П’ять головних правил здоров’я

Не хворiти i бути здоровим – не те саме. Так вважає Геннадiй Апанасенко, професор, завiдувач кафедри спортивної медицини i саналогiї Київської медичної академiї пiслядипломної освiти iменi Шупика, автор п’яти винаходiв i понад 300 наукових i науково-популярних праць про здоров’я. Власне, а що таке здорова людина?

– Днями ми проводили обстеження групи людей похилого вiку, i з 20 чоловiк найкращий показник здоров’я був у… постiнсультного хворого, який має другу групу iнвалiдностi, – вiдповiдає “Експресу” професор Апанасенко. – До того, як у нього стався iнсульт, вiн ставився безвiдповiдально до свого здоров’я, а тепер кинув пити, курити, двi години на день придiляє тiльки собi – займається гiмнастикою, приймає контрастний душ.

Рiвень здоров’я – це тi ресурси,  якi витрачає органiзм на подолання хвороб. В основi цього лежить бiоенергiя. Кожна клiтина має свої “акумулятори” – мiтохондрiї. Вiд того, наскiльки ефективно вони працюють, залежить, як клiтина виконує свою функцiю. Кiнцевий пункт усiх продуктiв харчування закiнчується саме в мiтохондрiях, де накопичується, витрачається i вiдновлюється енергiя, якi i є потенцiалом бiосистеми та критерiєм оцiнки кiлькостi здоров’я. Що вищий енергопотенцiал бiосистеми, то бiльший ступiнь впливiв вона спроможна витримати, зберiгши здоров’я та працездатнiсть.

– Як бути здоровим без лiкарiв та лiкiв?

– Ще Амосов казав: бiйтеся потрапляти до рук лiкарiв. Кожен має зрозумiти, що лише вiн вiдповiдальний за своє здоров’я. А бiльшiсть чомусь певна, що здоров’я дають лiкарi. Це не так. Є така формула: 50 вiдсоткiв здоров’я залежить вiд способу життя, 20 – вiд спадкових факторiв, 20 – вiд навколишнiх умов, i лише 10 вiдсоткiв – вiд сфери охорони здоров’я.

Треба знати, що людський органiзм – це система, що саморегулюється, самовiдновлюється i самоорганiзується. Тiльки не слiд цю систему руйнувати власноруч. Хвороба ж розвивається лише тодi, коли вичерпуються резерви здоров’я. Хвороба – це сигнал, наслiдок порушення людиною законiв природи. Коли людина позбувається шкiдливих звичок, це пiдвищує її енергопотенцiал, а якщо сюди додати вплив фiзичних вправ та загартовування, можна досягти безпечного рiвня здоров’я. I якщо людина прийняла рiшення зайнятися своїм здоров’ям, вона зможе повернути його собi у будь-якому вiцi.

Найголовнiший чинник, на який маєте звернути увагу – це те, як переносите фiзичнi навантаження. Що кволiша людина, то гiрше з ними упорується, – веде далi Геннадiй Апанасенко, професор, завiдувач кафедри спортивної медицини i санологiї Київської медичної академiї пiслядипломної освiти iменi П.Л. Шупика. – Тому перше правило – фiзична активнiсть. До речi, вiд цього залежить потужнiсть мiтохондрiй. Адже поживнi речовини, якi надходять до органiзму, мають бути окисленi, трансформованi в енергопотенцiал i витраченi. Для повноцiнного ж окислення потрiбен кисень, бо їжа не перетворюється на енергiю, а вiдкладається у виглядi жирових запасiв.

А кисень, на вiдмiну вiд iнших речовин, не накопичується, i необхiдного його рiвня можна досягти лише завдяки фiзичним навантаженням – ходьбi, плаванню, бiговi пiдтюпцем, велосипедним та лижним прогулянкам.

Друге правило здоров’я – харчування i питний режим. Вважаю, що найбiльш здорова їжа – найпростiша: квасоля, боби, соя, горох, кашi з усiляких злакiв. Хлiб має бути грубого помелу. 60 – 70 вiдсоткiв рацiону повиннi складати овочi та фрукти. Варто рiзко обмежити щоденне споживання тваринних жирiв, замiнивши їх рослинними – соняшниковою, кукурудзяною, соєвою, оливковою олiями, а пiсля 40 рокiв – i тваринних бiлкiв, уникати рафiнованих продуктiв.

Питний режим є дуже важливим, адже все, що вiдбувається в органiзмi, проходить у розчинi. Життя – це ланцюг бiохiмiчних реакцiй, якi можливi лише у рiдинi. Тому взимку маєте випивати стiльки рiдини, що вiдповiдає 2 вiдсоткам вашої ваги, а влiтку – 3 вiдсоткам. Адже старiння – не що iнше, як дегiдратацiя, тобто зневоднення.

Третє правило – вiдпочинок. У багатьох – спотворене враження про нього як про лежання на диванi перед телевiзором. Насправдi ж вiдпочинок – це змiна виду дiяльностi. Наприклад, якщо у вас сидяча робота, вiдпочинком стане прогулянка на свiжому повiтрi, активний спорт. Якщо ж працюєте фiзично, вiдновитися допоможе читання книжки. Причому вiдпочинок має бути щоденним (не менш як двi години), щотижневим (на вихiдних) та щорiчним (краще мати двi вiдпустки на рiк по 2 тижнi, анiж одну тривалу).

Четверте правило – будьте оптимiстом. Забудьте давнi образи та позбудьтеся старих речей – їх накопичення є ознакою старостi. Грошi витрачайте iз задовленням. Змiнюйте психiку – за своє життя вiдповiдає кожен iндивiдуально.

I нарештi п’яте правило – духовнiсть. Це особлива дiяльнiсть свiдомостi, спрямована на розумiння мети й сенсу життя.

Отож, якщо хочете бути здоровим, вiдмовтесь вiд шкiдливих звичок, виконуйте фiзичнi вправи щодня не менш як пiвгодини, не переїдайте, пiдтримуйте нормальну вагу, загартовуйтесь, навчiться вiдпочивати i розслаблятися.

Марина МОРОЗ, Експрес