Унікальне місце – над прірвою в смітті

Хоч не так давно таких місць – із збереженою степовою та скельною рослинністю – у районі було чимало.

Сезон цвітіння на Угринській стінці відкриває у березні сон великий. За ним рясно засвічує свої яскраво-жовті вогники горицвіт весняний. А потім уже починається масове і безперервне – аж до осені! – цвітіння трав, дерев, кущів. Спочатку воно зафарбовує крутосхил білим: то зацвіли терен, глід, дика черешня, груша, лісові анемони. А через тиждень-два він уже стає жовтавим: цвіте й медує зіновать руська… І так – ціле літо!

У верхній частині крутосхилу відкриваються відслонення білого пісковику у вигляді химерних ламаних складок, деякі з них охороняли ще з 1969 року як геологічну пам’ятку природи „Гравітаційні складки”. А от з найвищих точок стінки можна милуватися надзвичайно красивою панорамою річкової долини Серету – від Чорткова до Угриня.

Мимоволі виникає думка, що місцина ця самим Богом позначена… За народними переказами, саме тут, на узгір’ї, у давнину містився монастир Богородиці. Тут явився людям і чудотворний образ Пречистої Діви. У пам’ять про цю подію біля святого джерела, що пробивається на схилі гори, щороку на Трійцю відбуваються велелюдні Богослужіння віруючих Української греко-католицької церкви. А на свято Івана Хрестителя люди приходять сюди вшанувати пам’ять про священика церкви Успіння Богородиці в Угрині, отця Антона Личаківського, закатованого НКВС 1941 року.

Більше 10 років ЕГО “Зелений Світ” та молодіжний екоклуб “Ковчег” вивчали біологічне розмаїття Угринської стінки та пропонували цей ландшафт до заповідання. Нарешті минулого року обласна рада прийняла рішення про створення нового об’єкта природно-заповідного фонду, комплексної пам’ятки природи „Стінка Угринська”. Наразі це найбільший заповідний об’єкт, створений за нашою ініціативою, – його площа складає 30 га. У перспективі пам’ятка природи „Стінка Угринська” могла б увійти до складу регіонального ландшафтного парку „Моклеків” – як зона заповідного режиму та регульованої рекреації. Тут, приміром, могли б бути прокладені учнівська екологічна стежка, туристичний маршрут – пішохідний, кінний або велосипедний…

На жаль, у наших реальних умовах створення заповідного об’єкта ще не гарантує його збереження. В останні роки Угринська стінка систематично потерпає від випалювання сухої рослинності. Щороку – навесні та восени – лихі руки підпалюють траву: вигоряють рідкісні рослини, гине їх насіння, згоряють комахи та пташині гнізда, займаються дерева та кущі, чорним обпеченим гіллям вкривається схил… Друга проблема – крутосхил упродовж останнього часу інтенсивно заростає через непродумане заліснення 60-70-х років. Штучно занесені на ці схили сосна та акація виявилися спроможними до швидкої експансії на суміжні степові ділянки, котрі поглинає ліс просто на очах… А вже витіснення степової рослинності прискорює ерозію грунту – у кількох місцях сланцеві осипини вже попливли донизу…

Ще одне лихо – уже багато років зсередини Угринську гору точить пісковиковий кар’єр, який розробляють самовільно з порушенням природоохоронного законодавства, цілковито ігноруючи правила безпеки праці. Західна частина кар’єру вже дійшла краю крутосхилу – ще трохи і стінка може посунутися вниз, руйнуючи природний ландшафт і накриваючи дорогу з Чорткова до Угриня. Не раз вже звертався „Зелений Світ” до місцевої влади, контролюючих та правоохоронних органів з пропозиціями припинити протизаконну розробку надр. Але на те досі нема ради…

Нарешті й таке – рік у рік розростаються на краю крутосхилу огидні смітники… Словом, невесело нині на отих горах над Угринем і Чортковом. Соромно й за це місце, котре ми нарешті спромоглися заповісти своїм дітям та онукам. Без розпачу неможливо дивитися на обгорілу та завалену сміттям гору. Наскільки треба бути байдужим, глухим та сліпим до краси рідної землі, щоб творити на ній отаке?! Як треба зневажати почуття сотень віруючих людей, котрі щороку приходять сюди з молитвою, оскверняючи святе для них місце?..

Аби хоч якось привернути увагу місцевої влади до проблем, що загрожують збереженню унікального природного та історичного ландшафту, “Зелений Світ” та молодіжний екоклуб “Ковчег” цього року ініціювали проведення на Угринській стінці громадської толоки з прибирання сміття. Її провела група добровольців 16 квітня в рамках всеукраїнської кампанії “Зробимо Україну чистою!” Найстаршим учасниками толоки було 55, наймолодшим – 10 років. Зібрали та вивезли на сміттєзвалище більше 100 мішків полімерних відходів. Транспорт для вивезення сміття допоміг організувати священик церкви Успіння Богородиці в Угрині, отець Микола Ференц.

Ті волонтери, хто зберіг залишки сил для прогулянки стрімким крутосхилом “Угринської стінки”, ще й змогли побачити ботанічні раритети, які квітнуть саме в цю пору. Ніхто з присутніх не шкодував, що прийшов на толоку… Адже, попри втому та забруднений одяг, усі усвідомлювали: такі зусилля необхідні і робота ця за своєю суттю – чиста.

Звісно, впродовж однієї волонтерської акції неможливо повністю очистити всю засмічену територію природної пам’ятки. Втім, сподіваємось, така толока не остання. Віримо і в те, що спільними зусиллями влади та громадськості нарешті вдасться припинити свавілля й варварство, які чиняться тут.

Олександр СТЕПАНЕНКО