“Замість шолома одягали відро”, – тернопільські лицарі про субкультуру реконструкторів
Якщо ти у дитинстві мріяв стати лицарем – ще не пізно. Члени клубу історичної реконструкції «Галицька дружина» Богдан Кагітін та Федір Приступа розповіли Visit.ua про бойові обладунки, правильність відтворення історичних реліквій та костюмовані фестивалі.
За словами моїх співрозмовників, в Тернополі клуб “Галицька дружина” існує з 10 квітня 2010 року. Вони займаються реконструкцією Галицько-Волинського князівства ХІІІ століття та Скандинавії ХІ століття – раннє середньовіччя.
Для реконструкторів важливо, щоб кожний елемент одягу чи деталь зброї відтворювались у максимальній точності: матеріали, техніка виконання. Пересічна людини схожість з історичним аналогом не помітить, але знавець своєї справи розповість не лише про століття до якого відноситься, наприклад, певний орнамент, а й про регіон, де його почали використовувати.
Інформацію про оригінальні історичні обладунки учасники клубу беруть в інтернеті, також важливими для їхньої справи є праці російського історика та археолога Анатолія Кірпічнікова.
Це зараз все так серйозно, а взагалі субкультура реконструкторів почалась з трилогії «Володар перстнів» Дж. Р. Р. Толкіна. Лише тоді замість кольчуг люди одягали дивні светри, а замість шолому – відро.
Федір Приступа: «Є багато періодів, кожен з яких по-своєму цікавий. Хочеться осягнути все, але на все не вистачає ані часу, ані грошей, ані сил. Хочеться і на дракарі поплавати по нашому тернопільському озеру, і поїздити на конях, і одночасно з гармати постріляти як козаки, але одночасно це ніяк не зробиш».
Богдан Кагітін: «Ми чітко вибрали напрямок – Галицько-Волинське князівство. Чому не Київська Русь? Бо у ХІІІ столітті термін Київська Русь перестав існувати. Фактично це були окремі держави, які федеративно підкорювались Києву».
Влітку реконструктори їздять по фестивалях, де вони демонструюють бойові навички та власноруч пошиті або ж куплені костюми. Тут обов’язково потрібно дотримуватись дрескоду. Цьогоріч вже відвідали Тустань, Форпост, Парк Київська Русь «Билини Стародавнього Києва». Про кожний з них окрема історія. Якщо мова йде про Тустань, то тут переважає бойовий напрям, а от під час Парку Київська Русь «Билини Стародавнього Києва» можна повноцінно поринути з головою в атмосферу далеких часів. На кожному фестивалі учасники готують собі автентичну їжу, їдять з глиняних тарілок, все варять у казанах. І ніяких тобі макарон, пластикового посуду, емальованих каструль, тільки мед, узвар, глечики. І живуть вони зовсім не у наметах, а у шатрі на шкурах.
Костюм потрібно або шити власноруч, або робити на замовлення. Його вартість залежить від матеріалів. Можна вкластися і у 1000-2000 гривень, але все залежить від статусу, який ви обрали. Якщо бути блазнем, то ціною вашого одягу буде два мішки з-під картоплі, а якщо вам потрібен меч інкрустований смарагдами… порахуйте самі.
Бої на фестивалях, як і будь-який вид спорту, – травмонебезпечні. Якщо відноситись до цього відповідально, то кількість травм можна зменшити до мінімуму.
На фестивалі приїжджають найрізноманітніші люди: фізики, інженери, біологи, історики, батьки з новонародженими дітьми, дідусі, і внуки цих же дідусів. Тут можна побачити як воїнів вищих рангів, так і блазнів. Вони створюють атмосферу того часу. Взагалі, реконструктори – дружня і велика спільнота, яка товаришує не лише містами, а й країнами.
Покращити навики і тактику ведення бою дружинники збираються у приміщенні, яке надав педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Зараз їх більше десяти, але це не враховуючи тих, хто займався і хоче займатися :). До речі, набір бажаючих спробувати себе у реконструкторстві розпочнеться у вересні.
Коментарі вимкнені.