Віталій Гірник будує в Тернополі помешкання за технологіями наших предків

Будівництво житла з дерева, глини та соломи, здавалось би, уже в минулому. Але, виявляється, воно лише набирає обертів з новою силою як за кордоном, так і в Україні. Дотримується принципу, що все нове – це добре забуте старе, і тернополянин Віталій Гірник, який будує в обласному центрі помешкання за технологіями наших предків.

Хорошим прикладом для наслідування для Віталія Гірника стала бабусина глиняна хата, якій уже 106 років. Вона збудована без міцного фундаменту і має стелі з регульованою висотою. При цьому вони витримують вантаж у 3–4 тонни, який зберігається на горищі. А ще у цій хаті нічого ніколи не тухне, а її мешканці почувають себе дуже добре. Якщо у цегляному будинку людина повністю відновлює свої сили за десять годин, то у глиняному – за чотири. За такою технологією у європейських країнах останнім часом будують навіть санаторії. Отож Віталій, зваживши всі «за» і «проти», розпочав будівництво, попередньо отримавши дозвіл у тещі, бо живе у зятях. Багато хто сміявся і казав, що цей будинок вогонь спалить, вітер здує або миші з’їдять. Але він довів усім протилежне.
…З минулорічного урожаю чоловік закупив 600 солом’яних тюків, глину та деревину. Довший час, щоправда, не міг знайти майстрів, які погодилися б працювати з цими матеріалами. Згодом за роботу взялися умільці із Чортківського району, які за рік звели дерев’яний каркас будинку, а дах і стіни всередині обклали солом’яними тюками. Тепер штукатурять їх розчином соломи та глини. Пізніше вирівняють стіни і побілять вапном або дихаючими фарбами, а зовні будинок обіб’ють дерев’яною вагонкою. Відтак стіни товщиною 60–70 см добре зберігатимуть тепло взимку і прохолоду влітку.
Зайшовши у цей, ще незавершений на той час будинок, коли на вулиці була нестерпна спека, відчула у ньому приємну прохолоду. Тішилися з цього і самі майстри, адже в таких умовах та ще й з екологічним матеріалом їм працювати набагато легше.
Віталій Гірник порахував, що за ті кошти, які витратив на будівництво, міг би придбати лише двокімнатну квартиру. Собівартість квадратного метра із встановленням електрики та всіма роботами обійдеться йому у 300 доларів. Весь будинок обійдеться йому приблизно у 35 тисяч доларів. Більше того, вкладені кошти господар планує за 10–20 років повернути, заощадивши на опаленні хати. Адже солома добре зберігає тепло, а глина є природним консервантом. Тож опалення будинку має бути економним. Окрім того, стіни з екологічних матеріалів самі регулюють вологість у приміщенні у будь-яку пору року. Тому мій співрозмовник переконує, що майбутнє саме за такими будинками, і закликає краян будувати корисне для здоров’я екологічне житло. 

Любов ТИМЧУК

Comments are closed.