Схід так нічого і не зрозумів, – донеччанка боїться своїх земляків

Вчора з Ясинувати (на Донеччині) приїхали мої родичі. Вони покинули свою домівку, бо втомилися боятися. За словами моєї тітки: “Схід так нічого і не зрозумів… хто був за Україну – той своєї думки не змінив, але їх таких одиниці”. Про інших вона розповідала неохоче, потім зізналася, що досі боїться.
Тих що за Росію та Донецьку республіку більшість, зазвичай вони досить агресивно налаштовані. “З автоматами зайшли в банк – все забрали, потім один за одним захопили автосалони, все, що їм сподобається забирають, хто не сподобався, можуть побити просто посеред вулиці”, – продовжила тітка. “Але хто вони, чому такі агресивні?”, – запитую я. За її словами 70-80% так званих сепаратистів – це місцеві жителі – хлопці та чоловіки. Деякі, розповіла моя родичка, ще недавно були її учнями – школярами, а тепер вбивають, грабують, нищать, гвалтують… Вона пригадала, що в період розпалу Майдану мала розмову з одним зі своїх колишніх учнів: «Був гарною дитиною, старанно вчився… А того дня прийшов поспілкуватися. Ми говорили про Майдан, він слухав мою позицію неохоче, а потім висловив свою: дали б мені 300 баксів я б сам прикінчив «майданутих»…».
Моя тітка каже, що у всьому винна проросійська пропаганда, політика ПР, а в найбільшій мірі – російські телеканали.
Роботи давно немає. Підприємства, шахти, магазини почали закриватися більше місяця тому назад. Відтоді свої оселі почали покидати люди, хто залишився – майже не виходить з домівок. Але вдома теж небезпечно, бо окрім вибухів та пострілів небезпеку несуть самі сепаратисти, які займаються безчинствами та мародерством. Місцеві – проросійські звинувачують в тому, що тут відбувається українську армію, кажуть, доки вони не прийшли, все було нормально. Єдина суперечність в безапеляційній позиції проросійського жителя Донбасу – це присутність в рядах сепаратистів чеченців. Вони просто не можуть пояснити, чому такий люблячий Путін відправив на дружню українську землю чеченських найманців з вбивчою зброєю…
“Українцем там залишитася дуже важко, дуже небезпечно», – резюмувала моя родичка. За її словами війна на Донеччині не згуртувала тамтешніх жителів, а чітко розділила на тих хто за і хто проти України.
… Господь дав Сходу України ці страшні випробування для того, щоб відновити історичну справедливість, раз і назавжди повернути ці землі – українській нації, очистити їх від тих, хто з часів здобуття незалежності тягнув Україну назад, а не вперед. Але ці випробування дані і нам – Заходу, бо втрачаючи в зоні АТО своїх Героїв, ми повинні вже на кінець навчитися берегти цінності своєї держави, бути єдиною, мудрою та відповідальною за свій вибір нацією.

Олена Криницька