Вступна кампанія-2019: від абітурієнта – до студента Тернопільського медичного вишу

Гаряча пора вступних випробувань завершилася, і тепер уже не абітурієнти, а студенти наповнили аудиторії нашого університету. Цьогорічна вступна кампанія принесла чергові нововведення для всіх медичних вишів. І наш університет, як і, напевне, й інші навчальні медичні заклади, підсумував її результати. Подробиці газета Медична Академія з’ясовувала у відповідального секретаря приймальної комісії ТНМУ Ігоря ДРАЧА.

– Ігорю Дмитровичу, нинішня вступна кампанія, як і торішня, вирізнялася деякими особливостями. В чому їх суть? Чи були цього року зміни у держзамовленні та які?

– Цього року вищі медичні навчальні заклади вперше брали участь у спільному для МОН і МОЗ України широкому конкурсі за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я». Такий конкурс передбачає, що бюджетне місце надають не конкретному вишу, а воно «йде» за вступником, тобто заклади вищої освіти, до яких подали найбільше заяв на вступ, поза сумнівом, виграли.

Цьогоріч, відповідно до умов прийому, наш університет запросив максимальний обсяг державного замовлення на п’ять відсотків (або мінімум на одне місце) більший, ніж торік, позаяк ми виконали держзамовлення 2018 року. Відтак на спеціальність 222 «Медицина» ми отримали 262 місця (250 – торік), 221 «Стоматологія» – 5 (4), 223 «Медсестринство». Освітня програма «Сестринська справа» – 5 (5), 223 «Медсестринство». Освітня програма «Парамедик» – 25 (25), 226 «Фармація, промислова фармація» – 10 (9).

Хочу зауважити, що більшість студентів бюджетної форми навчання вступили до нас з 1-2 пріоритетом. Нижчі пріоритети також траплялися, але переважно це були абітурієнти, в яких найвищим пріоритетом слугувало місце проживання або ж бажання навчатися за спеціальністю «Стоматологія» чи «Фармація», де прохідний бал завжди відчутно вищий через невелику кількість держбюджетних місць.

Щодо прохідного балу, то він, по суті, утримувався на тій же позначці, що й торік. Щоправда, трохи знизився на спеціальність «Медицина», бо відбулися суттєві зміни в умовах прийому. Другим предметом на вибір стали хімія або біологія, третім – математика або фізика. Традиційно наші абітурієнти орієнтувалися на біологію як другий предмет, хімію – третій. Належно підготуватися за останній рік навчання у школі змогли не всі з тих, хто планував пов’язати свою долю з медициною.

Рішенням приймальної комісії університету було створено контрактні конкурсні пропозиції щодо предметів «історія України» та «іноземна мова», і частина абітурієнтів скористалися цим шансом. У такий спосіб студенти контрактної форми навчання отримали такий же, а подекуди навіть більший середній бал, ніж «бюджетники». А от стосовно кількості поданих заяв, то вона цього та минулого року приблизно однакова – 5,5 тисяч, що є добрим результатом, зважаючи на те, що ми не оголошували конкурс на заочну форму навчання зі спеціальності «Фармація, промислова фармація» на основі повної загальної середньої освіти.

– У цьому контексті виникає питання щодо рейтингу нашого вишу серед інших медичних ВНЗ?

– Наразі це питання ще не до часу, адже відсутні чіткі критерії рейтингу. За загальною кількістю заяв наш університет займає друге місце в країні. Кількість зарахованих на бюджетну форму навчання залежить від максимальних обсягів, а визначати середній прохідний бал за результатами ВНЗ не завжди є сенс, бо деякі університети набирають лише на спеціальність «Медицина», «Стоматологія», «Фармація, промислова фармація», де прохідний бал ЗНО з предметів на вибір чи конкурсний бал апріорі не може бути нижчим 150 і 130 відповідно. До того ж інші навчальні заклади мають такі спеціальності, як «Медсестринство», «Фізична терапія, ерготерапія», для яких таких обмежень немає або ж їх встановлює навчальний заклад. Отож підсумки підбивати ще рано, проте за кількістю зарахованих «контрактників» розраховуємо на провідні позиції.

– Цього року в медичних вишах рекомендованих до вступу «бюджетників» виявилося менше, ніж місць державного замовлення. Чи були незаповнені місця у нашому ВНЗ й скільки, чим це пояснити?

