Степан Барна і його судовий прецедент
У Тернополі вже місяць (від 30 червня) триває судовий розгляд позову проти голови місцевої облдержадміністрації Степана Барни. Суд двічі оголошував перерву й переніс наступне засідання аж на 23 серпня. Офіційне пояснення відтягування процесу — необхідність зібрання додаткових документів та довідок, які потрібні для розгляду справи.
Заяву про відмову від партійного квитка президентської партії «Солідарність» Степан Барна написав, а от від депутатства в обласній раді відмовлятися не хоче
Позивачем проти очільника Тернопільщини виступив мешканець Шумська Василь Габор — «свободівець» за партійністю. У своїй заяві (датована 6 червням) до суду він вимагає притягнути до адміністративної відповідальності голову ТОДА Степана Барну відповідно до ст. 172-7 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» і зобов’язати його усунути конфлікт інтересів, який полягає в суміщенні посади голови обласної державної адміністрації з діяльністю депутата обласної ради, згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну службу», який набув чинності з 1 травня цього року.
У згаданому законі, нагадаємо, йдеться про те, що державний службовець, який обіймає посаду державної служби категорії «А», не має права суміщати державну службу зі статусом депутата місцевої ради, демонструвати свої політичні погляди й вчиняти інші дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити його особливе ставлення до політичних партій і неґативно вплинути на імідж державного органу та довіру до влади, не має права бути членом політичної партії.
Про «не має права бути членом політичної партії» промовчимо — таких випадків в Україні було аж надто багато, але більшість чиновників, які підпадали під дію нового закону, хутко понаписували заяви про вихід з партійних структур, як-от, наприклад, голова Львівської ОДА Олег Синютка, який очолював місцеву організацію БПП «Солідарність». Чи перестали вони через це вважатися членами партії — питання дискусійне, оскільки самої заяви про вихід для виходу мало, однак моральні претензії до них зняті.
А от із фактами суміщення держслужби вказаної категорії з депутатством важче і випадків таких теж не бракує. До суду, однак, наразі покликали лише голову Тернопільської ОДА. І от, на думку юристів, рішення у цій справі може стати прикладом для вреґулювання подібних спірних ситуацій в інших реґіонах України. Адже невдоволених таким станом речей громадських та політичних опонентів в областях є доволі багато. Зокрема, йдеться про голів Волинської та Чернігівської ОДА. У Волинській обласній раді навіть зареєстрований проект рішення, яким пропонується «висловити стурбованість та занепокоєння щодо іґнорування неухильного та беззаперечного виконання вимог нового закону головою Волинської РДА та низки районних адміністрацій».
Натомість екс-очільник Рівненської ОДА Віталій Чугунніков ще 27 квітня подав у відставку. За версією ЗМІ, саме через новий закон про держслужбу, залишивши собі мандат депутата.
Чиновники-сумісники, які не складають мандатів депутатів місцевих рад, покликаються на роз’яснення Національного аґенства з питань державної служби, яке, щоправда, має інформативний характер і не встановлює правових норм. У роз’ясненні йдеться про те, що дія Закону має поширюватися на місцевих депутатів вже аж наступного скликання:
«Оскільки конституційні права і свободи ґарантуються і не можуть бути скасовані, а також з урахуванням статті 58 Конституції України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, на думку Нацдержслужби, на осіб, які на день набрання чинності Законом є депутатами місцевої ради в результаті обрання їх до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», не поширюється дія статті 10 Закону на строк, встановлений Конституцією України, або до дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради».
Саме на основі цього роз’яснення і будує свій захист представник Степана Барни Ростислав Небельський.
«Ми говоримо про юридичний статус, який набув чинності до моменту вступу закону в дію, — коментує для юрист. — Йдеться про статус зайняття посади голови ОДА та обрання депутатом обласної ради. Згідно принципу верховенства права, який надає правовизначеність, і ґарантії незворотності дії закону, передбачені у ст. 58 Конституції України, ми не можемо говорити про порушення закону головою Тернопільської ОДА Степаном Барною».
А от щодо політичної належності, то тут всі крапки над «і» розставив сам Барна і 7 липня оприлюднив на своїй сторінці у Facebook заяву про складення повноважень голови обласної організації БПП «Солідарність» та призупинення членства у політичній силі, датовану ще 29 квітня 2016 року. Хоча на початку розгляду справи ця інформація ще не була оприлюднена.
Варто зазначити, що доволі гучна судова справа проти очільника Тернопільської ОДА, розгляд якої розтягнувся практично на все літо, має яскраво виражений політичний підтекст. Цього не заперечує і сам позивач.
Заступник голови обласної організації ВО «Свобода» Василь Габор — автор позову — запевняє, що в суді репрезентує не лише свої особисті інтереси, а й інтереси своєї політичної партії та її фракції в обласній раді.
«Під час розгляду цієї справи ми намагаємося довести, що Степан Барна в даний момент порушив Закону України “Про державну службу” та суміщає посаду голови ОДА та депутата обласної ради, — каже Василь Габор. — Зокрема, як депутат він ініціює рішення на сесії обласної ради, надає матеріальну допомогу. А це порушує рівність депутатів. Адже рядовий депутат може надати матеріальну допомогу розміром дві тисячі гривень щомісячно, а Степан Барна може надати значно більшу суму і цим самим отримує як особисті, так і політичні девіденти. Адже популяризує не лише себе, а й політичну силу, яку він представляє, і завдяки цьому отримує більшу підтримку людей».
На думку Василя Габора, така поведінка голови ОДА і публічне порушення закону є поганим прикладом для мешканців області: «З одного боку, він говорить, що закон потрібно читати буквально і дотримуватися його, однак сам же шукає шляхи, як юридичними методами обґрунтувати, що він закон не порушує».
Та поки що «свободівцям» не вдалося присоромити голову ОДА. Місцеві ЗМІ не надто активно цікавляться цією судовою справою, сам очільник області судові засідання не відвідує, гучних заяв від жодної із сторін немає. Тож навряд чи політична сила позивача, яка дуже хоче зміцнити свої позиції в області, здобуде від цього особливі політичні девіденти. Однак і рішення суду, і факти, які ще з’ясовуватимуть під час засідання, можуть змінити ситуацію.
КОМЕНТАРІ
Віктор ТИМОЩУК,
експерт Центру політико-правових реформ:
«Є чітко прописана норма закону про заборону суміщати державну службу із статусом депутата місцевої ради. Я вважаю, що її потрібно виконувати. Якби законодавець хотів зробити якийсь виняток для існуючих депутатів, то він міг би це зробити у перехідних положеннях. Лише Конституційний Суд міг би сказати своє слово про звротну дію закону або недопустимість обмежень прав. А поки немає такого роз’яснення або тлумачення Конституційного Суду, потрібно виконувати норму закону і визначатися, чого людина більше хоче — працювати держслужбцем чи бути депутатом».
Микола ВИГОВСЬКИЙ,
менеджер групи з реформи публічної адміністрації «Реанімаційного пакету реформ»:
«Для України ця ситуація типова. Зараз є дуже багато поєднувачів. У Верховній Раді навіть зареєстрований законопроект про внесення змін у Закон України “Про державну службу”, згідно з яким діючі депутати місцевих рад, які є також держслужбовцями категорії “А”, матимуть право добути свою депутатську каденцію до кінця. А вже потім буде змушений обирати — балотуватися знову в депутати чи залишатися на держслужбі. Однак, оскільки ці зміни ще не ухвалені, то голова Тернопільської ОДА порушує діючий закон».
Коментарі вимкнені.