Як дізнатися про токсичне ураження печінки?

Вживання алкоголю, самолікування чи тривале застосування лікарських засобів, нераціональне харчування, взаємодія з отрутами тощо – усе це може призводити до ураження клітин печінки (гепатоцитів). Лікар, знаючи, що печінка пацієнта піддається токсичному впливу, може призначити окремі аналізи на певні білки. Навіщо? Зараз дізнаємося.

Щодня печінка виконує безліч функцій та зазнає чи не найбільшого токсичного впливу, який ми, власне, самі створюємо для неї. Печінка “не ниє, не плаче, не скаржиться” – вона не болить, адже больові рецептори розташовані не в тканині органу, а в його капсулі та у великих жовчних протоках.

Біохімічний аналіз крові і роль білків в організмі людини

Виражені симптоми ще відсутні, а в організмі людини вже можуть відбуватися певні зміни, та розвиватись патологічний процес. Крім того, безліч захворювань мають схожі симптоми. Тому навіть досвідчений спеціаліст не здатний встановити точний діагноз, маючи лише скарги пацієнта. 

На щастя, сьогодні лікарі мають надійний інструмент – лабораторні аналізи крові, сечі тощо. Результати досліджень “говорять” про хворобу значно більше, ніж сам пацієнт. Завдяки цим дослідженням, можна своєчасно попередити патологічні процеси в організмі, призначити ефективне лікування та оцінити його результати. 

Одним із найпоширеніших, але одночасно й найінформативніших аналізів є біохімічний аналіз (“біохімія”) крові, за допомогою якого діагностуються зокрема й захворювання печінки.

Плазма крові (її рідка частина) містить декілька типів протеїнів – білків. Основні з них:

• альбуміни – це “будівельний матеріал” для створення нових клітин. Одна з основних функцій – транспортна, цей білок є важливим для транспортування білірубіну, жирних кислот, гормонів і лікарських засобів; 
• глобуліни – формують антитіла (імуноглобуліни), впливають на імунну відповідь і захисні сили організму в боротьбі з інфекціями; 
• фібриноген – цей компонент відповідає за зсідання крові. 

Переважна частина білків підтримує онкотичний тиск плазми, тобто утримує рідину в крові. Протеїни беруть участь в перенесенні кисню і вуглекислоти, відповідають за кислотно-лужний баланс (рН). 

Різниця лабораторних досліджень

Аналіз на альбумін призначається для оцінки функцій печінки, визначення нутрієнового статусу (отримання поживних речовин), дає можливість проводити моніторинг харчування пацієнта, а також слугує тестом функції печінки. Необхідний для діагностики набрякових синдромів при захворюваннях нирок і різних гормональних відхиленнях.

Але біохімічний аналіз крові тільки на альбумін є недостатньо інформативним і не створює повної картини захворювання. 

Аналіз на загальний білок крові (протеїн загальний) дозволяє визначити сумарний вміст у сироватці крові альбумінів і глобулінів. У нормі в організмі людини процес синтезу та розпаду цих фракцій збалансовані. Концентрація загального білка в крові – важливий показник білкового обміну в організмі, тому цей аналіз є надійним інструментом для ранньої діагностики різних захворювань і патологічних станів.

Підготовка до аналізу

Щоб значення не були хибними, потрібно:

• здавати кров тільки натще, за 8-12 годин після вживання їжі;
• за 2-3 дні до проведення аналізів зменшити вживання жирів, копченостей, гострих і смажених страв;
• напередодні виключити вживання алкоголю, за декілька годин – куріння;
• обмежити фізичні навантаження (перед забором крові потрібно відпочити);
• впродовж 1-3 днів до здачі крові не приймати лікарські засоби (за погодженням з лікарем), або повідомити лаборанта про їх прийом.

Важливо! Рівень альбуміну в крові збільшується за тривалого тиску джгута та інтенсивної “роботи кулачком” під час взяття крові. 

Про що “кажуть” відхилення від норми

Рівень білків у крові змінюється залежно від віку людини, способу її життя, певних захворювань. Існують певні референтні показники для різних вікових категорій, а підвищення (гіперпротеїнемія) або зниження (гіпопротеїнемія) білка у плазмі крові говорять про різні патологічні процеси в організмі. 

Відхилення може бути:

• відносним – пов’язане зі зміною вмісту води у плазмі крові;
• абсолютним – у цьому разі причиною є порушення білкового обміну, збалансованості процесів синтезу і розпаду білків.

Майже всі протеїни синтезуються в печінці, тому концентрація білків у плазмі крові свідчить про якість білоксинтезуючої функції.

Дефіцит може спостерігатися у пацієнтів, які мають хронічні захворювання печінки, наприклад гепатит або цироз.

Отримали результати досліджень – що робити далі?

Відхилення від референтних показників концентрації білків у плазмі крові сигналізує про “несправність” в організмі. Але у будь-якому випадку, не слід шукати симптоми захворювання, самостійно встановлювати діагноз і “призначати” собі лікування. Відхилення від норми вмісту білків у крові – справа серйозна, а самолікування небезпечне ускладненнями.

Необхідно звернутися до лікаря, який пояснить, що означають результати. Аналіз крові на загальний білок та/або альбумін дозволяє виявити відхилення від норми, але не завжди відразу встановити діагноз, – тому часто призначаються додаткові аналізи та обстеження.

Печінка оберігає наш організм від безлічі проблем, тому варто дбати про її здоров’я і вчасно проводити діагностику її стану.