– Щороку на місця за кошти державного бюджету в усіх університетів залишаються вакантні місця. До прикладу, у нас залишилося 23 місця на спеціальність «Медицина» та 10 на освітню програму «Парамедик». Інколи це пояснюється змінами в життєвих обставинах абітурієнтів, інколи – непродуманою розстановкою пріоритетів. Спілкуючись з такими абітурієнтами, приймальна комісія доходить висновку, що на час подання заяв вступники чітко не визначилися, чого хочуть найбільше: навчатися за певною спеціальністю, за кошти державного бюджету чи за місцем проживання. Від цього щороку страждають і абітурієнти, які не потрапили на бюджетні місця, і навчальні заклади, які повинні звітувати про невиконання держзамовлення, при тому що чимало місць повертаються держзамовнику, а багато студентів з належним рівнем знань навчаються за власні кошти.

Коли ж йдеться про скорочення кількості дозволених до вибору абітурієнтами університетів, то ця ініціатива МОН, на мій погляд, є логічною, адже невиконання держзамовлення чи не найбільше пов’язане з невиконанням вимог до зарахування саме вступниками з низькими пріоритетами. Значна частина спеціальностей, зокрема, пріоритетних для країни, на які виділяють держбюджетні місця, не отримують своїх студентів через те, що вступники з високим балом подають заяви «про всяк випадок», а потім ідуть навчатися за контрактом на омріяну спеціальність. Водночас таке обмеження повинне супроводжуватися просвітницькою роботою Міністерства, ВНЗ і шкіл щодо засад визначення пріоритетів залежно від преференцій вступників.

– Дехто стверджує, що шкоди завдало те, що в медвиші тепер необхідно складати фізику й математику та мати з них високий бал ЗНО. Але ці абітурієнти передусім ідуть у технічні ЗВО, а не в медичні. Як на вашу думку, чи варто змінити щось у цьому вимірі?

– Питання щодо фізики та математики й надалі залишається відкритим, це той камінь спотикання, який не дозволив деяким абітурієнтам поповнити лави студентства медичних вишів. Медичні ЗВО зверталися в МОН та МОЗ зі своїми пропозиціями щодо зміни цих вимог в умовах вступу. Поріг у 150 балів та не цілком типові предмети для вступу завідомо ставили медичні виші в невигідну позицію, що підтвердилося відчутно нижчим прохідним балом на спеціальність «Медицина» цьогоріч порівняно з попередніми роками, а також значною кількістю місць, які одразу повернулися замовнику. Проте ми державний заклад, тому, навіть опонуючи в певних питаннях, повинні працювати на втілення стратегії МОН, МОЗ й уряду загалом.

Вважаю, що рівень знань студентів медичних спеціальностей повинен бути високим, тому поріг і 150, і 130 балів є виправданим. Щоправда, необхідно, щоб мотивацією вступати в медичні університети було не лише бажання бути лікарем. Якби майбутні медичні працівники могли розраховувати на гідну якість життя після закінчення університету, то можна бути впевненим, що в медичні ЗВО підуть справді найкращі абітурієнти з найкращими знаннями, для яких 150 балів не є перешкодою.

– Як отримати успішного абітурієнта?

– Наша позиція незмінна впродовж багатьох років – поруч з тестами щодо перевірки фактичних знань потрібно запроваджувати так звані тести загальних здібностей (тести на здатність до навчання), тобто перевіряти не лише пам’ять, але й нахили абітурієнта та його здібності. До речі, у медичних ЗВО, порівняно з іншими навчальними закладами, крім випускних державних іспитів, уже існують жорсткі правила «відсіву»: складання практичних навичок, ОСКІ, «Крок-1», «Крок-2», «Крок-3».

– Які результати щодо набору студентів на нову спеціальність до ТДМУ – «Парамедик»?

– Запроваджена минулоріч освітня програма «Парамедик» за кількістю заяв, прохідним балом, рекомендованими до зарахування, підтвердила свою перспективність, тобто набір цього року залишився на рівні торішнього. Якщо русло реформування системи охорони здоров’я залишиться стабільним, очікуємо такого ж чи вищого попиту й наступного року.

– Які проблеми виникали під час вступної кампанії, чи були вони прогнозованими, чи враховано торішні уроки, що пропонуєте змінити наступної кампанії.

– Загалом ні в роботі ЄДЕБО, ні в співпраці з МОН і МОЗ проблем не виникало. Навпаки, варто зазначити злагоджену роботу всіх відомств. Навіть коли були звернення щодо поточних питань, проблеми розв’язували оперативно. Сподіваємося, що таке співробітництво стане стандартом у майбутній спільній діяльності.

Лариса ЛУКАЩУК