Як нині харчують пацієнтів у Тернопільській університетській лікарні

Здорове харчування – важливий елемент повсякденого життя. Вживання здорової їжі впливає на наше самопочуття, зміцнює нервову систему, нормалізує вагу, посилює метаболічні процеси, а загалом продовжує тривалість життя. Останніми роками навіть стало модним правильно харчуватися. Змінилися й усталені постулати дієтотерапії в лікувальних закладах. Про те, як нині зорганізовують харчування пацієнтів у Тернопільській університетській лікарні та про основні правила здорового харчування, Медична Академія запитувала в лікарки-дієтологині університетської лікарні, головної експертки управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА за напрямом «Дієтологія» Лідії Негоди.

 

– Пані Лідіє, помітно, як зараз люди слідкують за своїм харчуванням. Українці стали більш освічені в питаннях вивчення інформації про склад продуктів, більшість уже не купує «шкідливої їжі», та й у лікарняних харчоблоках нині деякі зміни…

– Відбулися зміни не лише на нашій лікарняній кухні, але й переформатувалася сама організація системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров’я. Ще 2013 року зазнали змін накази та підхід до харчування пацієнтів у системі лікувального харчування. Зокрема, ці інновації врегульовані відповідним Наказом МОЗ України. Отож усім відомі 15 дієт за Певзнером уже не діють. Натомість сучасна методологія системи лікувального харчування хворих нині базується на дещо інших засадах. Зокрема, за харчовим статусом, відповідно до маси тіла, всіх хворих поділяють на три групи – пацієнти з гіпотрофією, нормографією, та гіпертрофією. Для визначення індексу маси тіла маємо відповідну таблицю, якою й користуються лікарі у відділеннях нашого закладу. Визначивши статус хворого, в листку призначень роблять примітку: гіпотрофік, гіпертрофік чи нормотрофік. Відповідно до цих даних і складаємо меню-розкладку для харчування наших пацієнтів. Скажімо, якщо людина – гіпертрофік, тобто її вага вище 60 кг для чоловіків та 70 кг для жінок, то відповідно вона потребує значно меншої кількості вуглеводів, жирів, ніж, скажімо, нормотрофік. Потребу в енергії та макронутрієнтах – білках, жирах, вуглеводах визначаємо на один кілограм оптимальної маси тіла. Якщо пацієнт з нормотрофією, то він не потребує особливого харчування, а от гіпертрофікам потрібно обмежити свій раціон, на противагу гіпотрофікам, які повинні отримувати посилене харчування. Нова система лікувального харчування ґрунтується на нутріціологічній підтримці, де враховано харчовий статус хворого, його індивідуальні потреби в нутрієнтах і клінічний стан.

– Чи вдається вам при недостатньому фінансовому забезпеченні дотримуватися всіх цих вимог?

– Вдається, звісно, з великими потугами, але наші хворі отримують доволі збалансоване лікувальне харчування. В університетській лікарні недужі мають повноцінні сніданки, обіди та вечері. Звичайно, розмаїтих смаколиків не гарантуємо, але супи (овочеві та круп’яні), борщ, капусняк постійно є в асортименті перших страв. До других страв у нас завжди додають салат із сезонних овочів. Є й курятина, яку використовуємо для бульйонів та відварюємо чи запікаємо в парових шафах. На підливки, засмажки у нас – табу, натомість намагаємося урізноманітнити раціон овочами. Тобто готуємо так, аби людина смачно поїла, але без зайвих навантажень на кишково-шлунковий тракт. Зрозуміло, що пацієнти вдома матимуть змогу харчуватися дещо інакше, а от у лікувальному закладі повинні дотримуватися збалансованого харчування, що втілює сучасні наукові знання з дієтології, які відповідають засадам доказової медицини. Коли хворого виписуємо додому, то надаємо практичні рекомендації щодо здорового харчування з тим, аби лікування в медзакладі не звелося нанівець, а навпаки – покращило його стан. Бо ж відомо, що здоровим харчуванням можна значно знизити рівень захворювань, які спричинені нездоровим харчуванням, поліпшити якість і тривалість життя.

– Що ж таке здорове харчування з погляду дієтолога та чи легко його впровадити в повсякденне життя?

– Формуючи нову харчову політику, ВООЗ опрацювала засади здорового харчування. Здорова людина не потребує будь-яких дієт, а повинна дотримуватися принципів раціонального харчування. Це – фізіологічне, повноцінне харчування з урахуванням статті, віку та характеру праці. Зокрема, збалансоване включення до раціону білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і мікроелементів з урахуванням добової фізіологічної потреби людини у харчових і біоактивних речовинах. Щодо рекомендацій, то людина повинна вживати адекватну кількість калорій щодня для насичення організму енергією та поживними речовинами, але залежно від віку, фізичної активності та інших чинників. Зауважте, що ці показники можуть суттєво відрізнятися. Ще одна корисна порада – вносити до свого щоденного раціону корисні харчові продукти: овочі, бобові культури, фрукти, цільні злаки, горіхи, насіння, яйця, нежирне м’ясо, рибу, молочні та кисломолочні продукти. Позитивний влив на організм збалансованого вживання натуральних рослинних і білкових продуктів доведено багаторічними дослідженнями в усьому світі. А от продукти та страви з надлишком солі, цукру та жиру варто зменшити. Пам’ятайте, що тривале споживання солодкої, жирної та солоної їжі збільшує вірогідність виникнення небезпечних захворювань серця та судин, діабету й раку. Дотримуйтеся оптимального регулярного режиму харчування та розвивайте корисні харчові звички. Останнім часом у пресі з’являються статті про користь чистої питної води. Це також гарна звичка, але якщо вам кортить випити щось смачніше, то обирайте напої, які не містять багато калорій. А от про алкоголь краще забути чи обмежити його споживання. Не слід у надмірній кількості пити газовані напої, соки у пакетах, де надмірна кількість цукру та інших не дуже корисних складників.

Коли йдете до супермаркету, то дотримуйтеся правил харчової безпеки: обирайте лише якісні та безпечні продукти, з належними умовами їхнього транспортування, зберігання та приготування. Ці прості поради захистять вас від отруєнь і кишкових інфекцій. Водночас не забувайте про активний спосіб життя, тобто більше рухайтеся щодня. Рух – запорука життя. Щоденні фізичні вправи, руханки, ігри на свіжому повітрі, активний відпочинок – найкраще дозвілля і для дорослих, і для дітей.

Лариса ЛУКАЩУК

Джерело: Медична Академія