Тернопільський кінотеатр «Палац кіно» «всихається»

Так приміщення загальною площею 1071,4 кв. м, що перебуває в комунальній власності міськради, поволі розпродують та віддають в оренду.

Віддають «з ремонтом»

Ось нещодавно на засіданні виконкому чиновники міськради прийняли рішення оголосити конкурс на право оренди об’єктів комунальної власності. Мова йде про два приміщення площею 129,2 та ще 53,4 кв. м (у тому числі 23,3 кв.м спільного користування), що знаходяться на другому поверсі кінотеатру.

– Приміщення самого кінотеатру дуже старе. Ще в 70-80-х роках там, на другому поверсі, працювало кафе. За деякий час воно знищилось і те крило повністю закрили. Воно перетворилось на руїни. Міська рада виділила коштина ремонтні роботи в тому приміщенні. Ми його полагодили і тепер здаємо в оренду. Бо, зрозумійте ж самі, відновити кафе на другому поверсі себе не виправдає, ще й вхід із подвір’я. Але я вам відверто кажу: останнім часом воно просто не використовувалось. Проте я хоч і місцева, але не можу пригадати за свого дитинства, щоб кафе там діяло. Але коли прийшла на роботу, то «по залишках» побачила, що там було кафе,- каже директор КП «Палац кіно»ТетянаХоміцька.

За словами пані Тетяни, ті приміщення й так «пропадали» без діла, а тепер хоч приноситимуть таку-сяку копійку до бюджету. До речі, з приводу грошей. Згідно зі звітом про оцінку майна (без ПДВ), вартість оренди 53,4 кв. м на місяць становить 2660,4 грн., а 129,2 кв. м – 7494,12 грн.

У міськраді не полінувались порахувати також, скільки вартують ці нежитлові приміщення. Так, згідно з висновком про вартість майна, ринкова ціна нежитлового приміщення загальною площею 53,4 кв. мскладає 186 тис. грн.  Що ж стосується 129,2 кв. м, то воно вартує понад 500 тис. грн. Наші журналісти отримали дані з документів про оцінку, що проводилась у грудні 2015 року. Оскільки від того часу ще не минуло 12 місяців, то показники можна вважати актуальними і до сьогодні.

Іншими словами, два приміщення щомісяця будуть приносити до головної казни Тернополя понад 10 тис. грн. Та чи довго?Адже це вже не вперше, коли міськрада оголошує конкурс на право оренди в деяких приміщеннях «Палацу кіно». І, судячи з попереднього досвіду, довго тішитись, на перший погляд, вигідною орендою городянам не доведеться.

Прокуратура – на боці громади

Нагадаємо, 21 листопада 2012 року виконком Тернопільської міської ради прийняв рішення про передачу в оренду приміщення першого поверху «Палацу кіно» за адресоювул. Франка, 8 під заклад громадського харчування. Кому саме віддати майно, як зазначалося, вирішували на основі конкурсу. Тож майже 200 квадратів орендував підприємець Андрій Лучка. Разом з приміщенням «Палацу…» він отримав ще й гараж площею 31 кв. м, який мав використовувати як складське приміщення. «Номер один» свого часу повідомляла, що розмір орендної плати за гараж становив тоді 1034 грн., а за перший поверх  приміщення комунального підприємства – 6319 грн. у місяць. Тобто виходить, що за метр приміщення у центрі міста орендар платив трохи більше, ніж 30 гривень. Навіть на той час сума виглядала надто низькою, але за логікою виходить, що інші учасники конкурсу мали б пропонувати ще менше…

Цікаво, що після того, як пана Лучку визнали переможцем конкурсу, з’явився ще один підприємець, який скаржився на те, що також хотів орендувати це приміщення, але міськрада відмовилась розглядати його заяву. Обурений підприємець навіть звернувся до суду в пошуках справедливості, однак поки тривала судова тяганина, рішенням ТМР від 22 березня 2013 р. оперативно комунальне майно віддали на приватизацію шляхом викупу. Покупцем став той самий підприємець, який орендував площу під заклад громадського харчування, – Андрій Лучка. Йому дозволили викупити і гараж.

Тож приміщення продали. І 29 квітня 2013 року між підприємцем і управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна ТМР було укладено договір купівлі-продажу щодо приміщення загальною площею 195,2 м кв. Вартість майна склала 970 284 гривні.

Тоді здавалося, що, попри заяви інших підприємців, які мали види на комунальне майно, попри, здавалося б, мізерну ціну приміщення, дороги назад не буде. Але! В цю історію втрутилась прокуратура, яка подала позов на міську раду Тернополя до Господарського суду, аби останній визнав договір-купівлі продажу недійсним і зобов’язав Андрія Лучку повернути міськраді приміщення.

Суд тоді став на бік прокуратури, але міськрада не погодилася з цим рішенням і подала апеляцію. Та навіть там міськрада не змогли довести свою правоту, і суд зобов’язав повернути до комунальної власності м. Тернополя приміщення на вул. Івана Франка,8 (про це свідчить рішення Львівського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2015 р.).

Ба більше! Як повідомили нашим журналістам у прокуратурі Тернополя, на апеляції ця справа не завершилась. Міська рада в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна подала ще й касацію. Однак і тут невдача. Постановою Вищого господарського суду України (від 13 травня 2016 року) касаційну скаргу Управління залишили без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду (від 31.08.2015)- без змін.

У міськраді не знають, чиї 195,2 кв.м

Фактично, після цього ті 195,2 кв.м. уцивілізованій країні мали б одразу повернутись у власність громади. Для цього ж бо є всі законні підстави. Однак чиновники міськради досі чомусь не можуть сказати, чиє врешті-решт це приміщення.

