За комунальні борги відбиратимуть житло

У новій редакції закону є маса варіантів, як не допустити втрати житла, – каже Андрій Хічій.

Якщо борг за комунальні послуги перевищує десять мінімальних зарплат, тобто сьогодні це — 10 тис. грн, боржник може втратити житло.

Таку “можливість” українці отримали завдяки змінам до Закону “Про виконавче провадження”.

Втім, як переконують самі судові виконавці, до внесення змін, у редакції старого закону випадки відчуження майна через комунальні борги, траплялись украй рідко. Так, у Тернополі, як повідомили “20 хвилин”, такого ще не було.

— За мою багатолітню практику я не пам’ятаю такого випадку, аби відчуження майна проводили саме через комунальні борги, — пригадує начальник відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції Андрій Хічій. — Відчуження майна, житла проводили у випадку кредитних та іпотечних заборгованостей, відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Окрім того, як він каже, за житло, у разі боргу, беруться чи не в останню чергу.

Для боржників – маса шляхів вирішити проблему

Зміни, внесені до Закону “Про виконавче провадження”, набрали чинність ще 9 березня 2011 р. Стара редакція Закону діяла з 1999 р.

Відтак, згідно із законодавством, державний виконавець може застосовувати стягнення до єдиного житла боржника в тому випадку, якщо сума стягнення перевищує 10 мінімальних зарплат.

— Хочу сказати, що той же закон дозволяє боржнику не допустити самого факту відчуження майна, житла, — пояснює пан Хічій. — Адже у ньому збережено право сторони на добровільне виконання рішення. На це йому державний виконавець зобов’язаний дати термін до семи днів.

Якщо ж сторона подала апеляцію, як наголошує фахівець, і суд її прийняв та поновив терміни апеляційного оскарження, державний виконавець зобов’язаний повернути виконавчий документ до суду. Знову ж таки у боржника тоді з’являється час для погашення боргу.

Окрім часу для самостійного виконання, у боржників ще є кілька способів не втратити майно.

Йдеться зокрема про розстрочку — узгодження у судовому порядку термінів виплати боргу та розміру суми, погодженої між боржником і стягувачем, а також відстрочку та мирові угоди.

— Тобто, якщо є щось із вище перерахованого, — то виконавець не вчиняє абсолютно жодних дій задля відчуження майна, — продовжує пан Хічій. — Якщо, наприклад, є мирова угода, то вона стає підставою для виконавця закінчити виконавче провадження.

Боржник має поінформувати виконавця

Ще одним із моментів, які допомагають вирішити питання боргу ще до відчуження житла, є власне почерговість стягнення на майно.

— Перед тим, як почати стягнення на житло за умов боргу за послуги у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, державний виконавець повинен зібрати інформацію про прибутки боржника, — продовжує фахівець. — Пересвідчитись, чи працює боржник, чи має доходи з підприємницької діяльності, рахунки у фінансових та банкових установах, чи отримує стипендію, пенсію, інші виплати. Якщо є такі доходи, то стягнення проводять з них.

Можливе відчуження й речей побутового вжитку, транспортних засобів, акцій товариства. Також боржник може написати заяву про наявність його майна або коштів у третіх осіб, зауважує пан Хічій.

— Загалом закон стверджує, що боржник зобов’язаний повідомляти виконавця про своє місце роботи, про прибутки, — пояснює фахівець. — Але з власного досвіду кажу, що боржники нас інформують рідко. Загалом такі випадки — одиничні.

Врешті, місцеві боржники, як зауважує пан Хічій, дуже рідко бувають законопослушними. А тому й їхні дії можуть призвести до таких наслідків як відчуження житла.

— Тож я рекомендував би нашим громадянам добровільно забезпечувати виконання рішень судів, — зазначає Андрій Хічій. — Оскільки в іншому випадку з боржника стягують і виконавчий збір до Держбюджету, а також витрати, понесені на організацію виконання виконавчого провадження.