибутки?».

Родзинкою круглого столу був виступ Ірени Ожуг, податкового консультанта, екс-міністра фінансів Польщі, яка впродовж 20 років створювала систему оподаткування країни. Вона, зокрема, розповіла, що в Польщі для невеликих фірм, якими керують фізичні особи, введено спрощені податки (їх називають «податковою картою») — фіксована форма оподаткування, подібна до тієї, що існує в Україні. Ставка оподаткування залежить від отриманого прибутку й становить при прибутку до 21 тисячі євро — 18%, вище, причому не на 1 євро, а від 3 700 євро — 32% від суми, яка перевищує 21 тисячу. Але підприємець-фізична особа може вибрати й іншу систему: єдиний податок за ставкою 19% при будь-яких прибутках. Ожуг розповідає, що в Польщі кажуть: податки не треба любити — податки треба платити.

Чи буде сприйнято й чи приживеться в Україні польський досвід? Відповідаючи на це запитання, один із авторів Податкового кодексу, екс-заступник міністра фінансів, президент «Академії фінансового управління» Мінфіну Тетяна Єфименко сказала «Дню»: «Обов’язково приживеться, тому що весь кращий досвід східноєвропейських країн, а тим більше країн, які пройшли такий же важкий шлях, пов’язаний з подоланням кризових явищ, безумовно, у нас приживеться. Ось тільки в якій формі? Для кожної країни вона своя…»

Голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко вважає, що влада хоче знайти компроміс при впровадженні сучасної і ефективної спрощеної системи оподаткування. У тому числі й у роботі з пропозиціями опозиції, які, на його думку, в більшій частині є конструктивними. «Будь-яка влада, — говорить Козаченко, — якщо вона хоче проводити прагматичну політику, що сприймається в суспільстві, де завжди знайдуться і «за» і «проти», має слухати також і опозицію». А що стосується польського досвіду, то він не впевнений, що його можна повністю запозичити Україні — «для цього є об’єктивні перешкоди». «Але більшу частину того, що ми сьогодні почули від наших польських колег, можна й потрібно використати…», — зазначає Козаченко.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»