Як відбуватиметься реформа публічної адміністрації на Тернопільщин

В Центрі надання адміністративних послуг міста Тернополя сьогодні вже надають майже 60 видів послуг, а у Центрі надання адміністративних послуг Підгаєцької районної державної адміністрації поки що лише 13. Відтепер перелік послуг кожного Центру з надання адміністративних послуг в Тернопільській області повинен розширитися щонайменше на 15 послуг із оформлення землі, що стало можливим завдяки тиску Реанімаційного Пакету Реформ на Кабінет Міністрів для прийняття відповідного розпорядження. Серед нових послуг – реєстрація земельної ділянки, внесення відомостей до Державного земельного кадастру та ін.

 На сьогодні в кожному районі вже створено Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), головною метою яких є надання громадянам максимальної кількості адміністративних послуг в одному місці. Але робота у більшості ЦНАПів налагоджена лише формально.

«Ми проводимо регулярний моніторинг якості надання адміністративних послуг у всіх регіонах України. Серед головних проблем ЦНАПів на сьогодні – обмеженість переліку послуг, відсутність бланків та охорони, погані приміщення, неналежний графік роботи. Багато з цих недоліків стали наслідком ігнорування органами виконавчої влади діючого законодавства в сфері надання адміністративних послуг та супровідних документів»,– зазначає експерт з публічного права, голова правління Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного Пакету Реформ Ігор Коліушко.

Саме РПР став ініціатором проведення реформи публічної адміністрації, одне з завдань якої – підвищення якості надання адміністративних послуг, реформування уряду, в тому числі міністерств і відомств, та реформування системи державної служби. Що ж стосується адміністративних послуг, то ще у травні минулого року Кабінет Міністрів України видав розпорядження про порядок делегування повноважень органів державної влади у Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Ним передбачено, що найбільш потрібні громадянам послуги (оформлення паспортів, реєстрація землі, майна, бізнесу тощо) мають поетапно, починаючи з 1 вересня 2014 року, надаватися у ЦНАПах.

На сьогодні цей процес не завершено, суттєво затягується передача функцій від центральних органів виконавчої влади на місця з реєстрації речових прав, вирішення земельних питань, оформлення та видачі закордонних паспортів. Експерти переконані, що органи виконавчої влади не хочуть віддавати свої функції на місця, аби не втратити повноважень.

Вирішити цю та низку інших проблем ЦНАПів планується вже найближчим часом. У Коаліційній угоді зазначено, що до кінця першого півріччя 2015 року буде забезпечено ефективну роботу з надання адміністративних послуг на місцях. Загалом в Тернопільській області сьогодні діє 18 центрів надання  адміністративних послуг.  Один ЦНАП приблизно розрахований майже на 60 тис. жителів регіону.  Жителям Підгаєцького  району Тернопільської області в місцевих ЦНАПах пропонують скористатись 13 видами адміністративних послуг. Це при тому, що в Україні сьогодні нараховується близько 1500 адміністративних послуг (за даними Мінекономрозвитку), із них на місцевому рівні – близько 300. Проте акцент має робитися на найпопулярніших (базових) послугах, яких приблизно 100.

Завершення процесу децентралізації адміністративних послуг, спрощення процедур їх отримання та зменшення їх загальної кількості – основні заходи, які необхідно реалізувати в рамках реформи публічної адміністрації на місцях. На загальнодержавному рівні планується реформування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та безпосередньо уряду, а також системи державної служби.

За його словами, в рамках реформи публічної адміністрації важливі перетворення очікуються в організації роботи міністерств та системі державної служби.

 «У кожному без виключення міністерстві необхідно створити колегії, до складу яких зможуть увійти представники громадськості, а точніше – представники «споживачів» політики міністерства», – зазначив Ігор Коліушко. Експерт пояснив, що, наприклад, для Міністерства юстиції головними «споживачами» є судді, нотаріуси, адвокати, викладачі юридичних навчальних закладів, правозахисники та ін.

 

Такі нововведення зобов’язуватимуть органи виконавчої влади регулярно аналізувати проблеми в галузі, обговорювати їх із громадськістю і лише тоді готувати важливі стратегічні документи – концепції, стратегії, законопроекти тощо. Таким чином, в уряді буде забезпечено фахове представництво громадськості.

 

У рейтингу глобальної конкурентоспроможності, який щороку готує Всесвітній економічний форум (ВЕФ), Україна за показниками якості державних інституцій сьогодні посідає 130 позицію із 144 країн. Всього в Україні нараховується 335 тис. державних службовців та майже 98 тис. посадових осіб місцевого самоврядування. Таке співвідношення держслужбовців у центральних органах влади та органах місцевої влади не відповідає показникам провідних європейських країн. Як правило, кількість службовців в органах місцевого самоврядування європейських країн у кілька разів перевищує їхню кількість в органах державної виконавчої влади.

Розроблені нами законопроекти не впливають прямо на кількість державних службовців, вони не регулюють чисельність. Але якщо їх приймуть, це означає, що буде змінено функціональне навантаження на апарати міністерств, треба буде обов’язково переглядати структуру та чисельність їхніх працівників. Частина чи більшість апаратів можуть бути скорочені за рахунок того, що значна частина функцій має бути передана в інші центральні та місцеві органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування», – резюмував Ігор Коліушко.

Досвід багатьох європейських країн, у тому числі й Польщі, показує, що масштабні перетворення в сфері публічної служби відбуваються не за рік, тим паче не за місяць. Там реформи децентралізації і публічної служби впроваджувались у декілька етапів і сумарно тривали близько 10 років. Проте задля того, щоб мати ефективну публічну адміністрацію, можна погодитись на будь-які незручності перехідного періоду. Експерти переконані, що ця реформа в Україні, як і в інших країнах, значно підвищить якість і доступність публічних послуг, наблизить кожного громадянина до процесу управління та змусить органи державної влади працювати на потреби звичайних українців.