Колишній ветеринар Ярослава Сливка з Бережан вже шість років вирощує унікальні свині

Фото з газети “Сільський господар плюс”.

Жінка каже, що вигіднішої породи годі шукати. Тварини всеїдні, невибагливі, не хворіють і, що найголовніше, плодовиті. «А м’ясо їхнє – справжній делікатес! – каже господиня. – Соковите, солодкувате і без холестерину».

Разом із чоловіком Богданом пані Ярослава у своєму господарстві утримує корову, кури, качки, кролі та індокачки. Шість років тому розводила ще й звичайних білих свиней. Але якось до рук жінки потрапила газета, в якій один господар ділився досвідом утримання «в’єтнамок». Вирішила й собі спробувати. Тепер каже, ніяких білих свиней, лише – в’єтнамські.

– Цих тварин насамперед вигідно розводити тому, що вони не хворіють, їх не треба щеплювати, їдять мало і не вибагливі у харчах, – розповідає Ярослава Сливка. – Для них головне – трава: влітку – різнотрав’я чи бур’яни з городу, а взимку – сіно та люцерна. Годуємо двічі на день. Каші їм не варимо і муку не запарюємо, тому що в’єтнамки надають перевагу зерну. Також полюбляють картоплю, буряк, кабачки та гарбузи. При чому овочі не треба подрібнювати. А качани кукурудзи вони обгризають так, що навіть одного зернятка не залишать. У спекотну погоду свині швидко перегріваються на сонці, тому треба пильнувати, щоб у коритах завжди була вода. Крім того, вони дуже люблять пастися. Ми живемо на околиці міста, тож як тільки потепліє, вигонимо їх на пасовисько. І морозів ці свині не бояться. Взимку щодня вигулюємо їх надворі. Навіть при мінус десять їм не холодно. Але от до протягів «в’єтнамки» дуже чутливі, тому їх краще уникати.

Ярослава Сливка розповідає, що свині в’єтнамської породи мають спокійний характер. У хліві вони легко здружуються з іншими мешканцями. Тому часто у їхній клітці можна зустріти курей.

Перший раз свиноматка приводить чотири-п’ять поросят, наступні – десять-дванадцять. Свиноматки в’єтнамської породи – дуже уважні матері, тому вирощувати поросят легко. На третій-четвертий день після народження поросятам вже можна давати зерно пшениці, а згодом – овес і ячмінь. Вага дорослої свині сягає 100 кілограмів, які вона набирає за півроку.

– М’ясо свиней в’єтнамської породи вважають делікатесним, воно володіє відмінними смаковими якостями, – розповідає Ярослава Сливка. – За харчовою цінністю його порівнюють з індичатиною та кролятиною. Воно смакує у будь-кому вигляді. Сала «в’єтнамок» також ніжне і м’яке, з тонкими м’ясними прожилками, але його шар не перевищує два-чотири сантиметри. Та чим більше в раціоні буде зерна й молока, тим більше буде й сала.

Марія БЕЗКОРОВАЙНА, газета “Сільський господар плюс”

Comments are closed.