Величний костел у Великому Ходачкові на Тернопільщині

Почну з поради. Маєте нагоду — їдьте дивитись костели у пору, коли сонце сідає. «Золоті» години не тільки найбільш сприяють фотографуванню, а й комфортному огляданню. Сонце не смалить, а турботливо й ніжно освітлює, занурюючи все у рожево-червоні тони; тіні лягають ніжно та тендітно.

Цього разу мені пощастило потрапити у такий благословенний час до костелу Діви Марії у Великому Ходачкові, що в Козівському районі. До речі, цей храм я вже оглядала, але восени, тому цікаво було порівняти, як сезон впливає на сприйняття. Можу сказати із впевненістю, що восени легше пробратись у всередину костелу (а зробити це варто), бо зараз вхід заблокований густою зелениною, а всередині розрісся стихійний сад. Ще з одного прикметного, природного, — гніздо бузьків на вершечку однієї зі стін. У костелу начисто нема даху, тому це дивне відчуття — перебувати у будівлі та водночас просто неба, бачити купу зелені серед стін, а ще поєднайте це з тим, що деякі елементи, котрі говорять про культове призначення споруди? збереглись.

Вечірнє сонце мандрує стрілчастими склепіннями, підсвічує аркади, кидає тіні від того, що лишись від вітражів. Запустіння тут чується гостро, так само й те, що це творіння рук людських уже більше належить природі, ніж людям.

Інакше все виглядає ззовні — храм зберігає величність та декоративні елементи. Просто перед входом ростуть здоровенні (і думаю, старезні каштани). Особливо мені подобається тутешній вхідний портал, оздоблений двома колонами із кам’яними акротеріями, з колон облетів тиньк і оголилась цегла — те, як акуратно вона поскладана, мене зачаровує. Зверху — монограма Христос Спаситель. По бокам вежі-каплиці, з витонченими дашками.

Цікаво, що костел відносно молодий. Самостійну католицьку парафію у селі було засновано 1925 року, тоді ж заклали новий костел, через брак коштів, будівництво затягнулося до 1934 року, але костел Діви Марії так повністю і не завершили до Другої світової війни. Після неї тут спершу облаштували школу-майстерню трактористів, потім зерновий склад, а відтак склад мінеральних добрив.

Анна Золотнюк.