Вшанування пам’яті борців проти фашистів у Тернополі не пройшло гладко

28 жовтня – День ушанування пам’яті загиблих під час боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. Цей день на державному рівні почали відзначати лише 2 роки тому. Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – з 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944-го. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941–1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.

У Тернополі урочистості відбулися у Старому парку біля Пагорба слави, – пише ІНТБ.

Петро Гоч, віце-губернатор: «Немає жодних політичних прапорів, а є священники, є щира молитва в пам’ять про тих, хто поляг. І тільки тоді цей намис «Вічна пам’ять героям», який є на нашому Меморіалі, буде здійснюватись, коли ми будемо пам’ятати про той великий подвиг, який вони вчинили. Мільйони українців не дочекались матері синів, діти – батьків».

2,5 мільйони українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Цілком чи частково на території було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Сьогодні ще живих борців за незалежність влада практично не підтримує.

Олександр Голуб, голова Тернопільської обласної Організації ветеранів України: «У 2007 році ветерани зверталися до суду з виплатами до Дня Перемоги. На сьогоднішній день заборгованість області складає 12 мільйонів гривень. Це має виплатити управління праці. На сьогоднішній день ще жодної копійки не виплачено тим ветеранам, що подали до суду».

Вшанування пам’яті борців у Тернополі не пройшло гладко. Деякі з діячів міста вважають, що таким чином тернополяни підтримують іншу – окупаційну владу. Противник відзначення Дня вшанування пам’яті 28 жовтня Олександр Башта, який пересувається в інвалідному візку, виїхав перед присутніми.

Олександр Башта: «Кладіть (квіти. – ІНТБ) ви – нащадки напевно тих, хто вбивав наших українців, які справді боролися за незалежну Україну! Не сьогодні, не 27-го звільнили! І дайте мені право! Я в демократичній державі живу! Ви не маєте право мене забирати (звертається до охоронців громадського порялку. – ІНТБ). Так, давайте, ще киньте мене в болото!»

Петро Гоч, віце-губернатор: «Дуже погано, коли ми, по-перше, своїми діями і своїми вчинками спотворюємо історію. А по-друге – виховуємо покоління фанатиків, які замість того, щоб прийти і вклонитися, пробують завадити це зробити іншим людям».