Петро Ландяк: «Що відбувається насправді, знає лише кілька відсотків людей»

Про становище Тернополя в процесі реформи децентралізації, конфлікт у парку Національного відродження, атмосферу в міській раді, новий опалювальний сезон, прийдешні вибори президента та інше «Погляд» поспілкувався із головою Тернопільської обласної організації партії «Громадянська позиція», депутатом міської ради, членом комісії з питань житлово-комунального господарства, екології, надзвичайних ситуацій, енергозабезпечення та енергоефективності Петром Ландяком.

– Для початку хочеться почути вашу позицію про об’єднання територіальних громад, що зараз на часі. Ви «за» чи «проти»?

– Я не одобрюю існуючі  схеми і процедури об’єднання. Це все дуже схоже на радянський підхід: обласна влада виконує команди зверху і рапортує про перевиконання. Тоді як, центральна влада досі концептуально не відповіла, для чого розпочала кампанію створення об’єднаних територіальних  громад, яку проблему хоче цим вирішити – бо це ключові питання. Натомість керівництво держави озвучує декларативні речі, які вважаю  маніпулятивними, штучними і які носять оманливий характер. Адже що каже влада: ви створите  об’єднану громаду і у вас з’являться гроші, а звичайна сільська рада грошей не матиме. Невже після створення ОТГ водночас запрацює безліч фірм на цій території? Що насправді, і чому цей процес відбувається знає лише кілька відсотків людей.

– То в чому полягає секрет маніпуляції?

– Із 1 січня 2015р. влада забрала податок на доходи фізичних осіб з бюджетів сільських рад,  це біля  60% його збору, а  об’єднаним територіальним громадам залишила цей  податок. Тобто штучно в одних гроші забрали, а іншим дали. Хоча податок на доходи був споконвічним податком місцевих бюджетів. Маємо штучно створені проблеми одним і надання переваги іншим, щоб стимулювати  процес об’єднання.

Я вважаю, що в законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і в критеріях, за якими вони створюються, – немає логіки. Засади місцевого самоврядування добре працюють знизу: наприклад, у Франції є 34 тисячі територіальних громад, у Німеччині, яка вдвічі більша за чисельністю населення за Україну, – 14 000, в Іспанії та Італії по 8 тисяч ОТГ.

– Тобто, ви маєте на увазі, що в нас завеликі громади?
– Згідно з тою методикою, яку затвердив Кабмін, ми створюємо  райони, а не громади. Спочатку в Тернопільській області мало бути 26 громад, ОТГ мали бути на базі м. Монастириська, методом перейменування   району в громаду. Так само мали вдіяти в Підгаєцькому, Бережанському, Шумському, Лановецькому районах. У моєму рідному Заліщицькому районі мало бути дві так званих громади – Товстенська і Заліщицька. Переконаний, ОТГ із 29 сіл це – не громада, це звичайний район. Чи може жити принцип самоуправління у так званій громаді з 29 сіл? Не може! Громада повинна бути меншою і  мати визначені державою делеговані повноваження. Не розумію, для чого освіту і медицину переводити в обов’язки громади?

– Що ж треба робити, яка ваша версія?

– Потрібно робити невеликі громади. Наприклад, у моєму Заліщицькому районі недавно на базі чотирьох сільських рад створили Дорогичівську громаду, там і колись була одна сільська рада із чотирьох сіл. Це якраз є  ідеальний варіант для ОТГ.

На мою думку, в умовах, коли населення в країні стало менше, оптимальна громада має складатися з 4, 5 чи 6 сіл – на невеликій спільній території, де люди знають один одного, можуть розпоряджатися майном, землею, вони це зроблять максимально ефективно і з інтересом для мешканців своїх сіл.

Однак я переконаний, що  освітою і медициною повинен займатися районний відділ. У такий спосіб можна залучити  більш кваліфіковані кадри для цих галузей.

Ще одне,  в  громаді з 29 сіл, де з кожного села по два депутати – чи вони  зможуть вони захистити інтереси своїх сіл? Ні, не зможуть.

А собака зарита тут: уже впродовж трьох років під сукном лежать зміни до Конституції, які передбачають ліквідацію районних і обласних адміністрацій. Замість них має бути префект. Якщо раніше функцію нагляду за законністю здійснювала  прокуратура, зараз вона в підвішеному стані. Саме префекту хочуть надати функцію нагляду, він тоді зможе зупиняти рішення органу місцевого самоврядування, а тут уже зовсім не «пахне» демократією. Префект буде мати право не тільки зупинити будь-яке рішення міської ради, селищної чи сільської рад, а й навіть матиме право дати пропозицію Президенту, аби призначити перевибори, тобто зупинити легітимність органу місцевого самоврядування. Уся влада стає жорстко централізованою – на цьому й закінчується місцеве самоврядування.

– Як щодо міста Тернопіль?

– Має бути стратегічна програма розвитку міста Тернопіль. Вона може  розроблятися владою міста, області, громадськістю. Ця програма мала б  показати, як би мала розвиватись  громада, виходячи з територіального розташування міста, кадрових і наукових ресурсів, інфраструктури, виробничих потужностей. Тоді ми би розуміли, куди і як треба рухатись. Аж після цього треба розробляти перспективний план області щодо створення громад. Але цього нема, натомість «латаємо стару сорочку» і то  для галочки.

 Зазначу, що таке важливе питання на сесії міської ради жодного разу не розглядалося, міський голова не інформував про своє бачення, хоча мав би презентувати депутатам бодай проект. Не було «А», не може бути і «Б».

– Як ви вважаєте, які села мали б увійти до Тернопільської ОТГ?

– Як  мешканець Тернополя, вважаю, що найкраще, якби до міста відійшли крім села Малашівці, де розташоване сміттєзвалище Тернополя, також села, які пролягають на водогоні – Чистилів, Плотича, Івачів, Прошова. Це стратегічні рішення, ми повинні робити все, аби часом не було спекуляцій чи  блокування з водозабором.

У другій частині інтерв’ю читайте позицію Петра Ландяка щодо конфлікту в парку Національного відродження, про атмосферу в міській раді, новий опалювальний сезон. У третій — відповіді про особисте.