Три мисткині у пошуках власного Я. У тернопільській галереї презентують нову виставку

Завтра, 3 жовтня, у тернопільській галереї «Бункермуз» відкриється виставка київських мисткинь Євгенії Антонової, Ольги Антонової та Альони Шибунової «Форма відчуттів».

Проєкт ставить перед глядачем запитання: «Як віднайти власне Я в сучасній множинності ідей, ідентичностей, ідеологій?» Мискині не мають універсальної відповіді, проте пропонують подивитись на три шляхи до себе справжнього/ї. 

Про виставку, співпрацю й синергію я поговорила із Євгенією Антоновою. Співрозмовниця народилась в Києві, де живе та працює. Закінчила столичні національні університети — торгово-економічному й технології та дизайну. Академічний малюнок і живопис опановувала в майстерні М. Шаповаленко та В. Лубенського. Після закінчення Школи сучасного мистецтва була учасницею артгрупи Light, чиїм наставником був Мирослав Вайда.

У творах Євгенія Антонова використовує особистий досвід. Її проєкт для виставки «Форма відчуттів» — живопис на склі — це спроба повернення до глибинного начала. Мисткиня розмірковує на тему кольору та простору. Одне з питань, яке вона досліджує — що буде, коли позбавитись візуального шуму та перетворити всі зображення у форму абстрактної плями.

— Як виникла ідея створити виставку, де ви троє були би співавторками?

— Досить тривалий час ми працювали в одній майстерні, де окрім роботи, розмовляли про мистецтво, зустрічались з іншими митцями, раділи успіхам, підтримували одна одну. З часом ми помітили, що наші роботи співзвучні, ми експериментували, створюючи спільні експозиції. Тобто ідея створити спільний проєкт виникла досить органічно, сама по собі, як результат нашої роботи.

— Для глядачів це нагода розглянути тему у різну «оптику». А чим для вас цікавий досвід спільної роботи?

— Ми також дивимося на тему під іншим кутом — ширше, ніж дивилися б окремо. Коли занурюєшся у власну працю та власні рефлексії на певну тему, то іноді концентруєшся на чомусь одному, тому буває складно рухатися далі. А коли розумієш, що твої колеги працюють з тією ж проблемою або схожою тематикою, то можна спробувати побачити світ їх очима, відчути інші матеріали або форми. Взагалі робота митця часто є досить самотньою. Тому приємно працювати з іншими та обмінюватися думками й поглядами на мистецтво.

— Як створювались проєкти?

— Кожна з нас починає створювати свій проєкт інтуїтивно, рефлексуючи на власний досвід. А вже потім, під час роботи, з’являються відповіді на запитання чому такий матеріал і форма, після вибудовується концепція. Так вийшло із «Формою відчуттів» — спершу роботи об’єднались в спільну експозицію. А оскільки ми працюємо зі схожими темами, тому не було конфлікту між візуальною частиною та ідеєю.  

— Очевидно, твори кожної із вас мають різний вигляд, коли експоновані самі, й коли опиняються в оточенні робіт інших. Розкажіть, як на вашу думку, впливає на них це сусідство?

— Наші роботи є досить контрастними за кольором і формою, а контраст, як відомо, одне з найсильніших засобів художньої мови. І це допомагає розкрити ідею глибше, а роботи в експозиції отримують нову виразність та доповнюють одна одну.

Запитувала Анна Золотнюк.

Фото надані Євгенією Антоновою.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *