Яким був 2018 рік для Тернополя. Політичні підсумки

Підсумки люблять усі, чи не так? Ось-ось соціальні мережі замайорять персональними звершеннями та поразками. Ми ж спробуємо пригадати, яким був 2018 рік у політичному контексті…

 Формальний січень

Січень, звично, став періодом застою, у тому числі політичного. Плеяда свят розслабила усіх. Початком політичного сезону можна вважати 26 січня, коли в Тернопіль з робочим візитом навідався прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Високопосадовець тоді оглядав завод «Молокія», подарував (за бюджетні кошти, звісно ж) ангіограф для кардіоцентру Тернопільської університетської лікарні та відкрив Центр надання адміністративних послуг у с. Золотники Теребовлянського району.

 Ой! Це ще не все! Ви, мабуть, забули, але січень нам також приніс і страйк власників маршрутного таксі.

 Тоді Тернопільська міська рада категорично виступила проти страйку. Застерігала, що це може призвести до накладання на перевізників штрафних санкцій і аж до розірвання з ними угод. Запам’ятайте ці слова, дослівно процитовані нами. За кілька місяців ми до них повернемося.

«Червоно-чорний» лютий

 А поки – лютий. Червоно-чорним прапором він замайорів у Тернополі. Після «ситного» та спокійного січня, мерія згадала про свій патріотизм. І 2 лютого прийняла рішення під час урочистих та святкових заходів одночасно із синьо-жовтим державним прапором піднімати прапор національної революції – червоно-чорний.

Справді, це рішення стало завбачливим та в дечому пророчим. Адже червоного та чорного опісля місту не бракувало. Однойменний роман Стендаля можна сміло трактувати у наш час як «маркер». Історія Жульєна Сореля (затятого шанувальника Наполеона), «в душі котрого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства» навряд нагадувала вам когось конкретного в шкільні роки? А як щодо тепер?

 Якщо без літературних вкраплень, які ви, без сумніву зрозуміли,  то лютий для тернополян став кривавив через напад з ножем у центрі міста на депутата міськради двох скликань Ігоря Турського. Політику дивом вдалося вижити. Цю справу обговорюють досі, адже нападники так і не почули вирок суду, а поліція оцінила їхні дії як звичайну «хуліганку». Мабуть, така поблажливість можлива лише тоді, коли до злочину дотичні «перші» люди міста. Про це говорив і сам Ігор Турський, але… На відміну від роману Достоєвського, кари місцевий «Роскольніков» чекає дотепер.

 До речі, тоді ж, у лютому (завдяки розслідуванню журналістів газети «Номер один») містяни дізналися, що котельні на торфі у Тернополі фінансує родич міського голови. Правда, незадовго після розголосу прізвище швагра мера, чомусь, зникло з числа засновників фірми-інвестора…

  «Непрописаний» березень

 Розподілом тернополян за пропискою розпочався березень 2018 року.  Так за активним наполяганням мера-свободівця відповідне рішення «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними  громадами (іншими органами місцевого самоврядування) у сфері надання послуг» прийняли під час сесії ТМР.

Відповідно роботяги Тернополя, які офіційно працевлаштовані і наповнюють міський бюджет, але прописані за місцем проживання в ближніх селах, намагались примусити платити чималі гроші за гарантовані конституцією безкоштовні послуги.

Ця тема не покидала місцевих політиків продовж усього року…

 Квітень мільйонерів, газу та яєць

 Декларації… Ох і наробили вони «шуму». Люди отримали цілком легальну можливість зазирнути в кишені тим, кого обирали. Виявилося, що дружина та донька міського голови Сергія Надала – мільйонери.

 Разом з тим «хитало» міську раду. Деякі народні обранці навіть написали заяви у поліцію. Сталося це 24 квітня, коли «свободівці» вкотре фізично заблокували вхід у раду для своїх екс-однопартійців Івана Сороколіта, Ігоря Турського та Романа Навроцького.

 Підтримати останніх прийшли їх виборці. По інший бік барикади стояли місцеві «свободівці» та їх товариші з району та сусідніх областей. В результаті удар яйцем отримав депутат Володимир Місько, а порцією перцевого газу «насолодився» Юрій Смакоуз.

 Нагадаємо, що після виключення з партії «Свобода» Сороколіта, Турського та Навроцького, їм продовж кількох місяців фізично перешкоджали зайти в міську раду. Поліція розводила руками…  Хоча на той час вони були депутатами і мали право.

«Лихоманило» місто й через обласну школу мистецтв імені Ігоря Ґерети. Депутати вирішили об’єднати заклад із тернопільською школою №21. Це рішення підтримали на сесії міської ради та створити мистецький ліцей ім. І. Ґерети.

Хоча люди були категорично проти: перекривали дороги, обурювалися публічно, в листах та зверненнях…

 Травень – травень

 Понад 84 га землі за межами Тернополя в напрямку автодороги Львів – Тернопіль, не давали спокою чиновникам міської ради обласного центру. Після того, як Тернопільський економічний університет відмовився від цієї ділянки, навколо неї виник чималий конфлікт: хто ділитиме землю…

 Далі буде…

Тетяна Колеснік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *