Війна чи АТО: кому підігрують “Батьківщина” та “Свобода”

Події на Сході України не залишають в світі нікого байдужим. Поки «стурбована» Європа вкотре висловлює «занепокоєння», російська армія просувається українською землею вглиб території. А українці продовжують гинути…

Зараз практично всі політики розділилися на 2 табори: ті, хто «за» введення військового стану та «проти». Проте, національні інтереси не мають нічого спільного з тим, яку мету насправді переслідують ті, хто мав би бути відповідальним за долю країни.

На кону вибори. Саме про це думають політики, говорячи про введення або відмову від військового стану.

Епідемія політиканства дійшла вже і до нашої області. І міська і обласна рада, де більшість становлять свободівці, просить Президента ввести військовий стан. Таку саму позицію сповідують в «Батьківщині» Тимошенко. Тому зовсім скоро Україною покотяться хвилі рішень рад, де більшість підпорядковується партіям, що бачать себе в опозиції до Президента.

Настала черга показати, що ж ховається за «благими» намірами тимошенківців та свободівці.

По-перше, фракції ВО «Батьківщини» та ВО «Свобода» у Верховній раді таки погодилися на дострокові вибори. Зрештою, у них не було вибору, адже суспільство вимагало перезавантаження влади і вибори мають стати цим перезавантаженням.

Але рейтинги окремих політичних сил впевнено котяться вниз. Ні Тимошенко, ні Тягнибок вже не мають впевненості, що заведуть до оновленого Парламенту стільки ж людей, як вони контролюють зараз. Так само, до речі, як і регіонами та комуністи.

Тому вони і пішли в ва-банк, намагаючись криками про «військовий» стан продовжити своє перебування в парламенті цього скликання. Адже, як відомо, військовий стан накладає обмеження певні на проведення виборів.

По-друге, вимогами юридично визнати війну, політики підігрують Путіну, адже офіційно Росія відмовляється від присутності своїх військ на території України. Тому запровадивши військовий стан, наша держава фактично в односторонньому порядку розпочне війну та назве противника, на що Росія відреагує миттєво та з задоволенням. Офіційне військове протистояння може дорого коштувати нашому народові.

По-третє, відповідальність за країну під час військових дій бере на себе виключно Президент України, як головний головнокомандувач армії. Політичні опоненти обов’язково скористаються тим, щоб у всіх можливих невдачах звинуватити Порошенка та за рахунок падіння його рейтингу, піднімати свій і здобувати політичні дивіденди на смертях українських військових.

Це лише деякі аспекти, які лежать на поверхні та спонукають задуматися в доцільності введення військового стану.

Звісно, існує ціла низка аргументів «за», однак більшість з них мають прихований передвиборчий підтекст, а зараз не час грати подвійну гру…