У пам’ять про Ігоря Ґерету, – археологічний музей під відкритим небом хочуть створити на Тернопільщині

Про Ігоря Ґерету, його життя, побут, роботу, його мрію йшлося на краєзнавчих читаннях “Ігор Ґерета – археолог зі світовим ім’ям” у обласній бібліотеці для молоді, що на Новому світі (вул.Нечая,29). Днями мистецтвознавцю, історику, поету, громадському діячеві було би 80 років.

Життєві історії, комічні випадки, яким він був у побуті – все це пригадували на зустрічі в бібліотеці тернополяни, яким пощастило знати Ігоря Ґерету. Його послідовники озвучили кілька ідей, які не вдалося реалізувати за життя Ігорю Ґереті. Одна з них – створення археологічного музею у селі Чернелеві-Руському Тернопільського району. Саме там Ігор Ґерета розкопав найбільшу кількість поховань черняхівської культури.

 –Я був тоді в 7-му класі, коли в наше село приїхали археологи. Рівно 45 років тому розпочалися там розкопки, – пригадує історик Богдан Строцень. –Приїзд археологів був надзвичайною подією для всього нашого села. Особливо всіх заінтригував вигляд двометрового чоловіка, яким був Ігор Ґерета. Тоді він вже мав вагу понад 100 кілограмів, носив довге волосся та бороду, якої в той час ніхто не носив. Коли він запитав, хто хоче заробити 2 рубля, я погодився. На той час то були гарні гроші… Після цих розкопок я зацікавився археологією і досі займаюсь нею.

Археолог дуже легко знаходив спільну мову як з дорослими, так із дітьми.

• Якось він запитав нас, дітей, де ми граємо футбол. Відповіли, що на пасовиську, – продовжує Богдан Стронець. – Хлопчаки весь вечір обговорювали те, як мають обіграти дядька. Але нам не вдалося виграти. Здоровань, незважаючи на свою велику вагу, чудово грав у футбол! Знаю, що і танцював він легко і гарно.

Особливою рисою Ігоря  Ґерети було вміння об’єднувати навколо себе людей.

• Біля нього було дуже комфортно. Він доброзичливо відносився до кожного, – каже науковий працівник обласного краєзнавчого музею Тамара Ковальчук.- Це людина енциклопедичних знань, його середовищем були художники, поети, науковці. Найголовніше, він вмів гуртувати людей, допомагати, підтримувати.

У побуті Ігор Ґерета був дуже невибагливим.

• Коли я прийшла працювали у краєзнавчий музей, зрозуміла, що Ігор Петрович дуже зайнята людина, тому треба йому допомогти із порядком на столі, – пригадує заступник директора інспекції охорони пам’яток історії та культури Людмила Строцень. – Однак складені папки та папери на столі його шокували, він вигукнув: “Мілю, ти мене знищила!”Я зрозуміла, що в цьому творчому безладі, серед купи папок та горнят, він творив свій світ.

Чимало ідей Ігоря Ґерети залишилися нереалізованими. Його послідовники продовжують працювати над ними.

• Найбільше його досягнення, яким він популяризував Тернопільщину, були розкопки могильника черняхівської культури у Чернелеві-Руському, – пояснює археолог Богдан Строцень. – Матеріали з цього могильника мають європейське значення, вони експонувалися на Міжнародній виставці в Німеччині. У селі Чернелеві-Руському  Ґерета розпочав створювати перший археологічний музей. Ми продовжуємо його справу. Є місце під музей, є проектно-кошторисна документація, є розрахунки. Не один рік ми піднімаємо цю тему. Наступного року будемо знову подавати проект на спорудження археологічного музею. Сподіваюсь, що нам таки вдасться відкрити музей під відкритим небом.

Для довідки.

Ігор Ґерета народився 25 вересня 1938 року в селі Скоморохи Тернопільського району Тернопільської області. Помер 5 червня 2002 року. Ігор Ґерета написав понад 120 розвідок й статей, які надруковані в енциклопедіях, збірниках та періодичних виданнях України, Канади, Польщі, Словаччини, Росії, та Сербії. Він видав понад 30 книжок, співавтор трьох академічних досліджень про археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині.  Свої літературні здобутки в 1997 році видав у збірці “Скибка неба”.