Українці недоїдають третину норми

Карту голоду на 2011 рік уклали експерти Всесвітньої продовольчої програми ООН. Головними причинами нестачі харчів у багатьох країнах світу вони називають природні лиха, воєнні конфлікти і недоразвиненість сільського господарства. Через це близько мільярда жителів землі злидарюють, а 17% недоотримують достатнього харчування, – пише Газета по-українськи.

Україна потрапила в категорію країн, де голодують менш як 5%. Вітчизняні норми фізіологічних потреб у харчуванні затверджені 1999-го. Всесвітня організація охорони здоров’я радить переглядати їх кожні п’ять років.

— Українці не голодують, але недоїдають третину норми, — каже директор із програм розвитку людського потенціалу Інституту Горшеніна 46-річна Марина Ткаченко. — Калорійність раціону харчування наших людей становить близько 2500 кілокалорій на добу, тоді як у розвинених країнах — 3300–3800. Цей стандарт із 1996-го закріплений Римською декларацією про продовольчу безпеку. Підтягнути Україну до нього пробують у законопроекті “Про продовольчу безпеку”. Правда, розрахувати кількість кілокалорій на душу населення — це як виміряти середню температуру хворих у лікарні. Треба зважати на вік, стать людини, рівень фізичної активності й регіон проживання.

По-друге, така стандартизація добра тоді, коли вписана у контекст інших стандартів — про соціальну допомогу, ціноутворення продуктів, якості життя, технології виготовлення їжі. А в цих сферах у нас повна імпровізація.

У Радянському Союзі були їдальні при заводах, санаторно-курортне лікування з посиленим харчуванням. Зараз цього немає. Тому нікому контролювати, чи робітник, який важко фізично працює й отримує копійки, споживає висококалорійну їжу.

— Те, що людина витратила багато грошей на їжу, зовсім не означає, що вона харчується якісно, — каже 40-річний Ігор Потапов, голова громадської організації “Експерт”, що порівнює якість продуктів. — Близько третини продуктів у магазинах сфальсифіковані. Виробники намагаються заощадити і здешевити собівартість продуктів. Скажімо, макарони з м’яких сортів пшениці продають як виготовлені з удвічі дорожчих твердих сортів. Те саме з маслом, сметаною, згущеним молоком, які виробляють із рослинних жирів.