Що сталось 28 жовтня біля МВС – погляд тернополянина

Про події біля МВС 28 жовтня 2013р.

Міністр внутрішніх справ України В. Захарченко втік від народних депутатів-свободівців. Піджав хвісто не тільки міністр, але й підлеглі, закривши міністерство на ключ. Незважаючи на вимогами народних депутатів «правоохоронці?» ,навіть, відмовлялись представитись чим порушували Закон України «Про міліцію» та «Про статус народного депутата України».

Невдовзі, після нетривалої штовханини, котра виникла з появою спецпідрозділу «Беркут» пластикові вхідні двері у міністерство не витримавши тиску – відчинилась. Проте, після того як двері були відчинені уповноважений представник МВС відмовлявся пропускати народних депутатів від ВО «Свобода» в середину до заступника міністра.

Отримавши доручення своїх виборців, попри перешкоди, народні депутати рушили до Віктора Ратушняка – заступника відсутнього міністра.

Під час перемов нардепів із заступником міністра ВМС, В. Ратушняк пообіцяв розібратись з наболілою проблемою, тобто зі свавіллям міліції під час наради з начальниками управлінь і відомств, яке зі слів заступника відбудеться 30 жовтня. Також заступник заручився вжити заходів проти винних, які перешкоджали народним депутатам потрапити на засідання Київської міської ради та тих хто надав розпорядження зачинити вхідні двері МВС перед народними депутатами України…

Виходячи із будівлі МВС народний депутат свободівець зірвав і розтоптав портрет одного із колишніх міністрів МВС України Всеволода Балицького. В. Балицький – один із організатор Голодомору в Україні у 1932-1933 рр. він був уповноваженим УҐПУ в Україні з завданням “безумовно виконати план хлібозаготівель”. В середині подвір’я МВС на дошці пошани немає Героїв України, лише кати українського народу. Стають всі крапки над «і», – правоохоронна система узурпована спадкоємцями катів українського народу, які досі поклоняються своїм наставникам (катам українського народу).

P.S. Приймальня заступника міністра оформлена небідно, дорогі меблі,  декорації та аксесуари – все за людські гроші, а вони їх кийками…

Костянтин Красовський