Як позбутися квартири за п’ять хвилин

Жінка вже пережила одну спробу виселення. Вона заборгувала банку сто тисяч доларів – взяла їх перед кризою на бізнес і прогоріла. Держвиконавці увірвалися до помешкання, коли нікого не було вдома. “Вони поміняли замок, склали речі і були готові їх вивозити”.

Якщо у вас є борг, будьте обережні: відтепер у вас без попереджень можуть відібрати квартиру чи машину і абсолютно легально продати їх на торгах. Це дозволяють зміни до закону про виконавче провадження.

Нововведення, які діють уже тиждень, встигли охрестити такими, що захищають банки, заганяють у кут боржників і розв’язують руки державним виконавцям, інформує ЕП.

Доступ до тіла

Головний подарунок, який депутати зробили державним виконавцям, – це право доступу до всіх електронних баз даних, які стосуються майна боржника. Чиновники зможуть безкоштовно користуватися реєстрами БТІ, земельного кадастру, МРЕВ.

Це суттєво спростить роботу службовців. Раніше всі ці дані вони отримували, направляючи листи до різних організацій і чекаючи місяцями відповіді.

Крім того, у них автоматично відпадає необхідність зустрічатися з боржниками, аби визначити, на яке майно можна накласти арешт і конфіскувати. Тепер вони зможуть зробити це заочно. “Полювання” виконавця на майно спрощується ще й за рахунок того, що тепер кредитори самі можуть вказувати, яке майно стягувати.

Якщо боржник заявить, що готовий віддати за борги стару машину, чиновник може проігнорувати цю пропозицію і арештувати квартиру, якою зацікавився кредитор.

Державний виконавець навіть не зобов’язаний узгоджувати з боржником кожну процесуальну дію, як це було раніше. Тепер про те, що на майно “полює” виконавець, громадянин може дізнатися, у кращому випадку, коли це майно вже арештоване. В гіршому – коли його виставили на продаж або продали.

Киянин Григорій Сацюк на собі відчув особливості заочної роботи з державними виконавцями. У 2007 році чоловік купив авто в кредит. Перший рік сплачував вчасно. З настанням кризи захворів і втратив роботу. Про те, що банк через суд змусив його повернути позику, Сацюк дізнався тільки через рік після суду.

Якось посеред дороги його зупинили даїшники і забрали машину на штрафний майданчик. Виявилося, що державний виконавець наклав на авто арешт. Сам боржник запевняє: жодних дзвінків, попереджень або листів не отримував.

“Я не знав, що мною займається виконавча служба. Вони кажуть, що не могли мене знайти. А як мене не могли знайти, якщо в банку є всі мої дані: телефон, адреса. Вони просто знали, що є машина, і зробили свою справу”, – каже чоловік.

Машину Сацюка вартістю понад триста тисяч гривень виконавець продав за вдвічі меншу ціну. Відтак, борги в чоловіка до банку залишилися.

Квартира за безцінь

Уцінка майна – одна з неприємних новинок закону. Наприклад, арештована квартира виставляється на торги. Раніше, якщо протягом двох місяців її ніхто не купував, то на наступних торгах вартість знижувалася на 30%. Більше знижок не було.

Тепер законотворці додали ще один етап торгів. Якщо протягом місяця на квартиру знову не знайдеться покупець, то на третіх торгах вона подешевшає вдвічі.

“Така ситуація значно ускладнить позицію боржника. Він може залишитися з боргом, без майна і без житла”, – каже керівник антиколекторської компанії Сергій Середюк.

За словами юристів, ця норма стимулюватиме державних виконавців до зловживань. “Роблять перші та другі торги такими, що не відбулися, а на третіх майно купує зацікавлена особа”, – додає Середюк.

Схоже, підозри правника небезпідставні: із закону зникла норма про те, хто саме буде реалізовувати майно, яке стягується. Раніше організатора торгів визначали через тендер, проте в новій редакції закону цього нема. Для порівняння – тексти статей 61 і 62 старої і нової редакцій закону “Про виконавче провадження”.

Стаття 61, стара редакція

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині п’ятій статті 55 цього закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та комісійних засадах.

Стаття 62, нова редакція

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна – Міністерством юстиції України.

