Віктор Павлік у рок-форматі. Як це було

Віра Щербакова

PR у Планета Кіно, концерт слухає ближче до пульту звукорежисера, танцює

Я знаю всі пісні Віктора Павліка напам’ять. «Ой, мамо, Шикидим», «Ні обіцянок, ні пробачень», «Скажи, навіщо ти прийшла?». Це моя юність. Пам’ятаю, коли я ще була маленькою, Віктор Павлік жив на вулиці Малишко. Мені тоді було років 7, ми прогулюючись побачили його в червоній машині, у якій підіймались фари. Це кумир дитинства, словом. Соня Сотник розповідала, що в нього дуже гарна нова програма, з ним грає, здається, гурт Сергія Кузіна. Все буде на рівні. Поспіваю.

Галина

найстарша з опитаних, чекає на початок концерту, присівши на лавці біля стіни, чи танцює – невідомо

«Взагалі мені подобається Віктор Павлік. Я прийшла подивитись, що в нього за нова програма, що в нього вийде з роком. Я люблю його пісні… [згадує улюблену пісню] Ну і «Ти подобаєшся мені», і ще є… [запитує у подруги, яка сидить поруч – «Марин! Ну любимая песня наша Павлика?»] «Шикидим» само собою і ще одна… [улюблену пісню так і не пригадали]

Олександр Толкачов

22 роки, студент, стоїть біля входу в зал

Мій брат три роки поспіль ходив на концерти Віктора Павліка і от покликав мене цього разу. Сказав, що новий формат виконання пісень кльовий. Я вирішив поексперементувати і прийти на концерт. Раніше слухав його, коли мені було років 10. Мій улюблений трек – «Ой, мамо, шикидим».

Ашот Арушанов

байкер, концерт слухає за столиком укінці залу, подарував Віктору Павліку вишиванку

Павлік – наш товариш, наш мото-товариш. Ми приїхали підтримати його. І пісні його у рок-форматі подобаються. А ще я йому ніяк не подарую його вишиванку. Он бачите зараз на сцені [перед концертом показують відео з попереднього виступу Віктора Павліка, співак у білій вишиванці] – це моя вишиванка. Це помилково після «Тараски» вона у нього лишилась [йдеться про мотофестиваль «Тарасова гора» у Каневі]. А зараз я привіз спеціально для нього – він мені мою поверне, а я йому віддам цю.

Улюблені пісні – «Ти подобаєшся мені» та «Ні обіцянок, ні пробачень».

Георгій Сагітов

художник, стоїть поруч з Вєрою Щербаковою, не танцює

Прийшов посміятися. Це ж смішно. [Що тут смішного?] Бо він старий. Я сьогодні згадував, що я вперше був на його концерті, мабуть, років 20 тому – десь на Співочому полі. Я не знаю, чому ми пішли. Ми жартували-жартували. Віра каже: «Поведи мене на Віктора Павліка». Я такий – я ж мужик – взяв і зводив.

І взагалі шкода всіх цих Зібрових, їм би зараз зловити хвилю. А вони застрягли в своєму форматі і все. Я б хотів, щоб музиканти з мого дитинства продовжували «ковбасити». Вони ж хороші музиканти, просто програма стара. На Іво Бобула не купував квитки.