Тернопільські студенти перші у Міжнародному конкурсі

Днями команда магістрів історичного факультету ТНПУ ім.В.Гнатюка повернулися з  Міжнародного студентського турніру з історії, де у наполегливій боротьбі вибороли перше місце. 

Зауважимо, що наші історики не вперше беруть участь у цьому конкурсі. Так, минулого року  команда історичного факультету ТНПУ ім.В.Гнатюка посіла почесне друге місце. Цьогоріч честь історичного факультету відстоювали Абдурашитова Ельданіє, Куцик Руслан та Прийдун Степан. Переможці повернулися з Києва, сповнені яскравих вражень та приємних емоцій, і з радістю розповіли  про цікаві моменти конкурсу

– Такий фаховий конкурс для істориків на базі Київського університету ім. Бориса Грінченка (Інститут суспільства) проводиться вже втретє, – каже Руслан Куцик, – але спочатку він мав статус всеукраїнського. Проте ініціатива виявилася вдалою, і цього року конкурс став міжнародним. Разом з нами змагалися 34 українські команди.

      –  На жаль, через події в країні на конкурс не змогли приїхати деякі іноземні команди, проте вони надіслали відеовітання, – уточнює Ельданіє Абдурашитова. – Дуже приємно було почути слова заохочення і підтримки від істориків з Грузії, Німеччини, Білорусі, Ізраїлю. Особливо зворушливо було почути «Слава Україні!» від учасника з Маріуполя.

– Цей конкурс навіть цікавіший, ніж олімпіада з історії,  – запевняє Степан Прийдун. – Основна відмінність – усні виступи, під час яких проявляються ораторські здібності, вміння аргументовано відстоювати свою думку, вести полеміку.

– Кожна команда виступала в різних ролях – і доповідача, і опонента, і рецензента, – пояснює Руслан. – Ввечері, о 18-20.00 ми отримували чотири завдання, і на ранок  вже були сповнені ідей, озброєні аргументами, готові вести дискусію. Важливо було продемонструвати вміння працювати в команді, обмінюватися думками, просувати ідеї, аналізувати роботу конкурентів.

– За правилами турніру ми могли користуватися фондами бібліотеки, інтернет-ресурсами, консультуватися, – додає Степан. – Дуже вдячні за цінні поради Ярославу Петровичу Секо, завдяки йому ми відчували і дистанційну підтримку нашого факультету.

Як розповіла Ельданіє (до речі, дівчина перевелася в ТНПУ ім.В.Гнатюка навесні з  Криму і чудово спілкується українською), на конкурсі наперед було заготовлено 15  тем з всесвітньої історії, акцент робився на середньовіччі та стародавній історії. Оскільки іноземні команди не  змогли приїхати, у фіналі конкурсу додали також питання з історії України (зокрема, значення і наслідків для України Першої світової війни). Усі завдання мали проблемно-аналітичний характер, вимагали вміння аналізувати, користуватися методологічним апаратом, виокремлювати аналоги подій і робити висновки. Окремі питання були присвячені процесам євроінтеграції, національної еліти, національної ідеї; ці проблеми актуальні й зараз, тому проводилися яскраві паралелі до сучасності.

На турнірі були представлені справді сильні команди, і коли у фінальному поєдинку зійшлися представники Національного університету «Києво-Могилянська академія», Уманського державного педагогічного університету ім.П.Тичини та ТНПУ ім.В.Гнатюка, наші учасники були приємно вражені щирою підтримкою не лише конкурсантів, а й членів журі.

Цей раунд приніс нашій команді не лише загальне визнання і статуетку «Ніка» як символ перемоги. Кожний  з переможців отримав відповідний сертифікат, грамоту та цінний подарунок – планшет. А книгу – подарункове видання, присвячене видатним місцям України, наші історики передали в наукову бібліотеку університету.

Магістранти відзначають також гарну організацію конкурсу та напрочуд дружню, творчу атмосферу. Під час турніру відбувся круглий стіл «Цивілізаційний вибір України: історична ретроспектива», учасники переглянули виставу студентського театру Інституту суспільства «Борисфен», отримали можливість за декілька днів встановити контакти з науковими товариствами інших вишів,  і ще раз переконалися, що Україна – єдина.

Єдине, про що жаліють наші співрозмовники, – це те, що наступного року, за умовами турніру, вони вже не зможуть стати його учасниками. Натомість вони висловлюють готовність допомогти у підготовці до турніру своїм наступникам.