Карт-бланш для виконавців

Мінусом змін до закону є те, що він не тільки звужує права боржників, а ще й зменшує їх можливості із захисту. Зокрема, відтепер українцям буде важче боротися з правопорушеннями з боку державного виконавця.

Якщо раніше його дії можна було оскаржити у безпосередніх керівників районного, обласного та державного рівнів, то тепер – лише у суді.

“Весь цей комплекс заходів давав можливість боржникам, яким нема куди виселятися, жити у своїх квартирах і скаржитися тривалий час. Сьогодні такі права обмежені. Зрозуміло, що особи, житло яких знаходиться в іпотеці, позбудуться його значно швидше”, – розповідає юрист Ігор Слинько.

Мешканка міста Буча Ганна Фролова – одна з тих, щодо кого прогнози правника стали реальністю. Жінка вже пережила одну спробу виселення з дому.

Вона заборгувала банку майже сто тисяч доларів – взяла їх напередодні кризи на бізнес і прогоріла. Державні виконавці увірвалися до помешкання жінки без попереджень, коли господарів не було вдома. “Вони поміняли замок, зайшли в будинок без нас, склали всі речі і були готові їх вивозити”, – розповідає Фролова.

Тоді скарга на такі дії службовців врятувала родину. Тепер же, після змін до закону, жінка чекає на другий штурм оселі.

“Це дуже страшно, дуже боляче. Шкода, що уряд і судді не входять у положення людей. Вони не розуміють, що люди не платять не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть віддати цей кредит”, – скаржиться жінка.

Кредитору – все

Проте Мін’юст невблаганний. Там запевняють, що попередній закон занадто захищав боржників і геть їх розбестив. У відомстві радіють, що можливості скаржитися у боржників зменшилися, бо раніше “громадяни зловживали цим”.

“50% часу державного виконавця йшло на відписки за цими скаргами”, – каже директор Департаменту виконавчої служби Мін’юсту Геннадій Стадник. Головний виконавець країни пропонує ставитися суворіше до тих, хто завинив гроші.

“У багатьох країнах боржників навіть ув’язнюють. Вони сидять і відпрацьовують. У нас же кредитори без грошей, а боржники їздять на автомобілях”, – додає Стадник.

З одного боку, чиновник правий: взявся – плати. Проте недавній досвід показує, що державні виконавці не такі наполегливі та активні, і закон діє не так чітко, коли йдеться про стягування грошей не з громадян-боржників, а з банків-боржників.

Під приватними банками стояли і продовжують стояти великі черги вкладників, які не можуть повернути свої депозити. Чомусь у цих випадках державних виконавців не видно і не чути. Банки змогли захиститися, пославшись на кризу, а для громадянина закон не передбачає жодних форс-мажорних обставин.

Голова Спілки захисту прав вкладників та кредиторів Богдан Цимейко такі умови називає подвійними стандартами. Йому вже десять років один банк винен мільйон гривень. Чоловікові навіть вдалося відсудити свої гроші, але державний виконавець стягнути кошти не зміг. Завадила банківська таємниця.

Постраждалий зібрав в одну організацію понад триста таких людей, як він.

“Банк зробить все, щоб стягнути з громадянина борг, і для установи відкривається вся інформація про громадянина. Однак жоден громадянин не зможе отримати дані про банк, бо це “таємниця”, – обурюється Цимейко.

Постраждалий вкладник упевнений: новий закон захищає інтереси лише банкірів.

В Асоціації українських банків кажуть, що частина змін до документа – це їхні ідеї. “Безумовно, у нас проблема захисту прав кредиторів, тому ці положення покращують їх позицію”, – зізнається президент АУБ Олександр Сугоняко.

Банкіри пропонують не зупинятися на цих змінах до закону і йти далі – відкрити державним виконавцям доступ до бухгалтерського обліку підприємств. Мовляв, саме там є повна інформація про майновий стан юридичних осіб-боржників.

Однак правники не вірять, що зміни до закону вирішать усі проблеми. Якщо попередній закон захищав боржників, то нинішній – кредиторів, і він суттєво звужує права тих, хто завинив. А крайнощі – не найліпший вихід.