Зокрема, в телефонній розмові директор КП «Палац кіно» ТетянаХоміцька на запитання, щодо ситуації з приміщенням, яке здавали в оренду (ті 195,2 кв. м), відповіді так і не надала, посилаючись на те, що не надає такої інформації по телефону. Та й зустрічатися з нами не хотіла, хоча до цього люб’язно ділилася тим, як «колись маленькою ходила на мультики в «Палац кіно».

Плутається у «свідченнях» і Володимир Мединський – начальник управління обліку та контролю за використанням комунального майна. За його словами, щоб дізнатись, у комунальній власності ті приміщення чи ні, потрібно сходити у «Палац кіно» й оцінити ситуацію.

– Напишіть письмовий запит, що вас конкретно цікавить, бо цим питанням займались ми, КП «Палац кіно» та міська рада. Всі три організації, – каже пан Мединський.

На запитання «Скажіть прямо: продане приміщення площею у 195,2 кв. м чи ні?» пан Володимир спочатку відповів ствердно: «Так, воно продане в 2014 році». Потім же почались незрозумілі маневри. Особливо після згадки про позов прокуратури.

– Тобто суди досі тривають, однак приміщення продано?- запитав наш журналіст.

– Ні, тоді вона (вочевидь, апеляція від міськради – авт.) була програна. Я не знаю, хто там і що…Чим закінчаться суди…Ще сьогодні воно (приміщення на 195,2 кв.м– авт.) не рахується у комунальній власності. Я повинен з’ясувати. Директор КП «Палац кіно» має подивитися там з нашими юристами в міській раді,- пояснює пан Володимир.

За словами начальника комунального управління, потрібно піти на вул. Франка,8 й оглянути приміщення.

-У мене тисячі приміщень. Думаєте, я за всі маю пам’ятати? Ще й за 2014 рік. Я там пам’ятаю, що з ним коїться? За документами я не маю нічого! Я ж не знаю, що там робиться: може, якісь суди чи прокуратура щось змінили. Пишіть запит,- обурюється головний «комунальник» міста.

Журналісти «Номер один» обов’язково направлять інформаційні запити пану Мединському, однак варто наголосити, що такі речі у начальника управління мали б лежати під рукою, занесені в спеціальну базу. Тим паче, що мова йде про немалий об’єкт у самому центрі Тернополя, за яке саме вище згадане управління «віддувалось» у суді…

Продали двічі?

Ми зрозуміли, чому пан Мединський спочатку ствердно відповів, що майно давно продане, а потім почав відхрещуватись запитами. Річ у тім, що ті 195,2 кв. м(попри рішення судів) уже не лише продані, а й перепродані і навіть здані в оренду до 2018 року. Другим щасливим власником (після пана Лучки) даного приміщення став М. Гумен. Той самий Гумен, який був керівником ПТ «Максима» – відомої охоронної фірми, яку пов’язують безпосередньо з міським головою Тернополя.

Виникає логічне запитання: як попри те, що є рішення суду апеляційної інстанції про повернення 195,2 кв.м цього приміщення у комунальну власність (справа №921/384/15-г/3), воно використовується вже як приватне? Крім того, оголошень про намір передати ці приміщення в оренду з моменту вступу в законну силу рішення суду не було.

Та цікаво ось що. Пан Гумен надав «свої» 195,2 квадрати в оренду не будь-кому, а  ТОВ «Роял Контракт». Тій самій охоронній фірмі, з якою міська рада Тернополя уклала договір на охоронну діяльність. Можна тільки припустити, що все це було сплановано від початку. Знову ж таки, за дивним збігом обставин,засновником цього ТОВ є Тарас Аркуша, який,поза тим, є ще й засновником обласної громадської організації «Федерація панкратіону Тернопільської області». Тієї ж самої ГО, де керівником, згідно зі статутом, офіційно рахується Володимир Камінський – екс-заступник міського голови Сергія Надала, якого в минулому році з усіма «почестями» підозрювали у отриманні хабара у розмірі 217 тис. грн.

Переповідати цю історію ми не будемо. Тоді чи не весь Тернопіль «гудів» з цього приводу. Наші журналісти також неодноразово про це писали. Нагадаємо лише, що тоді Генеральна прокуратура чомусь перекваліфікувала статтю, за якою затримували екс-заступника, із жорсткої на слабшу. Так замість кількох років за гратами з конфіскацію майна пан Володимир обійшовся штрафом, щиросердечним зізнанням та, вочевидь, легким переляком.

Так, працювати в міській раді Тернополя пану Володимиру не дали, однак, судячи з усіх вищенаведених збігів, без роботи чоловік не залишився.

До речі, першого власника тих 195,2 кв.м також пов’язували з горе-екс-заступником, мовляв, вони між собою були кумами. А приміщення чоловік перепродав, аби «заплутати» прокуратуру. Адже зараз, щоб повернути у комунальну власність майже 200 квадратів, потрібно скасовувати одразу два договори купівлі-продажу.

Можемо лише висунути гіпотезу про те, що ті 129,2 кв. м та 53,4 кв.м, які зараз хочуть здати в оренду, через кілька місяців за вже звичною схемою продадуть так само, як і в далекому 2014 продали 195,2 кв.м.

Єдине, що можемо пообіцяти нашим читачам, так це уважно слідкувати за перебігом конкурсу. Є підозра, що переможцями його стануть люди, вже згадані у цій публікації. Хоча навіть якщо прокуратура знову знайде порушення, немає гарантії, що її почують…

Тим більше, що місцева прокуратура останнім часом зайнята власними корупційними скандалами…

 

Тетяна Колеснік, Номер Один